1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули із Єрусалиму,

Однажды собрались вокруг Него фарисеи и некоторые учители Закона из Иерусалима.

2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками нечистими, цебто невмитими.

Они обратили внимание, что некоторые ученики Иисуса принимали пищу ритуально нечистыми, то есть неомытыми руками.

3 Б о фарисеї й усі юдеї, зберігаючи передання старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;

Фарисеи, и вообще иудеи, строго следуя обычаям своих предков, не садятся есть, не помыв установленным образом руки.

4 а вернувшися з ринку, вони ні їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли, щоб додержувати: миття чаш, і глеків, і мідяного посуду.

Они не едят ничего, принесенного с рынка, пока не совершат ритуального омовения. Ими соблюдается также и множество других установлений, как, например, о мытье чаш, кувшинов и медной посуды.

5 І запитали Його фарисеї та книжники: Чому учні Твої не живуть за переданням старших, але хліб споживають руками нечистими?

Поэтому фарисеи и учители Закона спросили Иисуса: – Почему Твои ученики не следуют обычаям предков? Почему они едят нечистыми руками?

6 А Він їм відказав: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене...

Иисус ответил им: – Прав был Исаия, когда пророчествовал о вас, лицемерах: «Этот народ чтит Меня губами, но сердца их далеки от Меня.

7 Т а однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей.

Они поклоняются Мне впустую, и их учение состоит из человеческих предписаний».

8 З анехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви.

Оставив Божью заповедь, вы соблюдаете человеческое предание.

9 І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання.

Вы ловко умеете подменять Божьи повеления вашими собственными традициями.

10 Б о Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре.

Ведь Моисей сказал: «Почитай отца и мать» и «Кто злословит отца или мать, тот должен быть предан смерти».

11 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,

Вы же говорите, что если человек скажет отцу или матери: «То, чем я мог бы тебе помочь, – Корбан» (то есть дар Богу ),

12 т о вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

то вы уже позволяете ему ничего не делать для своего отца или матери.

13 п орушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите.

Вы отменяете Божье слово собственным преданием, которое вы установили, и многое, подобное этому, вы делаете.

14 І Він знову покликав народ і промовив до нього: Послухайте Мене всі, і зрозумійте!

Иисус снова подозвал к Себе народ и сказал: – Выслушайте Меня все и постарайтесь понять.

15 Н емає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює.

Ничто из того, что входит в человека извне, не может осквернить его. Оскверняет человека то, что исходит из него.

16 К оли має хто вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Если у кого есть уши, чтобы слышать, пусть слышит.

17 А коли від народу ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про притчу.

Когда Иисус оставил толпу и вошел в дом, ученики спросили Его об этой притче.

18 І Він їм відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззовні в людину, не може опоганити її?

– Так и вы тоже не понимаете? – сказал Он им. – Неужели вы не понимаете, что все, что входит в человека извне, не может осквернить его?

19 Б о не входить до серця йому, але до живота, і виходить назовні, очищуючи всяку їжу.

Оно входит не в сердце человека, а в его желудок, а потом выходит вон. (Так Он объявил чистой любую пищу.)

20 А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює.

Но то, что исходит из человека, – продолжал Он, – вот это и оскверняет его.

21 Б о зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,

Потому что изнутри, из сердца человека, исходят злые мысли, разврат, воровство, убийство,

22 п ерелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.

супружеская неверность, жадность, злоба, коварство, распутство, зависть, кощунство, надменность и безрассудство.

23 У се зле це виходить зсередини, і людину опоганює!

Все это зло исходит изнутри, и именно оно оскверняет человека. Вера язычницы (Мат. 15: 21-28)

24 І встав Він, і звідти пішов у землю тирську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.

Оттуда Иисус отправился в окрестности Тира. Он остановился в одном доме и не хотел, чтобы кто-либо знал о Его приходе, но Ему все равно не удалось сохранить это в тайне.

25 Н егайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.

О приходе Иисуса узнала одна женщина, маленькая дочь которой была одержима нечистым духом. Эта женщина пришла и пала к Его ногам,

26 А ця жінка грекиня була, родом сирофінікіянка. Вона стала благати Його, щоб із дочки її демона вигнав.

а она была язычницей, сирофиникиянкой. И она попросила Иисуса, чтобы Он изгнал демона из ее дочери.

27 А Він їй сказав: Дай, щоб перше наїлися діти, не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щенятам!

Иисус сказал ей: – Пусть сначала наедятся дети, ведь нельзя же забрать у них хлеб и бросить собачкам.

28 А вона Йому в відповідь каже: Так, Господи! Але навіть щенята їдять під столом від дитячих кришок...

– Господин, – ответила женщина, – но ведь и собачки едят под столом крошки, которые роняют дети.

29 І Він їй сказав: За слово оце йди собі, демон вийшов із твоєї дочки!

– За твой ответ, – сказал ей Иисус, – иди, демон вышел из твоей дочери.

30 А коли вона в дім свій вернулась, то знайшла, що дочка на постелі лежала, а демон вийшов із неї.

Она пошла домой и увидела, что ее дочь лежит в постели, а демон из нее вышел. Иисус исцеляет человека, который был глух и косноязычен (Мат. 15: 29-31)

31 І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя.

Возвращаясь из окрестностей Тира, Иисус через Сидон вышел к Галилейскому озеру в области Десятиградия.

32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.

Там к Иисусу привели глухого и косноязычного человека и попросили возложить на него руку.

33 І взяв Він його від народу самого, і вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика.

Иисус отвел его в сторону, вложил Свои пальцы ему в уши, затем сплюнул Себе на пальцы и прикоснулся к языку человека.

34 І , на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: Еффата; цебто: Відкрийся!

Потом Он поднял глаза к небу, тяжело вздохнул и сказал: – Эффата! Это означает: «Откройся!»

35 І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, і він став говорити виразно!

К человеку тотчас же вернулся слух, скованный язык стал двигаться, и он начал говорить ясно.

36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували.

Иисус запретил людям рассказывать об этом исцелении. Однако чем больше Он запрещал, тем больше они рассказывали.

37 І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити!

Их удивлению не было предела. – Все, что Он делает – хорошо, – говорили люди. – У Него и глухие начинают слышать, и немые – говорить!