1 І було мені слово Господнє, говорячи:

Было ко мне слово Господне:

2 І ди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Я згадав тобі ласку юнацтва твого, ту любов, коли ти наречена була та за Мною ходила в пустині, в землі незасіяній.

– Иди и провозгласи во всеуслышание в Иерусалиме: Так говорит Господь: Я вспоминаю о преданности твоей юности, когда ты любила Меня, как невеста, и шла за Мной по пустыне, по незасеянной земле.

3 І зраїль то святість для Господа, початок врожаю Його. Всі, що їли його, завинили, зло прийде на них, говорить Господь.

Израиль был святыней Господа, был первым плодом Его жатвы; все, кто его поедал, осуждались, их постигала беда, – возвещает Господь.

4 П ослухайте слова Господнього, доме Яковів та всі роди дому Ізраїля!

Слушайте слово Господне, дом Иакова: все кланы Израиля.

5 Т ак говорить Господь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддалились від Мене й пішли за марнотою, і стали марними?

Так говорит Господь: Что за зло нашли во Мне ваши отцы, что так отдалились от Меня? Они поклонялись ничтожным идолам и сами стали ничтожными.

6 І не спитали вони: де Господь, що нас вивів із краю єгипетського, що провадив Він нас по пустині, по землі степовій, повній ям, по краю сухому та темному, по краю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осілась людина?

Они не спрашивали: «Где Господь, Который вывел нас из Египта, провел нас сквозь безлюдный край, по земле пустынь и расселин, по земле засухи и кромешной тьмы, по земле, где никто не странствует, и никто не живет?»

7 І впровадив Я вас до родючого Краю, щоб їсти плоди його й добра його. І ви прибули й занечистили землю Мою, і зробили гидотою спадщину Мою...

Я привел вас в плодородную землю, чтобы вы ели ее плоды и пользовались ее благами. Но вы пришли и осквернили Мою землю, и сделали Мой удел мерзостью.

8 С вященики не повіли: де Господь? А ті, хто тримає Закона, Мене не пізнали, і пастирі повідпадали від Мене, а пророки Ваалом пророкували, та за тими пішли, хто вам не допоможе...

Не спрашивали священники: «Где Господь?» Учителя Закона Меня не знали; вожди восстали против Меня. Пророки пророчествовали от имени Баала и поклонялись ничтожным идолам.

9 Т ому то судитися буду ще з вами, говорить Господь, і з синами синів ваших буду судитись!

Поэтому у Меня тяжба с вами, – возвещает Господь, – и тяжба с детьми ваших детей.

10 Б о перейдіть острови хіттеян, і побачте, і до Кедару пошліть, та пригляньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?

Переправьтесь на побережья киттеев и взгляните, пойдите в Кедар и разведайте тщательно; посмотрите, бывало ли что-нибудь подобное,

11 Ч и змінив люд богів, хоч не Бог вони? А народ Мій змінив свою славу на те, що не помагає!...

менял ли какой народ своих богов? (Хоть они и не боги вовсе.) А Мой народ променял свою Славу на ничтожных идолов.

12 З дивуйтеся цим, небеса, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!

Поразитесь этому, небеса, содрогнитесь от ужаса, – возвещает Господь. –

13 Б о дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають.

Два греха совершил Мой народ: оставил Меня, источник живой воды, и вытесал себе водоемы, разбитые водоемы, которые не могут хранить воду.

14 Ч и Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, народжений вдома? Чому ж здобиччю він?

Разве Израиль слуга? Разве он раб по рождению? Почему же он стал наживой?

15 Н а нього ревуть левчуки, видають голос свій, і його Край обернули в пустиню, спалили міста його, так що немає мешканця...

Львы взревели, зарычали на него. Сделали его землю пустыней; города его сожжены и покинуты жителями.

16 Т акож сини Мемфіса й Тахпенеса на черепі паслися в тебе.

А сыновья Мемфиса и Тахпанхеса обгрызли твое темя.

17 Ч и ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого, що провадив тебе по дорозі?

Разве не ты сама навлекла это на себя, оставив Господа, своего Бога, когда Он вел тебя по дороге?

18 І тепер що тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхору? І що тобі до дороги в Ашшур? Щоб пити воду з Ріки?

А теперь что толку ходить в Египет, чтобы пить воду Шихора? Какой прок ходить в Ассирию, чтобы пить воду из реки Евфрата ?

19 Х ай карає тебе твоє зло, і відступства твої хай картають тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке це, що кинув ти Господа, Бога свого, і страху Мого над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.

Твое беззаконие накажет тебя, и твое отступничество осудит. Подумай же и посмотри, как плохо тебе и горько от того, что оставила ты Господа, своего Бога, и нет в тебе страха предо Мной, – возвещает Владыка, Господь Сил. –

20 Б о віддавна зламала ти, дочко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворозки й сказала: Не буду служити! Бо на кожному взгір'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти клалась блудницею...

Давным-давно ты разбила свое ярмо и разорвала свои оковы, и сказала: «Не буду служить!» На любом высоком холме и под каждым тенистым деревом ты распутствовала.

21 А Я ж посадив був тебе виноградом добірним, увесь він насіння правдиве! І як ти змінилась Мені на виродка винограду чужого?

Я посадил тебя благородной лозой от самого чистого семени. Как же превратилась ты у Меня в пустоцвет и дикую лозу?

22 Т ому то хоч би ти й помилася лугом, і мила багато собі зажила б, проте плямою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!

Помоешься ли ты щелоком, изведешь ли много мыла, пятно твоего греха все равно передо Мной, – возвещает Владыка Господь. –

23 Я к ти зможеш сказати: Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила? Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти наробила, пустотлива верблюдко, що крутиш дороги свої!

Как ты можешь говорить: «Я не осквернилась; я не ходила вслед Баалам»? Посмотри, как вела ты себя в долине; подумай о том, что сделала. Ты норовистая верблюдица, мечущаяся из стороны в сторону,

24 Т и як дика ослиця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жаданні своєї душі, хто заверне її в час її похотливости? Усі, хто шукає її, не помучаться, знайдуть її в її місяці!

дикая ослица, выросшая в пустыне, задыхающаяся от страсти – кто умерит ее пыл? Все, кто ищет ее, без труда найдут ее в пору случки.

25 С тримуй ногу свою, щоб не бути їй босою, і від прагнення горло своє. А ти кажеш: Пропало, вже ні, бо я покохала чужих і за ними піду...

Побереги свои ноги, чтобы не остаться разутой, и свое горло – чтобы не пересохло. Но ты сказала: «Бесполезно! Я люблю чужих богов и буду бегать за ними».

26 Я к для злодія сором, коли буде зловлений, так себе осоромив Ізраїлів дім, вони та царі їхні, їхні зверхники, й їхні священики, й їхні пророки,

Как вор опозорен, когда он пойман, так будет опозорен и дом Израиля – его народ, его цари, его вельможи, его священники и пророки.

27 щ о говорять до дерева: Ти батько мій, а до каменя: Ти мене породив. Бо до Мене вони повернулись плечима, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: Устань та спаси нас!

Дереву они говорят: «Ты отец мой», – и камню: «Ты меня родил». Они повернулись ко Мне спиной, а не лицами; а когда случается беда, они говорят: «Приди и спаси нас!»

28 А де ж твої боги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти тебе в час твого лиха, бож в тебе богів, скільки міст твоїх, Юдо!

А где же те боги, которых вы сделали себе? Пусть придут, если в силах спасти вас, когда случится беда! Ведь богов у тебя, Иудея, столько же, сколько и городов.

29 Ч ого вам зо Мною змагатися? Усі ви відпали від Мене, говорить Господь.

Почему вы хотите тягаться со Мной? Все вы восстали против Меня, – возвещает Господь. –

30 Н адармо Я бив синів ваших, науки вони не взяли, а ваших пророків ваш меч поз'їдав, немов лев той винищувач!

Напрасно наказывал Я твой народ – урока они не усвоили. Твой меч пожрал твоих пророков, точно лев-убийца.

31 О ви, покоління, почуйте це слово Господнє: Чи пустинею був для Ізраїля Я? Чи може землею великої темряви? Чому ж каже народ Мій: Ми вільно буяємо, вже не прийдемо до Тебе?

О нынешнее поколение, поразмысли над словом Господним: – Разве Я был пустыней Израилю, или краем кромешной тьмы? Почему Мой народ говорит: «Мы свободны бродить; мы больше к Тебе не придем»?

32 Ч и панна забуде оздобу свою, наречена про стрічки свої? А народ Мій про Мене забув незчисленні вже дні!

Позабудет ли девушка украшения, и невеста – свой свадебный наряд? А Мой народ забыл Меня, – нет числа дням.

33 Я к ти вправно дорогу свою повела, щоб шукати кохання! Тому то дороги свої призвичаїла ти до злочинства,

Как же умело ты домогаешься любви! Даже блудницам есть чему у тебя поучиться.

34 і навіть на полах одежі твоєї знаходиться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гарячому, але понад усім тим

Найдена на твоих одеждах кровь невинных бедняков, которых ты убила, хотя и не застала, как воров, при взломе. Но, несмотря на все это,

35 т и кажеш: Невинна я, Його гнів відвернувся від мене направду... Ось Я буду змагатись з тобою за те, що ти кажеш: Я не прогрішила!

ты говоришь: «Я безвинна; Он на меня не гневается». Я осуждаю тебя за то, что ты говоришь: «Я не согрешила».

36 Н ащо тиняєшся ти, і міняєш дорогу свою? Таж ти посоромлена будеш Єгиптом, як ти посоромлена від Асирії!

Как легко тебе бродить, меняя свой путь! Ты будешь опозорена Египтом, как была опозорена Ассирией.

37 І звідти ти вийдеш, заламуючи свої руки на своїй голові, бо повідкидав Господь тих, на кого ти надіялася, і не будеш ти мати в них успіху...

И уйдешь ты оттуда, обхватив голову руками: Господь отверг тех, кому ты поверила, и они тебе не помогут.