1 А Йов відповів та й сказав:

Тогда Иов ответил:

2 К оли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

– О если взвесить мои страдания, мою беду положить на весы!

3 т о тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

Они перевесили бы песок морей – мои слова оттого и бессвязны.

4 Б о в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

Стрелы Всемогущего во мне, напоен мой дух их ядом; ужасы Божьи ополчились против меня.

5 Ч и дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

Разве ревет дикий осел на пастбище? Разве мычит бык над кормушкой?

6 Ч и без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

Разве вкусна еда без соли? И разве есть вкус в яичном белке?

7 Ч ого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

Я гнушаюсь прикоснуться к такой пище; вот что в несчастье стало моей пищей.

8 О , коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

О, когда сбылась бы просьба моя, и Бог исполнил мою надежду –

9 О , коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

соизволил бы Бог сокрушить меня, и, руку протянув, сразил бы!

10 т о була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

У меня тогда было бы утешение – радость в боли непрекращающейся: слов Святого я не отверг.

11 Я ка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

Откуда взять силы, чтобы ждать? Каков мой конец, чтобы терпеть?

12 Ч и сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

Разве моя сила – сила камня? Разве из бронзы моя плоть?

13 Ч и не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

Разве есть во мне сила помочь себе, когда счастье меня оставило? Ненадежные друзья Иова

14 Д ля того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

Не проявивший милосердия к другу, потерял страх перед Всемогущим.

15 Б рати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

Но братья мои ненадежны, как паводок, как реки, которые разливаются,

16 т емніші від льоду вони, в них ховається сніг.

потемнев от талого льда, разбухнув от талого снега,

17 К оли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

но затем исчезают во время зноя: когда припечет – пропадают.

18 К аравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

Караваны сворачивают с путей, идут в пустыню и гибнут.

19 К аравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

Караваны из Темы ищут воду, купцы из Шевы надеются.

20 І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

Они разуверились, понадеявшись; пришли туда, только чтоб обмануться.

21 Т ак і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

Так и вы теперь – ничто; увидев беду мою, испугались.

22 Ч и я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

Просил ли я подарить мне что-нибудь или заплатить за меня от вашего достатка?

23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

Просил ли я спасти меня от руки врага или выкупить из рук разбойников? Утверждение Иова, что он праведный

24 Н авчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

Научите меня, и я умолкну; покажите, в чем я ошибся.

25 Я кі гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

Как правда глаза колет! Но что доказали ваши упреки?

26 Ч и ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

Вы хотите порицать мои слова? Неужели речи отчаявшегося – лишь ветер?

27 і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

Вы бросали бы жребий о сиротах и торговали бы друзьями.

28 Т а звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

Но прошу, взгляните на меня. Солгу ли я вам в лицо?

29 В ерніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

Смягчитесь, не будьте несправедливыми; смягчитесь, ведь я все еще прав!

30 Х іба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?

Разве есть неправда на языке моем? Разве мое небо не различит слова лжи?