1 Т ак промовив до мене Господь: Іди й купи собі льняного пояса, і підпережи ним свої стегна, але в воду не клади його.

Так мне сказал Господь: – Пойди, купи льняной пояс и опояшься им, но в воду его не клади.

2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підперезав свої стегна.

Я купил пояс, как велел Господь, и опоясался им.

3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:

И слово Господне было ко мне во второй раз:

4 В ізьми того пояса, якого купив, що на стегнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщілині скелі.

– Возьми пояс, который купил и который на тебе, ступай на реку Фару и спрячь его там в расщелине скалы.

5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.

Я пошел и спрятал его у реки Фары, как велел мне Господь.

6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там.

Через много дней Господь сказал мне: – Ступай к Фаре и забери пояс, который Я велел тебе спрятать там.

7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, аж ось той пояс нездатний!

Я пошел к Фаре, выкопал пояс и взял его из того места, где спрятал, но теперь пояс был испорченным и никуда не годным.

8 І було мені слово Господнє, говорячи:

И было ко мне слово Господне:

9 Т ак говорить Господь: Отак знищу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,

– Так говорит Господь: вот так Я разрушу и гордыню Иудеи, и великую гордыню Иерусалима.

10 ц ього злого народа, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богів, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, до нічого нездатний!...

Этот скверный народ, который отказывается слушать Мои слова, упрямо поступает по своей воле и следует за чужими богами, чтобы служить им и поклоняться, будет как этот пояс, никуда не годен!

11 Б о як прилягає цей пояс до стегон чоловіка, так притвердив Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, говорить Господь, щоб стали народом Мені і йменням, і хвалою та пишнотою, та вони не послухались!

Ведь как близок к телу пояс, так Я приблизил к Себе весь дом Израиля и весь дом Иуды, – возвещает Господь, – чтобы они были Моим народом Моей славой и хвалой. Но они не послушались Меня. Винные кувшины

12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдюк вином наповняється. І відкажуть тобі: Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдюк вином наповняється?

– Скажи им такое слово: Так говорит Господь, Бог Израиля: «Любой винный кувшин наполняют вином». Если они скажут тебе: «Разве мы сами не знаем, что любой винный кувшин наполняют вином?», –

13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось наповню Я п'янством усіх мешканців Краю цього, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалиму.

то ответь им: «Так говорит Господь: Всех жителей этой страны, и царей, что сидят на престоле Давида, и священников, и пророков, и всех жителей Иерусалима Я наполню вином допьяна.

14 І розіб'ю їх одного об одного, разом батьків та синів, говорить Господь, Не змилуюся, і не змилосерджусь, і не пожалію, щоб їх не понищити!

Я разобью их друг о друга, и отцов, и сыновей вместе, – возвещает Господь. – Не пощажу, не помилую, даже не пожалею о том, что погубил их». Угроза плена

15 П ослухайте ви та візьміть до ушей, не вивищуйтеся, бо Господь це сказав!

Слушайте и внимайте, не будьте высокомерны, потому что Господь говорит.

16 Д айте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він темно, і поки на темних горах не спіткнуться вам ноги! І будете ви сподіватися світла, а Він зробить це темрявою та вчинить імлою...

Прославьте Господа, вашего Бога, пока Он не навел тьму, пока ваши ноги не спотыкаются в сумеречных горах. Вы будете искать свет, а Он обратит его во мрак, превратит в кромешную тьму.

17 А коли ви цього не послухаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої гордости, й око моє проливатиме сльози, і зайдеться сльозою, бо стадо Господнє займуть у полон!...

Но если вы не послушаете этого, то я буду украдкой плакать, оплакивать вашу гордость. Мои глаза изойдут слезами: потому что в плен будет угнано стадо Господне.

18 С кажіть до царя й до царевої матері: Сідайте додолу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!

Скажите царю и царице-матери: «Смиритесь, сядьте на землю, потому что венцы вашей славы слетели с ваших голов».

19 П івденні міста позамикані будуть, і не буде, хто б їх відчинив, вигнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілком!

Заперты города Негева, некому отворять их. Всю Иудею уводят в плен, всех до единого уводят в плен.

20 З ведіть ваші очі, й побачте отих, що приходять із півночі: де череда та, що дана тобі, отара пишноти твоєї?

Дочь Иерусалима, подними глаза и посмотри на тех, кто движется с севера: где стадо, что было тебе дано, твое славное стадо?

21 Щ о ти скажеш, о дочко Сіону, як Він над тобою панами поставить отих, яких ти навчила була за довірених бути, чи ж муки не схоплять тебе, немов ту породіллю?

Что ты скажешь, когда Господь поставит над тобой тех, кого ты готовила себе в союзники? Разве тогда не пронзит тебя боль, словно женщину в родах?

22 к оли ж скажеш у серці своєму: Чому такі речі спіткали мене? за численні провини твої відкриті подолки твої, оголені ноги твої силоміць!

А если спросишь себя: «За что же мне так досталось?», – то это за тяжесть твоих грехов был разорван твой подол, и ты подверглась насилию.

23 Ч и мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера ті плями свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!

Может ли кушит изменить цвет своей кожи, а леопард свои пятна? Так и вы неспособны творить добро, приучившись злодействовать.

24 Т ому розпорошу їх, мов ту полову, що з вітром з пустині летить:

– Я развею вас, как мякину, гонимую ветром пустыни.

25 О це жеребок твій, це уділ, який Я відміряв тобі, говорить Господь, бо забула Мене та надіялася на неправду!

Таков твой жребий, часть, что Я тебе отмерил, – возвещает Господь, – потому что ты позабыла Меня и полагалась на ложь.

26 І закочу теж подолки твої над обличчя твоє, і покажеться ганьба твоя:

Задеру твой подол тебе на лицо, чтобы ты была опозорена.

27 т вої перелюбства й іржання твої, сором блуду твого на полі на пагірках, Я бачив гидоти твої... Горе тобі, Єрусалиме, що не очистишся! Доки ж іще?

Я видел твои мерзости, твои измены и похоть, твой бесстыдный блуд на холмах и на полях. Горе тебе, Иерусалим! Сколько еще пройдет времени, прежде чем ты очистишься?