1 П ослухайте мовчки Мене, острови, а народи, чекайте навчання Мого! Хай підійдуть і скажуть: Приступімо всі разом на суд!

– Умолкните предо Мной, острова! Пусть народы наберутся сил. Пусть приблизятся, пусть говорят; сойдемся вместе на суд.

2 Х то зо сходу того пробудив, що його супроводить в ході перемога? Він народи дає перед ним та царів на топтання, їхнього меча обертає на порох, його лука в солому розвіяну.

Кто воздвиг победителя с востока и призвал его следовать за Собой? Он отдал ему народы и покорил царей. Его меч обратил их в пыль и лук его – в солому на ветру.

3 В ін жене їх, спокійно дорогою йде, якою він не переходив ногами своїми.

Он преследует их и невредимо шествует по дороге, по которой ноги его не ходили прежде.

4 Х то вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав віддавна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!

Кто исполнил и совершил это? Тот, Кто вызывает поколения от начала. Я, Господь – с первыми из них, и с последними – Я Тот же.

5 Б ачили це острови та жахалися, кінці землі трипотіли, наближувались та приходили.

Острова увидели и испугались, затрепетали края земли. Они сблизились и сошлись;

6 О дин одному допомагає і говорить до брата свого: Будь міцний!

помогают один другому, говорит брат брату: «Крепись!»

7 І підбадьорує майстер золотаря, а той, хто молотом гладить, того, хто б'є на ковадлі, і каже про споєння: Добре воно! і його зміцнює цвяхами, щоб не хиталось.

Ремесленник ободряет плавильщика, а чеканщик – кузнеца, говоря о спайке: «Она хороша!» Он крепит идола гвоздями, чтобы не рухнул.

8 Т а ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого,

– Но ты, о Израиль, слуга Мой, Иаков, которого Я избрал, потомство Авраама, Моего друга,

9 т и, якого Я взяв був із кінців землі та покликав тебе із окраїн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відкинув тебе,

ты, кого Я взял с концов земли и призвал от ее краев, говоря тебе: «Ты Мой слуга», – Я избрал тебя и не отвергну.

10 н е бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.

Не бойся, ведь Я с тобой; не страшись, ведь Я – твой Бог. Я укреплю тебя и помогу тебе; Я поддержу тебя спасающей правой рукой Моей.

11 О тож, засоромляться та зніяковіють усі проти тебе запалені, стануть нічим та погинуть твої супротивники.

Всех, кто гневается на тебя, ждут бесчестие и позор; те, кто будет противостоять тебе, будут как ничто и погибнут.

12 Ш укатимеш їх, але їх ти не знайдеш, своїх супротивників; стануть нічим та марнотою ті, хто провадить війну проти тебе.

Станешь искать их и не найдешь. Те, кто воюет против тебя, будут как совершенно ничто.

13 Б о Я Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся, Я тобі поможу!

Ведь Я – Господь, твой Бог; я держу тебя за правую руку и говорю: «Не бойся; Я помогу тебе».

14 Н е бійся, ти Яковів черве, ти жменько Ізраїлева: Я тобі поможу, говорить Господь, і твій Викупитель Святий Ізраїлів!

Не бойся, червь Иаков. малолюдный Израиль, Я помогу тебе, – возвещает Господь, твой Искупитель, Святой Израиля. –

15 О сь зроблю Я тебе молотаркою гострою, новою, зубчастою, помолотиш ти гори та їх поторощиш, а підгірки половою вчиниш!

Вот, Я сделаю тебя молотильной доской, новой, с острыми зубьями. Ты будешь молотить горы и растирать их, и сделаешь мякиной холмы.

16 П еревієш їх ти, й вітер їх рознесе, і буря їх розпорошить, і ти будеш утішатися Господом, будеш хвалитись Святим Ізраїлевим.

Ты их провеешь, а ветер развеет, и ураган их рассеет. Но ты возликуешь о Господе, будешь славить Святого Бога Израиля.

17 У богі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від прагнення висох, Я, Господь, і їх вислухаю, Бог Ізраїлів, не лишу їх!

Бедные и нищие ищут воду, но ее нет; их языки пересохли от жажды. Но Я, Господь, им отвечу; Я, Бог Израиля, их не брошу.

18 Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху на джерела!

Я пущу по бесплодным высотам реки, и источники по долинам; превращу пустыню в пруды с водой, и иссохшую землю – в источники.

19 Н а пустиню дам кедра, акацію, мирта й маслину, поставлю Я разом в степу кипариса та явора й бука,

Я посажу в пустыне кедр и акацию, мирт и маслину. Насажу в необитаемой земле кипарис, платан и сосну вместе,

20 щ об разом побачили й знали, і пересвідчились та зрозуміли, що Господня рука це зробила, і створив це Святий Ізраїлів!

чтобы народ мог видеть и знать, задуматься и понять, что рука Господня сделала это, Святой Израилев сотворил. Невежество идолов

21 П ринесіть свою справу, говорить Господь, припровадьте Мені свої докази, каже Цар Яковів.

– Представьте ваше дело, – говорит Господь. Приведите свои доказательства! говорит Царь Иакова.

22 Х ай підійдуть і хай нам розкажуть, що трапиться! Виясніть справи минулі, що вони є, а ми серце наше на те покладемо й пізнаємо їхній кінець, або сповістіть про майбутнє.

Пусть приведут их и скажут нам, что случится. Пусть расскажут нам о прежних делах, чтобы нам в них вникнуть и узнать, каков их исход. Или объявите нам о грядущем,

23 Р озкажіть наперед про майбутнє, і пізнаємо ми, що ви боги. Отож, учиніть ви добро чи зробіть що лихе, щоб ми здивувались і разом побачили.

расскажите о том, что явится после, чтобы мы за богов вас признали. Сделайте что-нибудь доброе или злое, чтобы нам ужаснуться и наполниться страхом.

24 Т а ви менш від нічого, і менший ваш чин від марноти, гидота, хто вас вибирає!

Но вы ничто, и ваши дела совершенно ничтожны; тот, кто вас предпочтет, омерзителен.

25 Я з півночі мужа збудив і прийшов він, зо схід сонця в Ім'я Моє кличе, і він буде чавити князів, мов ту грязюку, й як ганчар глину топче!

Я воздвиг того, кто на севере, и он идет; с солнечного восхода он призовет Мое Имя. Он топчет правителей, будто грязь, будто горшечник топчет глину.

26 Х то сказав це віддавна, щоб знали те ми, і щоб наперед ми сказали: Це правда? Та ніхто не сказав, і ніхто не повів, і ніхто не почув ваших слів...

Кто сказал об этом сначала, чтобы мы могли знать, заранее, чтобы мы могли сказать: «Он прав»? Никто не сделал этого, никто не предсказал, никто не слышал от вас ни слова.

27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благовісника.

Я первым возвестил Сиону: «Вот оно, сбывается!», и дал Иерусалиму вестника, несущего добрую весть.

28 І Я дивлюсь, та нікого нема, і немає між ними порадника, щоб відповіли, коли їх запитаю.

Я смотрю, но нет никого – никого среди них, чтобы дать совет, никого, чтобы ответить, если Я их спрошу.

29 Т ож ніщо всі вони, їхні чини марнота, вітер та порожнеча їхні ідоли!

Вот, все они – обман! Их дела ничтожны; их изваяния – ветер и пустота.