1 О тож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,

Если союз со Христом дает вам ободрение, если Его любовь утешает вас, если вы находитесь в общении с Духом и имеете милосердие и чувство сострадания,

2 т о доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

то дополните еще мою радость: будьте едины в ваших мыслях, имейте одну и ту же любовь, проявляйте единодушие, будьте единомышленниками.

3 Н е робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

Не делайте ничего из эгоистичных или же из тщеславных побуждений. Будьте скромны и считайте других выше себя.

4 Н ехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

Руководствуйтесь не только своими интересами, но и интересами других.

5 Н ехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

Ваш образ мыслей должен быть таким же, как и образ мыслей Иисуса Христа.

6 В ін, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

Он, по природе Бог, не держался за равенство с Богом,

7 а ле Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

а наоборот, унизил Себя, приняв природу раба; Он стал подобным людям. Став и по виду как человек,

8 В ін упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

Он смирил Себя и был покорным до смерти, причем смерти на кресте!

9 Т ому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

Поэтому Бог возвысил Его и дал Ему Имя выше всех имен,

10 щ об перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

чтобы перед Именем Иисуса преклонились все колени на небесах, на земле и под землей

11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

и чтобы каждый язык признал во славу Бога Отца, что Иисус Христос есть Господь! Призыв к непорочности

12 О тож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.

Мои любимые, вы всегда были послушны, не только когда я был с вами, но и гораздо более того сейчас, в мое отсутствие. Со страхом и трепетом явите на деле плоды вашего спасения,

13 Б о то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

потому что это Сам Бог совершает в вас работу, пробуждая в вас и желание, и действия согласно Своей воле.

14 Р обіть усе без нарікання та сумніву,

Делайте все без жалоб и споров,

15 щ об були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

чтобы вам быть непорочными, чистыми и незапятнанными детьми Божьими среди этого развращенного и злого поколения. Вы сияете среди него как звезды в мире,

16 д одержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.

живя по слову жизни, и этим я буду хвалиться в День Христа, что я не напрасно пробежал свой забег и не напрасно трудился.

17 Т а хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

И даже «проливаясь» как жертвенное возлияние, в дополнение к жертве – вашему верному служению Богу, я радуюсь вместе с вами.

18 Т іштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!

Радуйтесь и веселитесь и вы со мной! Тимофей и Эпафродит

19 Н адіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

Господь Иисус дает мне надежду на то, что я скоро смогу послать к вам Тимофея, чтобы мне ободриться вестями от вас.

20 Б о я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.

У меня нет другого человека, который бы чувствовал такую ответственность за вас, как Тимофей.

21 У сі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

Все остальные ищут своего, а не того, что угодно Иисусу Христу.

22 Т а ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

Вы знаете, что Тимофей проявил свои качества на деле, он возвещал Радостную Весть вместе со мной, как сын с отцом.

23 О тже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.

И поэтому я надеюсь послать его к вам, как только буду знать, что будет дальше со мной.

24 А ле в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.

Господь дает мне уверенность в том, что я и сам тоже скоро буду у вас.

25 А ле я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

Сейчас же я считаю нужным послать к вам обратно Эпафродита, моего брата, соработника и соратника, вашего посланника и служителя в нуждах моих.

26 б о він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

Он хочет опять встретиться с вами, но его огорчает то, что до вас дошли слухи о его болезни.

27 Б о смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

Да, он был серьезно болен и почти при смерти, но Бог его помиловал, и не только его, но и меня, чтобы не добавлять печали к моей печали.

28 О тож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.

Поэтому я с еще большим желанием посылаю его к вам, чтобы вы, увидев его, обрадовались, а у меня стало бы меньше печали.

29 Т ож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

Примите его с радостью в Господе и уважайте таких людей, как он.

30 б о за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

Ведь он, рискуя своей жизнью, работал для Христа и оказывал мне помощь, которую вы не могли мне оказать.