1 П ісля цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходити по Юдеї, бо юдеї шукали нагоди, щоб убити Його.

После этого Иисус ходил по Галилее. В Иудею Он не шел, так как иудеи хотели убить Его.

2 А надходило свято юдейське Кучки.

Когда приближался иудейский праздник Шалашей,

3 І сказали до Нього брати Його: Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.

братья Иисуса сказали Ему: – Не оставайся здесь, иди в Иудею, чтобы и Твои ученики увидели чудеса, которые Ты совершаешь.

4 Т айкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви Себе світові.

Ведь никто, стремящийся к известности, не действует втайне. Если Ты делаешь такое, покажи Себя миру.

5 Б о не вірували в Нього навіть брати Його!

Даже Его братья не верили Ему.

6 А Ісус промовляє до них: Не настав ще Мій час, але завжди готовий час ваш.

Иисус сказал им: – Мое время еще не подошло, для вас же подходит любое время.

7 В ас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.

Вас мир не может ненавидеть, Меня же он ненавидит, потому что Я свидетельствую о том, что его дела злы.

8 І діть на це свято, Я ж іще не піду на це свято, бо не виповнився ще Мій час.

Идите на праздник, Я же пока не пойду, потому что Мое время еще не подошло.

9 Ц е сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

И Иисус остался в Галилее. Иисус открыто проповедует в храме

10 К оли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, не відкрито, але ніби потай.

Но когда Его братья пошли на праздник, Он тоже пошел, только не открыто, а так, чтобы никто не знал.

11 А юдеї за свята шукали Його та питали: Де Він?

На празднике иудеи искали Его и спрашивали: – Где Он?

12 І поголоска велика про Нього в народі була. Одні говорили: Він добрий, а інші казали: Ні, Він зводить з дороги народ...

В народе об Иисусе шло много разговоров. Некоторые говорили, что Он хороший Человек, другие – что Он обманывает народ.

13 Т а відкрито про Нього ніхто не казав, бо боялись юдеїв.

Однако открыто никто о Нем ничего не говорил из страха перед иудеями.

14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

Первая половина праздника уже прошла, когда Иисус пришел в храм и стал учить.

15 І дивувались юдеї й казали: Як Він знає Писання, не вчившись?

Иудеи удивлялись и спрашивали: – Откуда у Него такая ученость, ведь Он нигде не учился?

16 В ідповів їм Ісус і сказав: Наука Моя не Моя, а Того, Хто послав Мене.

Иисус ответил: – Учение Мое не от Меня, но от Того, Кто послал Меня.

17 К оли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я.

И кто действительно хочет исполнять волю Бога, тот узнает, от Бога Мое учение или же Я говорю Сам от Себя.

18 Х то говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, і в Ньому неправди нема.

Тот, кто говорит от себя, ищет славы самому себе, Тот же, Кто ищет славы Пославшему Его, честен, и лжи нет в Нем.

19 Ч и ж Закона вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Закона того не виконує. Нащо хочете вбити Мене?

Разве Моисей не дал вам Закон? Однако ни один из вас не соблюдает Закона. Зачем вы хотите убить Меня?

20 Н арод відповів: Чи Ти демона маєш? Хто Тебе хоче вбити?

– Да Ты не одержим ли! Кто хочет Тебя убить? – отвечал народ.

21 І сус відповів і сказав їм: Одне діло зробив Я, і всі ви дивуєтесь.

Иисус сказал: – Я совершил лишь одно дело, и вы так удивляетесь.

22 Ч ерез це Мойсей дав обрізання вам, не тому, що воно від Мойсея, але від отців, та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

Моисей дал вам обрезание (хотя, конечно, обрезание идет не от Моисея, а от праотцев), и вы обрезаете детей даже в субботу.

23 К оли ж чоловік у суботу приймає обрізання, щоб Закону Мойсеєвого не порушити, чого ж ремствуєте ви на Мене, що Я всю людину в суботу вздоровив?

Так если человек может быть обрезан в субботу ради того, чтобы не был нарушен Закон Моисея, то почему вы злы на Меня за то, что Я исцелил всего человека в субботу?

24 Н е судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!

Судите не по виду, а по справедливости.

25 Д ехто ж з єрусалимлян казали: Хіба це не Той, що Його шукають убити?

В это время некоторые жители Иерусалима стали спрашивать: – Не Тот ли это, Которого хотят убить?

26 Б о говорить відкрито ось Він, і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?

Вот же Он открыто говорит перед народом, и Ему не запрещают. Может, начальники достоверно узнали, что Он Христос?

27 Т а ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли прийде, ніхто знати не буде, звідки Він.

Но мы знаем, откуда Он, а когда придет Христос, то никто не будет знать, откуда Он пришел.

28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.

Тогда Иисус, Который продолжал учить в храме, громко возгласил: – Так вы Меня знаете?! И вы даже знаете откуда Я?! Ведь Я не Сам от Себя пришел. И верен Тот, Кто послал Меня, но вы Его не знаете.

29 Я знаю Його, Я бо від Нього, і послав Мене Він!

Я же знаю Его, потому что Я от Него пришел и потому что Он послал Меня!

30 Т ож шукали вони, щоб схопити Його, та ніхто не наклав рук на Нього, бо то ще не настала година Його.

Они хотели схватить Иисуса, но никто не поднял на Него руки, потому что Его время еще не настало.

31 А багато з народу в Нього ввірували та казали: Коли прийде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей?

Многие же из толпы поверили в Него. Они говорили: – Неужели когда придет Христос, Он совершит больше знамений, чем Этот Человек ? Религиозные вожди пытаются арестовать Иисуса

32 Ф арисеї прочули такі поголоски про Нього в народі. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою службу, щоб схопити Його.

Фарисеи услышали, что говорят об Иисусе в толпе, и поэтому первосвященники и фарисеи послали храмовую стражу, чтобы арестовать Его.

33 І сус же сказав: Ще недовго побуду Я з вами, та й до Того піду, Хто послав Мене.

Иисус сказал: – Еще не долго Мне быть с вами, и потом Я возвращусь к Пославшему Меня.

34 В и будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете...

Вы будете искать Меня, но не найдете, и туда, где Я буду, вы прийти не сможете.

35 Т оді говорили юдеї між собою: Куди це Він хоче йти, що не знайдемо Його? Чи не хоче йти до виселенців між греки, та й греків навчати?

Иудеи, бывшие там, стали спрашивать друг друга: – Куда это Он собирается идти, что мы не сможем прийти туда? Может, Он намерен пойти туда, где наш народ живет рассеянным среди греков, чтобы учить греков?

36 Щ о за слово, яке Він сказав: Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?

Что Он имел в виду, когда говорил: «Вы будете искать Меня, но не найдете» и «Туда, где Я буду, вы прийти не сможете»?

37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!

В последний и самый торжественный день праздника Иисус встал и громко возгласил: – Кто хочет пить, пусть приходит ко Мне и пьет.

38 Х то вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.

Кто верит в Меня, как говорит Писание, у того из сердца потекут реки живой воды.

39 Ц е ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений.

Иисус имел в виду Духа, Которого поверившие в Него должны были позже получить. Дух еще не был дан верующим, так как Иисус еще не был прославлен.

40 А багато з народу, почувши слова ті, казали: Він справді пророк!

Некоторые люди в толпе, услышав слова Иисуса, сказали: – Он действительно Тот Самый Пророк!

41 І нші казали: Він Христос. А ще інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї?

Другие говорили: – Он – Христос! Третьи говорили: – Разве из Галилеи Христос придет?

42 Ч и ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид?

Разве не сказано в Писании, что Христос будет из рода Давида и из Вифлеема, того селения, откуда был Давид?

43 Т ак повстала незгода в народі з-за Нього.

Народ разделился во мнениях об Иисусе.

44 А декотрі з них мали замір схопити Його, та ніхто не поклав рук на Нього.

Некоторые хотели схватить Его, но никто не поднял на Иисуса руки. Неверие иудейских начальников

45 І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: Чому не привели ви Його?

Когда стражники храма возвратились к первосвященникам и фарисеям, те спросили их: – Почему вы не привели Его?

46 В ідказала та служба: Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік...

Стражники ответили: – Никто еще так не говорил, как Этот Человек.

47 А їм відповіли фарисеї: Чи й вас із дороги не зведено?

– Он что, и вас тоже обманул? – спросили фарисеи.

48 Х іба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?

– Разве хоть один из начальников или из фарисеев Ему поверил?

49 Т а проклятий народ, що не знає Закону!

А что эта толпа понимает в Законе? Эти люди прокляты.

50 Г оворить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них:

Никодим, один из фарисеев, который как-то раньше приходил к Иисусу, спросил:

51 Х іба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить?

– Разве наш Закон дает право судить человека, не выслушав его вначале и не узнав, что он делает?

52 Й ому відповіли та сказали вони: Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї.

Они ответили: – Ты что, тоже из Галилеи? Посмотри в Писании, и ты увидишь, что ни один пророк из Галилеи не приходит.

53 І до дому свого пішов кожен.

После этого все разошлись по домам.