1 І сказав Він до мене: Сину людський, з'їж, що знайдеш! З'їж цього звоя, і йди, говори до Ізраїлевого дому!

Он сказал мне: – Сын человеческий, съешь же то, что перед тобой, съешь этот свиток, а потом ступай и говори с домом Израиля.

2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього звоя.

Я открыл рот, и Он дал мне съесть свиток.

3 І сказав Він до мене: Сину людський, нагодуй свого живота, і наповни своє нутро тим звоєм, що даю Я тобі! І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.

Он сказал мне: – Сын человеческий, съешь свиток, который Я тебе даю, и наполни им свое чрево. Я съел его, и у меня во рту он был сладким, как мед.

4 І сказав Він до мені: Сину людський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми словами.

Он сказал мне: – Сын человеческий, ступай теперь к дому Израиля и говори им Мои слова.

5 Б о ти посланий не до народу чужої мови та тяжкого язика, але до Ізраїлевого дому,

Ты отправляешься не к народу с невнятной речью и непонятным языком, а к дому Израиля.

6 н е до численних народів чужої мови та тяжкого язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них послав тебе, вони будуть слухати тебе!

Не к многочисленным народам с их невнятной речью и непонятным языком, чьи слова для тебя темны. Если бы Я послал тебя к ним, они бы, конечно, тебя послушали.

7 А ле Ізраїлів дім не захоче слухатися тебе, бо вони не хочуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім твердолобі та жорстокосерді вони!

Но дом Израиля не хочет слушать тебя, потому что они не хотят слушать Меня ведь весь дом Израиля упрям и непокорен.

8 О сь Я зробив твоє обличчя твердим проти їхнього обличчя, і чоло твоє твердим проти лоба їхнього.

Но Я сделаю тебя таким же неподатливым и твердолобым, как они сами.

9 Я к той діямант, твердішим від скелі, зробив Я чоло твоє, не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохобности!

Я сделаю твой лоб подобным самому твердому камню, тверже кремня. Не бойся, не страшись их, хотя они и мятежный дом. –

10 І сказав Він до мене: Сину людський, усі Мої слова, які говорю Я до тебе, візьми в своє серце та слухай вухами своїми.

Он сказал мне: – Сын человеческий, слушай внимательно и запомни все слова, что Я тебе говорю.

11 І йди, піди до вигнанців, до синів твого народу, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, а вони чи послухаються, чи занехають.

Ступай теперь к пленным землякам и поговори с ними. Говори им: «Так говорит Владыка Господь», – независимо от того, станут они слушать или откажутся.

12 І підійняв мене Дух, і я почув за собою гуркіт громового голосу: Благословенна слава Господня! із свого місця,

После этого Дух поднял меня, и когда слава Господня поднялась с места, я услышал позади себя оглушительный, грохочущий голос: «Благословенна слава Господня в этом месте!».

13 і шум крил живих істот, що дотикались одне об одне, і цокіт коліс рівночасно з ними, і гуркіт громового голосу!...

И был шум от крыльев живых существ, касавшихся друг друга, и стук от колес возле них, похожий на оглушительный грохот.

14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огірчений в лютості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна!

Дух поднял меня и унес прочь. Я шел огорченный, и дух мой негодовал, но рука Господа крепко лежала на мне.

15 І прийшов я до вигнанців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кевар, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпілий.

Я пришел к пленникам, которые жили в Тель-Авиве у реки Кевара, потрясенный, остановился у них и оставался там семь дней. Предостережение Израилю

16 І сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:

По истечении семи дней ко мне было слово Господа:

17 С ину людський, Я настановив тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи їх від Мене.

– Сын человеческий, Я сделал тебя стражем для дома Израиля. Слушай же слово, которое Я говорю, и предостереги их от Моего лица.

18 К оли Я скажу безбожному: Конче помреш, а ти не остережеш його й не будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки!

Если Я скажу нечестивому: «Ты непременно умрешь», – а ты не станешь его предостерегать и отговаривать от нечестивого пути, чтобы спасти его жизнь, то злодей умрет за свой грех, а Я потребую у тебя ответа за его кровь.

19 А ле ти, коли остережеш несправедливого, а він не вернеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятував.

Но если ты будешь предостерегать нечестивого, а он не отвернется ни от своего злодеяния, ни от нечестивого пути, то он умрет за свой грех, а ты спасешь свою жизнь.

20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу спотикання перед ним, і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!

И если праведник отвернется от праведности и совершит зло, Я положу перед ним преткновение, и он умрет. Так как ты не предостерегал его, он умрет за свой грех. Добрые дела, которые он совершил, не вспомнятся, и Я потребую у тебя ответа за его кровь.

21 А ти, коли остережеш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити буде він жити, бо був остережений, а ти душу свою врятував.

Но если ты будешь предостерегать праведника, чтобы он не грешил, и он не будет грешить, он несомненно будет жить, потому что внял предостережениям, а ты спасешь свою жизнь.

22 І була там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: Устань, вийди до долини, і там Я буду говорити з тобою.

Рука Господня была на мне там, и Он сказал мне: – Встань и выйди на равнину, там Я буду говорить с тобой.

23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кевар. І впав я на обличчя своє...

Я встал и вышел на равнину. Слава Господня стояла там, подобная славе, которую я видел у реки Кевара, и я пал ниц.

24 Т а ввійшов у мене Дух, і звів мене на ноги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: Увійди, замкнися в середині свого дому!

Дух вошел в меня и поднял на ноги. Он заговорил со мной и сказал: – Ступай, запрись у себя дома.

25 А ти, сину людський, ось дадуть на тебе шнури, і зв'яжуть тебе ними, і ти не вийдеш з-поміж них!

Что до тебя, сын человеческий, то тебя свяжут веревками; тебя так скрутят, что ты не сможешь выходить к народу.

26 А язик твій приліплю до твого піднебіння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони дім ворохобний.

Я сделаю так, что твой язык прилипнет к нёбу, ты будешь молчать и не сможешь обличать их, хотя они и мятежный дом.

27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог. Хто хоче слухати нехай слухає, а хто хоче занехати нехай занехає, бо вони дім ворохобний!

Но когда Я буду говорить тебе, Я буду открывать тебе рот, и ты будешь говорить им: «Так говорит Владыка Господь». Кто станет слушать, пусть слушает, а кто откажется, пусть отказывается, ведь это мятежный дом.