1 І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я йому Миха.

Один человек по имени Миха из нагорий Ефрема

2 І сказав він до своєї матері: Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла за них, і також сказала це, щоб і я чув, ось те срібло зо мною, це я його взяв. І сказала мати його: Благословенний син мій у Господа!

сказал своей матери: – Тысяча сто шекелей серебра, которые пропали у тебя и за которые ты при мне прокляла вора, – они у меня; это я его взял. Тогда его мать сказала: – Да благословит Господь моего сына!

3 І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: Я справді посвятила те срібло Господеві з своєї руки за сина свого, щоб зробити боввана різьбленого та боввана литого. А тепер звертаю його тобі.

Он вернул тысячу сто шекелей серебра своей матери, и она сказала: – Я посвящаю это серебро Господу за моего сына, чтобы сделать из него истукан и литого идола. Я отдаю его тебе.

4 Т а він вернув те срібло своїй матері. І взяла його мати дві сотні шеклів срібла та й дала його золотареві, а він зробив із нього боввана різьбленого та боввана литого; і було це в домі Михи.

И когда он вернул серебро своей матери, она взяла из него двести шекелей и отдала плавильщику, который сделал из них истукан и литого идола. Их поставили в доме Михи.

5 А цей чоловік Миха мав удома божницю. І зробив він ефода та терафи, і висвятив одного з синів своїх, і він був йому за священика.

У этого человека, Михи, было святилище. Он сделал эфод и домашних богов и посвятил одного из своих сыновей, чтобы он был у него священником.

6 Т ого часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що правдиве було в його очах.

В те дни у Израиля не было царя, и каждый делал то, что считал правильным.

7 І був юнак із Віфлеєму Юдиного, з Юдиного роду, а він Левит, і він був там приходько.

Один молодой левит из Вифлеема в Иудее, живший среди клана Иуды,

8 І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часово пожити, де знайде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи, щоб далі йти своєю дорогою.

оставил свой дом и пошел искать, где бы ему поселиться. Странствуя, он пришел в дом Михи в нагорьях Ефрема.

9 І сказав йому Миха: Звідкіля ти приходиш? А той йому відказав: Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часово пожити, де знайду.

Миха спросил его: – Откуда ты? – Я левит из Вифлеема в Иудее, – ответил он. – Я ищу, где мне поселиться.

10 І сказав йому Миха: Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою. І пішов той Левит до нього,

Миха сказал ему: – Живи у меня и будь мне отцом и священником, а я буду давать тебе десять шекелей серебра в год, одежду и пропитание.

11 і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юнак йому, як один із синів його.

Левит согласился остаться у него и стал ему как один из его сыновей.

12 І Миха висвятив того Левита, і був йому той юнак за священика, і був у Михиному домі.

Миха посвятил левита, и юноша стал у него священником и жил в его доме.

13 І сказав Миха: Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика.

Миха сказал: – Теперь я знаю, что Господь благоволит ко мне, раз этот левит стал моим священником.