1 О тож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.

Поэтому я хочу спросить: разве Бог отверг Свой народ? Конечно же нет! Я и сам израильтянин, потомок Авраама из рода Вениамина.

2 Н е відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:

Бог не отверг Свой народ, который Он избрал от начала. Вы ведь знаете из Писания о том, как Илия обвинял израильтян перед Богом:

3 Г осподи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.

«Господи, они убили Твоих пророков и разрушили Твои жертвенники. Остался лишь я один, и они пытаются убить и меня».

4 Т а що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили.

Но что Бог ему ответил? «Я сохранил Себе семь тысяч человек, которые не преклонили своих колен перед Баалом!»

5 Т акож і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті.

Так и сейчас есть остаток, избранный по Божьей благодати,

6 А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.

а если по благодати, то значит не по делам, ведь в противном случае благодать уже не была бы благодатью.

7 Щ о ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,

Так, что же? То, к чему Израиль так стремился, он не получил, только избранные получили, а все остальные ожесточились.

8 я к написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.

Как написано: «Бог сделал их дух нечувствительным, Он закрыл им глаза, чтобы они не видели, и уши, чтобы они не слышали, вплоть до сегодняшнего дня».

9 А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;

Давид говорит: «Пусть будет стол их петлей и западней для них, камнем преткновения и возмездием.

10 н ехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!

Пусть их глаза померкнут, чтобы они не видели, и пусть их спины согнутся навсегда». Дикие и природные ветви

11 Т ож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.

Итак, я спрашиваю: может быть, они споткнулись, чтобы упасть навсегда? Конечно же нет! Но их падение принесло спасение язычникам, которое должно возбудить ревность и в самих израильтянах.

12 А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?

Если их падение принесло богатство миру и если их потери принесли богатство язычникам, то насколько же больше богатства принесет их полное обращение!

13 К ажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,

Говорю вам, язычники. Как апостол язычников, я высоко ценю мое служение

14 м оже як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.

и надеюсь, что смогу как-то возбудить ревность моего народа, чтобы спасти хоть некоторых из них.

15 К оли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?

Ведь, если их отвержение принесло миру примирение, то чем будет их принятие, как не воскресением из мертвых?

16 А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.

Если часть теста посвящается Богу, то и все тесто посвящено Ему, и если корень посвящен Богу, то и ветви посвящены Ему.

17 К оли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,

Если же отдельные ветви были отломлены, а ты, дикая маслина, была привита на их место и питаешься от соков корня оливкового дерева,

18 т о не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.

то не хвались тем, что ты лучше их. Если ты превозносишься, то подумай о том, что не ты держишь корень, а корень – тебя.

19 О тже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.

Может быть, ты скажешь: «Ветви были отломлены, чтобы привить меня».

20 Д обре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.

Да, но они были отломлены из-за своего неверия, а ты держишься благодаря вере. Поэтому не гордись, но бойся.

21 Б о коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!

Ведь если Бог не пожалел природных ветвей, то Он не пожалеет и тебя.

22 О тже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.

Подумай о доброте и о строгости Божьей: строгости к тем, кто отпал, и доброте к тебе, при условии, что ты продолжаешь жить в Его доброте, иначе ты тоже будешь отсечен.

23 Т а й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.

Если они не будут оставаться в неверии, то снова будут привиты, потому что Бог в силах привить их опять.

24 Б о коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?

Если ты был срезан с дикого по природе масличного дерева и вопреки своей природе был привит к окультуренному дереву, то тем более природные ветви привьются к своему собственному дереву! Предстоящее спасение Израиля

25 Б о не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,

Братья, чтобы вы не считали себя умнее, чем вы есть, я не хочу оставить вас в неведении о тайне: часть Израиля будет ожесточена до тех пор, пока полностью не придет к Богу полное число язычников.

26 і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,

И таким образом, весь Израиль будет спасен, как написано: «С Сиона придет Избавитель. Он удалит нечестие от Иакова.

27 і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!

И это Мой завет с ними, когда сниму с них их грехи».

28 Т ож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.

Что касается Радостной Вести, то они стали врагами ради вас, чтобы вы были спасены, но что касается избрания, то они любимы Богом ради отцов.

29 Б о дари й покликання Божі невідмінні.

Божьи дары и Его призвание неизменны.

30 Б о як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,

Вы раньше были непокорны Богу, а сейчас из-за их непокорности Бог помиловал вас.

31 т ак і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані.

Так и они стали сейчас непокорны, чтобы и им тоже быть помилованными благодаря милости Божьей, проявленной к вам.

32 Б о замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.

Бог провел все без исключения народы через непокорность, чтобы всех их помиловать.

33 О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!

О глубина богатства, мудрости и знания Бога! Как непостижимы Его решения и неисследимы пути Его!

34 Б о хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?

«Кто постиг разум Господа или был Ему советником?»

35 А бо хто давніш Йому дав, і йому буде віддано?

«Кто когда-либо давал Ему в долг, что Он должен был бы вернуть ему?»

36 Б о все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.

Ведь все происходит от Него и через Него, и для Него все существует. Хвала Ему вовеки! Аминь.