1 З віщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,

Братья, хочу еще раз напомнить вам Радостную Весть, которую я вам возвещал, которую вы приняли и в которой вы утвердились.

2 Я кою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп.

Она спасительна для вас, если только твердо придерживаетесь того, что я вам возвещал, а иначе ваша вера напрасна.

3 Б о я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,

Самое важное, что я получил, я передал вам: Христос умер за наши грехи согласно Писаниям.

4 і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,

Он был погребен и был воскрешен на третий день согласно Писаниям.

5 і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.

Он явился Кифе и потом двенадцати ученикам.

6 А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.

После этого Он явился еще более чем пятистам братьям одновременно. Большинство из них еще живы, а некоторые уже умерли.

7 П отому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам.

Затем Он явился Иакову, потом всем апостолам,

8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.

и последнему из всех явился мне, жалкому недоноску.

9 Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.

Ведь я самый наименьший из апостолов и даже не заслуживаю чести называться апостолом, потому что я преследовал церковь Божью.

10 Т а благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.

Но по благодати Божьей я есть тот, кто я есть, и Его благодать во мне была не напрасной: я трудился больше, чем все остальные, впрочем, не я, а благодать Божья, которая со мной.

11 Т ож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували.

Не имеет значения, кто возвещает: я или они. Главное – вы поверили в то, что мы возвещаем. Воскресение мертвых

12 К оли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?

Скажите мне, если о Христе возвещается, что Он был воскрешен из мертвых, то как это некоторые из вас могут утверждать, что нет воскресения мертвых?

13 Я к немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!

Если воскресения мертвых нет, то и Христос не был воскрешен.

14 о ли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!

А если Христос не воскрес, то и все, что мы возвещаем, не имеет смысла, равно как и ваша вера.

15 М и знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.

Мы сами в таком случае оказываемся лжесвидетелями о Боге, так как мы засвидетельствовали о том, что Бог воскресил Христа, Которого Он не воскрешал, если, конечно, мертвых вообще нельзя воскресить.

16 Б о як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!

Ведь если мертвых нельзя воскресить, то и Христос не был воскрешен.

17 К оли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,

А если Христос не был воскрешен, то и вера ваша напрасна и ваши грехи по-прежнему на вас.

18 т оді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!

Тогда и те, кто умер в Христе, погибли.

19 К оли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!

Если мы надеемся на Христа лишь в этой жизни, то мы находимся в более жалком положении, чем все прочие люди.

20 Т а нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.

Но Христос действительно воскрес из мертвых! Он – первый плод среди тех, кто умер.

21 С мерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.

И как смерть пришла в этот мир через одного человека, так через одного Человека пришло и воскресение мертвых.

22 Б о так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,

Как все умирают в Адаме, так все будут оживлены в Христе.

23 к ожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.

Но каждый в своем порядке: вначале Христос, а потом, когда Он вернется, будем воскрешены и мы, принадлежащие Ему.

24 А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу.

И потом наступит конец, когда Он, уничтожив всякое начальство, всякую власть и силу, передаст Царство Богу Отцу.

25 Б о належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!

Христу предназначено царствовать до тех пор, пока Бог не повергнет всех врагов к Его ногам.

26 Я к ворог останній смерть знищиться,

Последний враг, который будет уничтожен, – это смерть.

27 б о під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.

Ведь Бог «все подчинил под ноги Его». Когда говорится, что «все подчинил», то, конечно же, это «все» не включает в себя Того, Кто и подчинил Ему все.

28 А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.

Когда же все будет Ему подчинено, тогда и Сам Сын будет подчинен Тому, Кто все подчинил Ему, чтобы Бог был все во всем.

29 Б о що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?

Что же тогда делают те, кто принимает крещение за мертвых? Если мертвых нельзя воскрешать, зачем люди принимают крещение за них?

30 Д ля чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки?

Зачем и нам каждый час рисковать своей жизнью?

31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.

Я каждый день стою перед лицом смерти. Это верно, братья, как и то, что я хвалюсь вами перед Иисусом Христом, нашим Господом!

32 К оли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!...

Если я только из человеческих побуждений боролся с дикими зверями в Эфесе, что я этим приобрел? Если мертвые не воскрешают, тогда что же: «Давайте будем есть и пить, потому что завтра умрем»?

33 Н е дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!

Смотрите, чтобы вам не оказаться обманутыми: «Плохая компания развращает добрые нравы».

34 П ротверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!

Отрезвитесь, как вам и должно, и перестаньте грешить, ведь некоторые из вас не знают Бога, – я говорю это к вашему стыду. Земное и небесное тело

35 А ле дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?

Может, кто-то спросит: «Как воскреснут мертвые? Какое у них тогда будет тело?»

36 Н ерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре.

Спрашивать об этом неразумно. Ведь каждому семени для того, чтобы прорасти, надо сначала умереть!

37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого,

Когда ты сеешь, ты же сеешь не само растение, а лишь семя, пшеничное или какое-либо другое.

38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його.

А Бог по Своему усмотрению дает ему тело – каждому семени свое.

39 Н е кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб.

Не все тела одинаковы: у людей не такое тело, как у зверей, у зверей не такое, как у птиц, а у птиц не такое, как у рыб.

40 Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним.

Есть тела небесные и тела земные. У небесных тел своя красота, и у земных тел своя.

41 І нша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою!

У солнца тоже свое сияние, у луны свое, у звезд свое. Звезды, в свою очередь, тоже отличаются по яркости друг от друга.

42 Т ак само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає,

Так же будет и при воскресении мертвых. Тело сеется в тлении, а воскресает нетленное.

43 с іється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,

Сеется бесславно, а воскресает славно. Сеется в слабости, а воскресает в силе,

44 с іється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.

сеется физическое тело, а воскресает – духовное. Если есть тело физическое, то есть и тело духовное.

45 Т ак і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.

Писание говорит, что первый человек, Адам, стал живым существом, но последний Адам, духом животворящим.

46 Т а не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

Сначала приходит не духовное, а физическое, и лишь потом – духовное.

47 П ерша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.

Первый человек был сотворен из праха земли, а второй Человек – это Человек с небес.

48 Я кий земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

Земные люди подобны первому земному человеку, а небесные будут такими же, как Человек, пришедший с небес.

49 І , як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.

И как сейчас мы носим образ земного человека, точно так же мы будем похожи на Человека небесного.

50 І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.

Я говорю вам, братья, что плоть и кровь не могут стать наследниками Божьего Царства; ничто тленное не может стать наследником нетленного.

51 О сь кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,

Послушайте, я открою вам тайну: мы не все умрем, но все будем изменены,

52 р аптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...

внезапно, во мгновение ока, когда прозвучит последняя труба. По сигналу трубы мертвые воскреснут нетленными, а мы будем изменены.

53 М усить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

Все тленное должно превратиться в нетленное, и все смертное – в бессмертное.

54 А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!

Когда тленное облечется в нетленное и смертное – в бессмертное, тогда исполнятся слова: «Смерть поглощена победой!»

55 Д е, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?

«О смерть, где твоя победа? О смерть, где твое жало?»

56 Ж ало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.

Жало смерти – грех, а сила греха – Закон.

57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.

Но благодарение Богу! Он дает нам победу через нашего Господа Иисуса Христа!

58 О тож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!

Поэтому, мои любимые братья, стойте твердо. Ничто не должно вас поколебать. Всегда отдавайте себя полностью на служение Господу и знайте, что ваш труд для Господа не напрасен.