1 К оли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,

Когда ты садишься есть с правителем, внимательно смотри, что перед тобой;

2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:

приставь себе к горлу нож, если ты обжорству привержен.

3 н е жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!

Лакомств его не желай, потому что пища эта обманчива.

4 Н е мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,

Не изводи себя погоней за богатством, имей мудрость остановиться.

5 с вої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...

Бросишь взгляд на богатство – а его уж нет, ведь оно непременно расправит крылья и, как орел, улетит в небеса.

6 Н е їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,

Не ешь пищи скареда и на лакомства его не зарься,

7 б о як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,

ведь такой человек всегда думает о своих расходах; «Ешь и пей», – скажет тебе, а на уме не то.

8 т ой кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!

Вырвет тебя тем малым, что съешь, и твои похвалы пропадут впустую.

9 Н е кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

Не говори с глупцом: мудрость слов твоих он ни во что не ставит.

10 Н е пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,

Не передвигай древней межи, не посягай на поля сирот,

11 б о їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!

потому что Защитник их крепок; Он вступится в дело их против тебя.

12 С воє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.

Предай свое сердце учению, и уши – словам познания.

13 Н е стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:

Не оставляй без наказания ребенка; розгой его накажешь и спасешь его от смерти.

14 т и різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.

Наказывай его розгой – и спасешь его от мира мертвых.

15 М ій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

Сын мой, если сердце твое будет мудрым, то и мое сердце возрадуется;

16 і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.

вся душа моя возликует, когда уста твои скажут верное.

17 Н ехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

Не давай сердцу завидовать грешникам, но всегда пребывай в страхе перед Господом.

18 б о існує майбутнє, і надія твоя не загине.

Нет сомнений: есть у тебя будущее, и надежда твоя не погибнет.

19 П ослухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

Слушай, мой сын, и будь мудрым, и храни свое сердце на верном пути.

20 Н е будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,

Не будь среди тех, кто вином упивается и объедается мясом,

21 б о п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.

ведь пьяницы и обжоры обеднеют, и сонливость оденет их в лохмотья.

22 С лухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.

Слушайся отца, который дал тебе жизнь, и не презирай матери, когда она состарится.

23 К упи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.

Покупай истину и не продавай ее; приобретай мудрость, наставления и разум.

24 Б уде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.

Отец праведника будет ликовать; родивший мудрого сына будет о нем радоваться.

25 Х ай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.

Пусть отец твой и мать порадуются; пусть родившая тебя возликует!

26 Д ай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.

Предай мне сердце свое, мой сын, пусть глаза твои наблюдают за моими путями,

27 Б о блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.

ведь блудница – глубокая яма, и чужая жена – узкий колодец.

28 І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.

Как разбойник, в засаде она сторожит и среди мужчин умножает изменников.

29 В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?

У кого горе? У кого скорбь? У кого раздор? У кого жалобы? У кого синяки без причины? У кого красные глаза?

30 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.

У тех, кто засиживается за вином, кто повадился пробовать вино приправленное.

31 Н е дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,

Не гляди, что вино рубиновое, что в чаше искрится и пьется гладко!

32 к інець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,

Потом оно как змея кусает, жалит как гадюка.

33 п антруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...

Глаза твои будут видеть странные вещи, а разум – придумывать дикое.

34 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.

Ты будешь, как лежащий средь моря, как спящий на верху мачты.

35 І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...

«Били меня, – будешь говорить, – а больно мне не было; колотили меня, а я и не чувствовал! Когда же я проснусь, чтобы снова напиться?»