1 І було мені слово Господнє таке:
Было ко мне слово Господа:
2 А ти, сину людський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до Краю Ізраїлевого: Кінець, надійшов той кінець на чотири окрайки землі!
– Сын человеческий, так говорит Владыка Господь, земле Израиля: Конец! Конец пришел на четыре края земли.
3 Н а тебе тепер цей кінець, і пошлю Я на тебе Свій гнів, і тебе розсуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої.
Теперь тебе конец, и Я изолью Свой гнев на тебя. Я буду судить тебя по твоим поступкам и накажу за все ужасное, что ты сделала.
4 І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе зостануть, і пізнаєте ви, що Я то Господь!
Я не гляну на тебя с жалостью и не пощажу; Я непременно накажу тебя за твое поведение и омерзительные обычаи. Тогда вы узнаете, что Я – Господь.
5 О так Господь Бог промовляє: Ось приходить біда на біду!
Так говорит Владыка Господь: Беда за бедой! Смотрите, идет беда.
6 П риходить кінець, приходить кінець, він збудився на тебе, приходить ось він!
Конец идет! Идет конец! Он поднялся против тебя. Смотрите, идет!
7 Н адійшла твоя доля для тебе, о мешканче Краю, приходить цей час, близький той день заколоту, нема на горах крику радости...
Гибель идет к тебе, обитатель страны. Время настало, день близок; смятение, а не радость, царит на горах.
8 Т епер лютість Свою незабаром Я виллю на тебе, і Свій гнів докінчу проти тебе, і тебе осуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої!
Скоро Я изолью на тебя Свою ярость и обращу на тебя Свой гнев; Я буду судить тебя по твоим поступкам и накажу тебя за твои омерзительные обычаи.
9 І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе залишаться, і пізнаєте ви, що Я Господь, що карає!
Я не гляну на тебя с жалостью и не пощажу; Я воздам тебе по твоим поступкам и омерзительным обычаям. Тогда вы узнаете, что Я – Господь, Который наносит удар.
10 О сь той день, ось приходить, доля виходить, виростає кий, розцвітає пиха,
Вот он, этот день! Он настал! Гибель пришла. Жезл расцвел; гордыня дала ростки.
11 р озвилося насильство для кия безбожности! Нічого із них не залишиться: ані з численности їхньої, ані з їхнього заворушення, ані з їхньої пишноти...
Насилие выросло в жезл, чтобы сокрушить беззаконие; никого из них не останется; не останется ни довольства их, ни богатства, ни преимущества.
12 Н адходить той час, наближається день... Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жалобі, бо сунеться лютість на все многолюддя його!
Время настало, приблизился день. Да не радуется купивший, и продавший да не скорбит, потому что Мой гнев пылает на все их сборище.
13 Б о до проданого не повернеться вже продавець, хоча б залишився при житті між живими, бо пророцтво про все многолюддя їхнє не відміниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцнить свого життя...
Продавший не вернет того, что он продал, до конца своей жизни, потому что видение относится ко всему их сборищу, и оно не будет упразднено. Из-за своих грехов никто из них не сохранит жизни.
14 З асурмлять у сурму та все приготують, та не піде ніхто на війну, бо на все многолюддя його Моя лютість!
Пусть они трубят в трубы и готовятся: никто из них не выйдет на бой, потому что Мой гнев пылает на все их сборище.
15 Н а вулиці меч, моровиця ж та голод у домі, хто на полі помре від меча, з хто в місті зжере того голод та мор...
Снаружи – меч, внутри – мор и голод; те, кто в поле, погибнут от меча, а тех, кто в городе, истребят голод и мор.
16 І врятовані з них повтікають, і будуть на горах, немов голуби із долин, всі будуть стогнати, кожен за гріх свій...
Все, кто уцелеет и спасется, будут стонать в горах, как голуби долин, каждый из-за своих грехов.
17 У сі руки ослабнуть, затремтять, як вода, всі коліна,
У всех руки опустятся, и у всех колени ослабнут, как вода.
18 і веретами попідперізуються, і покриє їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх головах їхніх жалобна та лисина...
Они наденут рубище, и будут объяты трепетом. На всех лицах будет написан стыд, головы у всех будут обриты.
19 В они повикидають на вулицю срібло своє, і за ніщо їхнє золото стане, їхнє срібло та золото їхнє не буде могти врятувати їх у день гніву Господнього, ним не наситять своєї душі й свого нутра вони не наповнять, бо їхня провина була перешкодою!
Они бросят свое серебро на улицах, а их золото станет считаться нечистым. Серебро и золото не смогут спасти их в день Господнего гнева. Они не утолят ими голода и не наполнят желудок. Ведь золото и серебро стали им преградой и ввели их в грех.
20 А гордість вчинили за славну оздобу свою, у ній наробили бовванів гидоти своєї й обриджень своїх, тому їм оберну Я її на нечистість,
Из прекрасных украшений, которыми они гордились, они сделали омерзительные истуканы, свои гнусности. За это Я сделаю украшения нечистыми для них.
21 і віддам її в руку чужих на грабунок, а нечестивим землі на здобич...
Я отдам украшения в добычу чужеземцам, в наживу злодеям земли, и они осквернят их.
22 І обличчя Своє відверну Я від них, і вони побезчестять Мій скарб, і ввійдуть до нього насильники та й побезчестять його...
Я отверну от них лицо, и они осквернят Мое сокровенное место; грабители войдут туда и осквернят его.
23 З роби ланцюга, бо земля переповнилась правом кривавим, а місто насильством наповнилось...
Готовь цепи, потому что страна полна кровавых преступлений, а город объят насилием.
24 І наведу Я найзліших із народів, і посядуть вони доми їхні, і гордість вельможних спиню, і святощі їхні побезчещені будуть!
Я приведу худшие из народов, и они завладеют их домами; Я положу конец гордыне сильных, и их святилища будут осквернены.
25 З агибіль іде, й вони будуть шукати спокою та не буде його...
Когда придет ужас, они станут искать мира, но его не будет.
26 П рийде біда до біди, й буде звістка до звістки, і будуть шукати пророцтва в пророка, та згине Закон у священиків і рада у старших...
Беда последует за бедой, и за слухами – новые слухи. Они будут просить от пророков видений; священники перестанут преподавать Закон, и старейшины не найдут для вас советов.
27 Ц ар буде в жалобі, і страхом зодягнеться князь, а руки народу землі затремтять... За дорогами їхніми їм учиню, і судитиму їх їхніми судами, і пізнають, що Я то Господь!
Царь будет скорбеть, вождь впадет в отчаяние, и задрожат руки простонародья. Я поступлю с ними по их поступкам и стану судить их по их же правилам. Тогда они узнают, что Я – Господь.