1 І сказав Бог до Якова: Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм.

Бог сказал Иакову: – Поднимись в Вефиль, поселись там и построй там жертвенник Богу, Который явился тебе, когда ты бежал от своего брата Исава.

2 І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.

Иаков сказал своим домашним и всем, кто был с ним: – Избавьтесь от чужих богов, которые у вас с собой, очиститесь и переоденьтесь.

3 І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я.

Потом соберитесь в дорогу, и мы отправимся в Вефиль, где я построю жертвенник Богу, Который ответил мне в день бедствия и был со мной, куда бы я ни шел.

4 І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.

Они отдали Иакову всех чужих богов, которые у них были, и серьги из ушей, и Иаков закопал их под дубом в Шехеме.

5 І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.

Потом они отправились в путь, и ужас Божий объял все города вокруг них, так что никто не преследовал детей Иакова.

6 І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь народ, що був з ним.

Иаков и все, кто был с ним, пришли в Луз (то есть Вефиль) в земле Ханаана.

7 І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.

Там он построил жертвенник и назвал то место «Бог Вефиля», потому что там Бог открылся ему, когда он бежал от своего брата.

8 І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.

Девора, кормилица Ревекки, умерла и была похоронена под дубом близ Вефиля. Поэтому он был назван «Дуб Плача».

9 І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.

Когда Иаков вернулся из Паддан-Арама, Бог вновь явился ему и благословил его.

10 І сказав йому Бог: Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізраїль буде ім'я твоє. І назвав ім'я йому: Ізраїль.

Бог сказал ему: – Твое имя Иаков, но отныне ты не будешь называться Иаковом. Имя тебе будет – Израиль ». Так Он назвал его Израилем.

11 І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, народ і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх.

Бог сказал ему: – Я – Бог Всемогущий, плодись и умножайся. Народ и множество народов, произойдут от тебя, и цари произойдут от твоих чресел.

12 А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край.

Землю, которую Я дал Аврааму и Исааку, Я отдаю тебе и отдам ее твоим потомкам.

13 І вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.

И Бог поднялся от него там, где Он говорил с ним.

14 І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.

Иаков поставил каменный столб на том месте, где Бог говорил с ним, и возлил на него вино, как жертву возлияния, и масло.

15 І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.

Иаков назвал место, где Бог говорил с ним, Вефиль. Смерть Рахили и Исаака

16 І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.

Они покинули Вефиль и были уже недалеко от Ефрафы, когда Рахиль начала рожать, и роды были очень трудные.

17 І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: Не бійся, бо й це тобі син.

Она сильно мучилась при родах, и женщина, принимавшая роды, сказала ей: – Не бойся – у тебя будет еще один сын.

18 І сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніямин.

Когда Рахиль испускала дух, умирая, она назвала сына Бен-Они, но отец назвал его Вениамин.

19 І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.

Рахиль умерла и была похоронена на пути в Ефрафу (то есть Вифлеем).

20 І поставив Яків пам'ятника на гробі її, це надгробний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.

Над ее могилой Иаков поставил памятный камень; это тот камень, что стоит над могилой Рахили до сего дня.

21 І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.

Израиль продолжал путь и поставил шатер за Мигдал-Едером.

22 І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. А в Якова було дванадцятеро синів.

Когда Израиль жил в той земле, Рувим лег с наложницей отца Валлой, и Израиль узнал об этом. Сыновья Иакова (1 Пар. 2: 1-2) У Иакова было двенадцать сыновей:

23 С ини Ліїні: перворідний Якова Рувим, і Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Завулон.

От Лии: Рувим, первенец Иакова, Симеон, Левий, Иуда, Иссахар и Завулон.

24 С ини Рахілині: Йосип і Веніямин.

От Рахили: Иосиф и Вениамин.

25 А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефталим.

От Рахилиной служанки Валлы: Дан и Неффалим.

26 А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Асир. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.

От Лииной служанки Зелфы: Гад и Асир. Вот сыновья Иакова, рожденные ему в Паддан-Араме. Возвращение Иакова к отцу и смерть Исаака

27 І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.

Иаков пришел к своему отцу Исааку в Мамре, что рядом с Кирьят-Арбой (то есть Хевроном), где жили пришельцами Авраам и Исаак.

28 І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.

Всего дней жизни Исаака было сто восемьдесят лет;

29 І впокоївся Ісак та й помер, і прилучився до своєї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.

Исаак испустил дух, умер и отошел к своим предкам, старым и насытившимся жизнью. Его сыновья Исав и Иаков похоронили его.