1 І сталося по року, у час виходу царів на війну, то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони вигубили аммонітян й облягли Раббу. А Давид сидів в Єрусалимі.

Весной, когда цари идут на войну, Давид послал Иоава со своими приближенными и всем израильским войском, и они нанесли поражение аммонитянам и осадили их главный город Равву. Давид же оставался в Иерусалиме.

2 І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.

Однажды вечером, поднявшись с постели, Давид прогуливался по крыше своего дворца. С крыши он увидел купающуюся женщину. Женщина была очень красива,

3 І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: Таж то Вірсавія, Еліямова дочка, жінка хіттеянина Урії!

и Давид послал разузнать о ней. Посланный сказал: – Это Вирсавия, дочь Елиама и жена хетта Урии

4 І послав Давид посланців, і взяв її. І вона прийшла до нього, і він поклався з нею. А вона очистилася з нечистости своєї, і вернулася до свого дому.

Тогда Давид послал людей, чтобы привести ее. Она пришла к нему, и он лег с ней. (Она только что очистилась от своей ежемесячной нечистоты.) Затем она вернулась домой.

5 І завагітніла та жінка. І послала вона, і донесла Давидові й сказала: Я завагітніла!

Эта женщина забеременела и послала сказать Давиду: – Я беременна.

6 А Давид послав до Йоава: Пошли мені хіттеянина Урію. І Йоав послав Урію до Давида.

Тогда Давид отправил Иоаву приказ: – Пришли ко мне хетта Урию. Иоав послал его к Давиду.

7 І прийшов Урія до нього, а Давид запитався про стан Йоава, і про стан народу, і про стан війни.

Когда Урия пришел к нему, Давид расспросил его об Иоаве, о воинах и о ходе войны.

8 І сказав Давид до Урії: Іди до свого дому та обмий свої ноги. І вийшов Урія з царського дому, а за ним понесли гостинця царського.

Затем Давид сказал Урии: – Ступай домой и омой ноги. Урия вышел из царского дворца, а вслед за ним понесли царский подарок.

9 Т а Урія спав при вході до царського дому з усіма слугами пана свого, а до свого дому не пішов.

Но Урия лег спать у входа во дворец со всеми слугами своего господина и не пошел к себе домой.

10 І донесли Давидові, говорячи: Урія не пішов до дому свого. І сказав Давид до Урії: Чи ж не з дороги ти приходиш? Чому ти не пішов до свого дому?

Когда Давиду сказали: «Урия не пошел домой», – он спросил его: – Разве ты не после дороги? Почему ты не пошел домой?

11 І сказав Урія до Давида: Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатрах, а пан мій Йоав та раби мого пана таборують на голому полі. А я піду до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зо своєю жінкою? Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!

Урия сказал Давиду: – Ковчег, Израиль и Иуда находятся в шатрах, и мой господин Иоав и все люди моего господина находятся в открытом поле. Как же я могу пойти домой, чтобы есть, пить и спать со своей женой? Верно, как и то, что ты жив, я не сделаю подобного!

12 І сказав Давид до Урії: Позостанься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу тебе. І позоставався Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.

Тогда Давид сказал ему: – Оставайся здесь и сегодня, а завтра я отправлю тебя обратно. Урия остался в Иерусалиме в тот день и на следующий день.

13 І покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покластися на ложі своїм разом зо слугами пана свого, а до дому свого не пішов.

По приглашению Давида он ел и пил с ним, и Давид напоил его допьяна. Но вечером Урия вышел, чтобы лечь спать на своей циновке со слугами своего господина; он не пошел домой.

14 І сталося ранком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урію.

Поутру Давид написал Иоаву письмо и отправил его с Урией.

15 А в листі тому він написав так: Поставте Урію напереді найтяжчого бою, і відступіте від нього, щоб він був ударений, і помер.

В письме было сказано: «Поставьте Урию там, где будет самое яростное сражение, и отступите от него, чтобы он погиб».

16 І сталося, коли Йоав обложував місто, то поставив Урію на те місце, про яке знав, що там хоробрі мужі.

Когда Иоав осаждал город, он поставил Урию там, где, как он знал, были самые сильные защитники.

17 І вийшли люди того міста, і воювали з Йоавом, і впали дехто з народу, із Давидових слуг, і повмирали, також хіттеянин Урія.

Когда горожане вышли из города и сразились с Иоавом, некоторые воины из войска Давида пали; хетт Урия тоже был убит.

18 І послав Йоав, і доніс Давидові про всі справи того бою.

Иоав послал Давиду подробные известия о битве.

19 І наказав він послові, говорячи: Як покінчиш ти оповідати цареві про всі справи того бою,

Он научил вестника: – Когда ты закончишь рассказывать царю эти известия о битве,

20 і буде, якщо ти розгніваєш царя, і він скаже тобі: Чого ви так близько підійшли до міста воювати? Чи ви не знали, що будуть кидати на вас з-над муру?

царь может разгневаться и спросить тебя: «Зачем вы так близко подходили к городу сражаться? Разве вы не знали, что они станут стрелять со стены стрелами?

21 Х то забив був Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка кинула на нього горішнього каменя від жорен з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви близько підійшли до муру? То ти скажеш: Помер також хіттеянин Урія.

Кто убил Авимелеха, сына Еруббаала? Разве не женщина бросила в него со стены обломок жернова, и он умер в Тевеце? Зачем вы так близко подходили к стене?» Если спросит у тебя это, скажи ему: «А еще твой слуга хетт Урия погиб».

22 І пішов посол і прийшов, і доніс Давидові все, що послав був Йоав.

Вестник пустился в путь и, когда прибыл, передал Давиду все, с чем послал его Иоав.

23 І сказав посол Давидові: Вони стали сильніші за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в браму.

Вестник сказал Давиду: – Те люди наступали на нас и вышли против нас в открытое поле, но мы отогнали их обратно к городским воротам.

24 А стрільці стріляли на твоїх рабів з муру, і померли дехто з царевих рабів, а також помер твій раб хіттеянин Урія.

Лучники стреляли в твоих слуг со стены, и некоторые из царских слуг погибли. Твой слуга хетт Урия тоже погиб.

25 І сказав Давид до посла: Так скажеш до Йоава: Нехай не буде злою в очах твоїх ця річ, бо меч пожирає то цього, то того. Підсиль війну свою проти міста, та й розвали його! І підбадьор його, Йоава!

Давид сказал вестнику: – Скажи Иоаву так: «Пусть это тебя не огорчает; меч поражает то одного, то другого. Соберись с силами против города и разрушь его». Скажи так, чтобы ободрить Иоава.

26 І прочула Урієва жінка, що помер її чоловік Урія, і голосила за своїм чоловіком.

Когда жена Урии услышала, что ее муж погиб, она оплакивала его.

27 А як минула жалоба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породила йому сина. Та в Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид.

После того как время траура миновало, Давид привел ее в свой дом, она стала его женой и родила ему сына. Но то, что сделал Давид, не было угодно Господу.