1 Н е судіть, щоб і вас не судили;

– Не судите, чтобы и вас не судили.

2 б о яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам.

Так же, как вы судите других, будут судить и вас, и какой мерой вы мерите, такой будет отмерено и вам.

3 І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?

Что же ты смотришь на соринку в глазу своего брата, когда в своем собственном не замечаешь бревна?

4 А бо як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці?

Как ты можешь говорить своему брату: «Дай я выну соринку из твоего глаза», когда в твоем собственном глазу бревно?

5 Л ицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.

Лицемер, вынь сначала бревно из собственного глаза, а потом ты увидишь, как вынуть соринку из глаза своего брата.

6 Н е давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас...

Того, что свято, не давайте псам, а не то они, обернувшись, растерзают вас. И не разбрасывайте своих драгоценностей перед свиньями, не то они растопчут их. Просите, ищите, стучите (Лк. 6: 31; Лк. 11: 9-13)

7 П росіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;

Просите – и вам дадут, ищите – и найдете, стучите – и вам откроют.

8 б о кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.

Потому что каждый, кто просит, получает, и кто ищет, находит, и тому, кто стучит, откроют.

9 Ч и ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?

Есть ли среди вас такой человек, который даст своему сыну камень, когда тот просит хлеба?

10 А бо коли риби проситиме, то подасть йому гадину?

И кто даст сыну змею, когда тот попросит рыбы?

11 Т ож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!

Если вы, будучи злы, умеете давать своим детям благие дары, то тем более Небесный Отец даст благое тем, кто просит у Него!

12 Т ож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки.

Поэтому во всем поступайте с людьми так, как хотите, чтобы они поступали с вами. В этом суть всего, что написано в Законе и в Книгах Пророков! Узкие ворота (Лк. 13: 24)

13 У віходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять.

Входите через узкие ворота. Путь, ведущий к погибели, широк, ворота просторны, и многие идут по этому пути.

14 Б о тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її!

Но тесны ворота и узок путь, ведущие к жизни, и лишь немногие находят их. Дерево узнается по плодам (Лк. 6: 43-44)

15 С тережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки.

Берегитесь лжепророков. Они приходят к вам в овечьих шкурах, внутри же они – хищные волки.

16 П о їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків?

Их вы узнаете по их плодам. Собирают ли с терновника виноград или с чертополоха инжир?

17 Т ак ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.

Хорошее дерево приносит хорошие плоды, а больное дерево – плохие плоды.

18 Н е може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.

На хорошем дереве не бывает плохих плодов, и на больном дереве не бывает хороших.

19 У сяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається.

Каждое дерево, не приносящее хороших плодов, срубают и бросают в огонь.

20 О то ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!

Итак, вы узнаете их по плодам.

21 Н е кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.

Не всякий, кто говорит Мне: «Господи, Господи», войдет в Небесное Царство, но лишь тот, кто исполняет волю Моего Небесного Отца.

22 Б агато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?

Многие будут говорить Мне в тот День: «Господи, Господи, да разве мы не пророчествовали от Твоего Имени, разве не изгоняли Твоим Именем демонов и не совершали многих чудес?»

23 І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!

Но тогда Я отвечу им: «Я никогда не знал вас, прочь от Меня, беззаконники! » Два основания (Лк. 6: 47-49)

24 О тож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.

Того, кто слушает эти Мои слова и исполняет их, можно сравнить с мудрым человеком, построившим свой дом на камне.

25 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований.

Пошел дождь, разлились реки, подули ветры и обрушились на этот дом, но он устоял, потому что был построен на камне.

26 А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.

А всякого, кто слушает Мои слова, но не исполняет их, можно сравнить с глупцом, построившим свой дом на песке.

27 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!

Пошел дождь, разлились реки, подули ветры и обрушились на этот дом, и он рухнул, и падение его было ужасным.

28 І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його.

Когда Иисус закончил говорить, народ изумлялся Его учению,

29 Б о навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні.

потому что Он учил их как имеющий власть, а не как их учители Закона.