2 хроніки 6 ~ 2-я Паралипоменон 6

picture

1 Т оді Соломон проказав: Промовив Господь, що Він пробуватиме в мряці.

Соломон сказал: – Господь сказал, что Ему по нраву обитать в густом облаке.

2 А я збудував храм оселі Твоєї, і місце Твого пробування навіки!

Я построил для Тебя величественный дом – место, чтобы Тебе обитать в нем навеки. Обращение Соломона к народу (3 Цар. 8: 14-21)

3 І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив увесь Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.

Когда все собрание израильтян стояло там, царь повернулся и благословил их.

4 А він сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і руками Своїми виконав, кажучи:

Затем он сказал: – Благословен Господь, Бог Израиля, Который Своими руками исполнил то, что Своими устами обещал моему отцу Давиду! Ведь Он говорил:

5 В ід того дня, коли Я вивів Свій народ з єгипетського краю, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племен, щоб збудувати храм на пробування Мого Імени там. І не вибрав Я нікого, щоб був володарем над народом Моїм, Ізраїлем.

«Со дня, когда Я вывел Мой народ из Египта, Я не избирал города ни в одном из родов Израиля, чтобы там построить дом для Моего Имени, и не избирал никого в вожди для Моего народа, Израиля.

6 Т а вибрав Я Єрусалим на пробування Мого Імени там, і вибрав Я Давида, щоб був над народом Моїм, Ізраїлем.

Но ныне Я избрал Иерусалим, чтобы там пребывало Мое Имя, и избрал Давида, чтобы он правил Моим народом, Израилем».

7 І було на серці мого батька Давида збудувати храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

Мой отец Давид думал построить дом для Имени Господа, Бога Израиля.

8 Т а сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоєму серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі на серці.

Но Господь сказал моему отцу Давиду: «Ты задумал построить дом для Моего Имени и хорошо сделал, что задумал это.

9 Т ільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із стегон твоїх, він збудує цей храм для Ймення Мого!

Но не ты построишь дом, а твой сын, твоя плоть и кровь, построит дом для Моего Имени».

10 І сповнив Господь Своє слово, що Він говорив. І став я замість батька свого Давида та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

Господь исполнил Свое обещание. Я сейчас сижу на троне Израиля, который унаследовал от своего отца Давида, как Господь и обещал, и я построил дом для Имени Господа, Бога Израиля.

11 І поставив я там ковчега, що в ньому Господній заповіт, якого Він склав з Ізраїлевими синами.

Я поместил туда ковчег, в котором находится завет Господа, который Он заключил с Израилем. Молитва Соломона при посвящении храма (3 Цар. 8: 22-53)

12 І став він перед Господнім жертівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки.

Соломон встал перед жертвенником Господа перед всем собранием израильтян и поднял руки.

13 А Соломон зробив був мідяне стояло, і поставив його на середину подвір'я, п'ять ліктів довжина йому, і п'ять ліктів ширина йому, а три лікті вишина йому. І став він на ньому, і став на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки до неба,

(Он сделал бронзовый помост пяти локтей в длину, пяти локтей в ширину и трех локтей в высоту и поставил его посередине внешнего двора.) Он встал на помосте, преклонил колени перед всем собранием израильтян, воздел руки к небу

14 т а й сказав: Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небі та на землі! Ти стережеш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.

и сказал: – Господи, Бог Израиля, нет бога, подобного Тебе, в небесах или на земле! Ты хранишь завет и милость к Твоим слугам, которые от всего сердца следуют Твоими путями.

15 Т и сповнив Своєму рабові Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю виповнив, як цього дня.

Ты сдержал обещание Твоему слуге Давиду, моему отцу. Ты произнес его Своими устами, и сегодня Своей рукой исполнил его.

16 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, сповни для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив Ти йому, кажучи: Не переведеться з-перед лиця Мого ніхто з тих, що мають сидіти на Ізраїлевому троні, якщо тільки сини твої будуть додержувати своїх доріг, щоб ходити в Законі Моїм, як ти ходив перед лицем Моїм.

И теперь, Господи, Бог Израиля, сдержи обещание, которое Ты дал Твоему слуге Давиду, моему отцу, сказав: «Не исчезнет у тебя преемник, сидящий предо Мной на престоле Израиля, если только твои сыновья будут держаться верного пути и следовать Моему Закону, слушаясь Меня, как слушался ты».

17 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, нехай буде запевнене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові.

И теперь, Господи, Бог Израиля, пусть исполнится слово, сказанное Тобой Твоему слуге Давиду!

18 Б о чи ж справді Бог сидить з людиною на землі? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм цей, що я збудував?

Но будет ли Бог действительно обитать на земле с людьми? Небеса, даже небеса небес, не могут вместить Тебя. Что же говорить об этом доме, который я построил!

19 І Ти звернешся до молитви Свого раба та до його благання, Господи, Боже мій, щоб почути поклик та молитву, якою раб Твій молиться перед лицем Твоїм,

Но услышь молитву Твоего слуги и его мольбу о милости, Господи, мой Бог! Услышь зов и молитву, которой молится пред Тобой Твой слуга.

20 щ об очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі, на те місце, про яке Ти сказав, що покладеш Ім'я Своє там, щоб почути молитву, якою буде молитися Твій раб на цьому місці.

Пусть Твои глаза будут днем и ночью открыты на этот дом, это место, о котором Ты сказал, что положишь на него Свое Имя. Услышишь молитву, которой Твой слуга станет молиться, обращая свой взор к этому месту.

21 І Ти будеш прислухатися до благань Свого раба та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. І Ти почуєш із місця Свого пробування, із небес і почуєш, і пробачиш.

Услышь мольбы Твоего слуги и Твоего народа, Израиля, когда они станут молиться, обращая свой взор к этому месту. Услышь с небес, места Твоего обитания и, услышав, прости.

22 Я кщо згрішить людина про ти свого ближнього, і буде примушена принести клятву, щоб присягнути, і клятва прийде перед Твоїм жертівником у цьому храмі,

Если человек причинит ближнему своему зло и потребует от него клятвы, и тот придет и даст клятву перед Твоим жертвенником в этом доме,

23 т о Ти почуєш із небес, і зробиш, і розсудиш Своїх рабів, обвинуватиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його голову, й усправедливиш справедливого, щоб дати йому за його справедливістю.

то услышь с небес и воздай. Суди между Твоими слугами и воздай виновному, обрушив на его же голову то, что он сделал, и оправдай невиновного, утвердив его правоту.

24 А якщо Твій народ, Ізраїль, буде вдарений ворогом, бо прогрішив Тобі, і коли вони звернуться, і будуть хвалити Ім'я Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,

Если Твой народ Израиль потерпит поражение от врагов из-за того, что согрешил против Тебя, но обратится и исповедует Твое Имя, молясь и вознося мольбы перед Тобою в этом доме,

25 т о Ти почуєш із небес, і простиш гріх народу Свого, Ізраїля, і вернеш їх до землі, яку дав Ти їм та їхнім батькам!

то услышь с небес и прости грех Твоего народа, Израиля, и верни его обратно в ту землю, которую Ты дал ему и его отцам.

26 К оли затримається небо, і не буде дощу, бо прогрішаться Тобі, то вони помоляться на цьому місці, і будуть славити Ім'я Твоє, і з гріха свого навернуться, бо Ти будеш їх впокоряти,

Если небеса затворятся и не будет дождя из-за того, что Твой народ согрешил против Тебя, и он обратит молитву к этому месту, исповедует Твое Имя и отвернется от своего греха, потому что Ты наказал его,

27 т о Ти почуєш на небесах, і пробачиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони підуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму народові на спадщину!

то услышь с небес и прости грех Твоих слуг, Твоего народа, Израиля. Научи их доброму пути, чтобы им ходить по нему и пошли дождь на землю, которую Ты дал в наследие Твоему народу.

28 Г олод коли буде в Краю, моровиця коли буде, посуха, жовтачка, сарана, черва коли буде, коли його вороги гнобитимуть його в Краї міст його, коли буде яка пораза, яка хвороба,

Если землю поразят голод или мор, тлетворный ветер или плесень, саранча или гусеницы, или если враги осадят один из городов израильтян – какая бы ни пришла беда или болезнь, –

29 у сяка молитва, усяке благання, що буде від якої людини чи від усього народу Твого, Ізраїля, коли кожен буде знати поразу свою та горе своє, і простягне руки свої до цього храму,

то какую бы молитву, какую бы мольбу ни вознес один человек или весь Твой народ, Израиль, когда все они почувствуют свою скорбь и горесть и будут простирать руки к этому дому,

30 т о Ти почуєш із небес, із місця постійного пробування Свого, і пробачиш, і даси тому чоловікові за всіма його дорогами, бо Ти знаєш серце його, бо Ти один знаєш серце людських синів,

услышь с небес, места Твоего обитания. Прости и воздай каждому по его делам, потому что Ты знаешь его сердце (ведь Ты один знаешь человеческие сердца),

31 щ об вони боялися Тебе, і ходили Твоїми дорогами по всі дні, які вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батькам нашим!

чтобы они боялись Тебя и ходили Твоими путями все время, что они будут жить на земле, которую Ты дал нашим отцам.

32 Т акож і чужинця, який не з народу Твого, Ізраїля, і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого великого, і руки Твоєї Сильної та рамена Твого витягненого, і прийде, і помолиться в цьому храмі,

Также и чужеземца, который не из Твоего народа, Израиля, но который пришел из далекой земли ради Твоего великого Имени, Твоей могучей длани и Твоей простертой руки, когда он придет и обратит свою молитву к этому дому,

33 т о Ти почуєш це з небес, місця постійного пробування Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужинець, щоб усі народи землі пізнали Ім'я Твоє, та щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізраїль, і щоб пізнали вони, що Ім'я Твоє покликане над оцім храмом, що я збудував!

то услышь с небес, с места Твоего обитания, и сделай все, о чем Тебя попросит чужеземец, чтобы все народы земли узнали Твое Имя и боялись Тебя, как Твой народ, Израиль, и узнали, что этот дом, который я построил, называется Твоим Именем.

34 К оли народ Твій вийде на війну на своїх ворогів, дорогою, якою Ти пошлеш їх, і помоляться вони до Тебе в напрямі до цього міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,

Когда Твой народ пойдет воевать с врагами, каким бы путем Ты его ни повел, и когда он станет молиться Тебе, обратясь к этому городу, который Ты избрал, и к дому, который я построил для Твоего Имени,

35 т о почуєш Ти з небес їхню молитву та їхнє благання, і вчиниш їм суд!

то услышь с небес его молитвы и мольбы и приди к нему на помощь.

36 К оли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і даси їх ворогові, а їхні поневільники візьмуть їх до неволі до краю далекого чи близького,

Если они согрешат против Тебя – ведь нет никого, кто бы не грешил, – и Ты разгневаешься на них и отдашь их врагам, которые уведут их пленными в свою землю, будь она далеко или близко,

37 і коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взяті до неволі, і навернуться, і будуть благати Тебе в краю своєї неволі, говорячи: Ми згрішили, скривили дорогу свою, і були ми несправедливі,

то если Твой народ переменится сердцем в земле, где они будут пленниками, если они покаются, станут молить Тебя в земле своего плена, говоря: «Мы согрешили, мы сотворили зло и поступали нечестиво»,

38 і коли вони навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією душею своєю в краю своєї неволі, куди їх поневолили, і помоляться в напрямі до свого Краю, що Ти дав їхнім батькам, і в напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Ймення Твого,

и если они обратятся к Тебе от всего сердца и от всей души в земле врагов, которые пленили их, и станут молиться, обращаясь к земле, которую Ты дал их отцам, к городу, который Ты избрал, и к дому, который я построил для Твоего Имени,

39 т о Ти почуєш із небес, із постійного місця пробування Свого, їхню молитву та їхні благання, і вчиниш їм суд, і простиш Своєму народові, що вони згрішили Тобі!

то услышь с небес, места Твоего обитания, их молитвы и мольбы и приди им на помощь. Прости тогда Твой народ, который согрешил против Тебя.

40 Т епер, Боже мій, благаю, нехай будуть очі Твої відкриті, а уші Твої наставлені на слухання молитви цього місця!

И теперь, Бог мой, да будут глаза Твои открыты и слух Твой чуток к молитвам, которые будут возноситься на этом месте.

41 А тепер, Устань же, о Господи, Боже, на Свій відпочинок, Ти й ковчег сили Твоєї! Священики Твої, о Господи Боже, нехай у спасіння зодягнуться, а побожні Твої хай добром веселяться!

Поднимись же, Господи Боже, и приди на место Твоего покоя, Ты и ковчег Твоей мощи. Пусть священники Твои, Господи Боже, облачатся в спасение, пусть святые Твои возрадуются о Твоей благости.

42 Г осподи Боже, не відвертай лиця від Свого помазанця, згадай же про милість Своєму рабові Давиду!

Не отвергни, Господи Боже, помазанника Твоего. Помни о великой милости, обещанной слуге Твоему Давиду.