1 І сталося по року, у час виходу царів на війну, то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони вигубили аммонітян й облягли Раббу. А Давид сидів в Єрусалимі.

وَفي الرّبيعِ – وهْوَ الفَصلِ الّذي يَخْرُجُ فيهِ الملوكُ لِشَنِّ الحرُوبِ – أرسَلَ داوُدُ يُوآبَ وَضُبّاطَهُ وبَنِي إسْرائِيلَ جَمِيعاً لِيُدَمَّروا العَمُّونِيِّينَ. وحاصَرَ يُوآبُ عاصِمَتَهُم رَبَّةَ. أمّا داوُدَ فَبَقِيَ فِي مَدينَةِ القُدْسِ.

2 І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.

وَفِي المَساءِ، نَهَضَ مِنْ سَريرِهِ وَذَهَبَ يَمْشِي فَوْقَ سَطْحِ مَنْزِلِ الملِكِ وَفيما هُوَ هُناكَ، رأى امْرأةً تَسْتَحِمُّ، وكانَتْ جَميلَةً جداً.

3 І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: Таж то Вірсавія, Еліямова дочка, жінка хіттеянина Урії!

فَاسْتَدْعى داود ضُبّاطَهُ وسألَهُم مَنْ تَكونُ هَذِهِ المَرْأةُ. فأجابَهُ أحَدُهُم: «تِلْكَ المَرْأةُ هيَ بَثْشَبَعُ بِنتُ ألِيعامَ. إنَّها زَوْجَةُ أُورِيّا الحِثّي.»

4 І послав Давид посланців, і взяв її. І вона прийшла до нього, і він поклався з нею. А вона очистилася з нечистости своєї, і вернулася до свого дому.

فأرْسَلَ داوُدُ رُسلاً يُحْضِرُونَها إليهِ. وَلمّا أتَتْ عاشَرَها، ثُمَّ عادَتْ إلَى بيتِها. وَكانَتْ قَدِ اغْتَسَلَتْ لِلتَّوِّ مِنْ حَيضِها.

5 І завагітніла та жінка. І послала вона, і донесла Давидові й сказала: Я завагітніла!

فَحَبِلَتْ المَرأةُ، وَأرْسَلَتْ من يُخبِرُ داوُدَ قَدْ حَبِلَتْ. داود يحاوِلُ إخْفاءَ خَطيَّتِه

6 А Давид послав до Йоава: Пошли мені хіттеянина Урію. І Йоав послав Урію до Давида.

فَأرْسَلَ داوُدُ إلَى يُوآبَ رِسالَةً قالَ فِيها: «أرْسِلْ إليَّ أُورِيّا الحِثّي.» وَهَكَذا فَعَلَ يوآبُ.

7 І прийшов Урія до нього, а Давид запитався про стан Йоава, і про стан народу, і про стан війни.

فَجاءَ أورِيّا إلَى داوُدَ فَكَلَّمَهُ. وَسَألَهُ داوُدُ عَنْ حالِ يوآبَ وَالجُنُودِ وَالْحَرْبِ.

8 І сказав Давид до Урії: Іди до свого дому та обмий свої ноги. І вийшов Урія з царського дому, а за ним понесли гостинця царського.

ثُمَّ قالَ لَهُ: «اذْهَبْ إلَى بَيتِكَ وَاسْتَرِحْ.» فَغادَرَ أُوريّا مَنْزِلَ المَلِكِ، وَأرْسَلَ لَهُ هذا الأخيرُ هَدِيَّةً.

9 Т а Урія спав при вході до царського дому з усіма слугами пана свого, а до свого дому не пішов.

لَكِنَّ أوريا لَمْ يَذْهَبْ إلَى دارِهِ، بَلْ نامَ خارِجَ بابِ مَنزِلِ المَلِكِ. نامَ هُناكَ كسائِرِ خُدّام الملِكِ.

10 І донесли Давидові, говорячи: Урія не пішов до дому свого. І сказав Давид до Урії: Чи ж не з дороги ти приходиш? Чому ти не пішов до свого дому?

فأخبَرَ هَؤلاءِ داوُدَ بقَولِهِم: «لَمْ يَذْهَبْ أُورِيّا إلَى بَيتِهِ.» فقالَ داودُ لأُورِيّا: «جِئْتَ مِنْ رِحلَةٍ طويلةٍ، فَلِمَ لَمْ تذهَبْ إلَى بَيتِكَ؟»

11 І сказав Урія до Давида: Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатрах, а пан мій Йоав та раби мого пана таборують на голому полі. А я піду до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зо своєю жінкою? Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!

فَقالَ أُورِيّا: «الصُّنْدُوقُ المُقَدَّسُ وَجُنودُ إسْرائِيلَ ويَهُوَّذا يَنامُونَ في الخِيامِ. وَسيِّدي يوآبُ وضُبّاطُ مَولايَ المَلِكِ في خيامِهِم فِي الحقولِ. فَكَيفَ أذهَبُ إلَى بيتي لأشْرَبَ وَأُعاشِرَ زَوجَتي؟» أُقْسِمُ بِحَياتِكَ وَنَفْسِكَ، لا أفْعَلَ أمْراً كَهَذا!

12 І сказав Давид до Урії: Позостанься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу тебе. І позоставався Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.

فقالَ داوُدُ لأُورِيّا: «ابْقَ هُنا اليَوْمَ، وغداً أُرْجِعْك إلَى المَعْرَكَةِ.» في ذَلِكَ اليَوْمِ، بَقِيَ أُورِيّا في مَدينَةِ القُدْسِ حَتَّى صَباحِ اليَوْمِ التّالي.

13 І покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покластися на ложі своїм разом зо слугами пана свого, а до дому свого не пішов.

ثُمَّ أرْسَلَ داوُدُ في طَلَبِهِ، فأكَلَ مَعَهُ وشرِبَ حَتَّى ثَمِلَ أُورِيّا، لَكِنَّهُ لمْ يَذْهَبْ إلَى بيتِهِ في ذاكَ المَساءِ أيْضاً، بَلْ نامَ عِنْدَ خُدّامِ الملِكِ بالْقُرْبِ مِنْ بابِ الملِكِ. داوُدُ يُخَطَّطُ لِمَوْتِ أُورِيّا

14 І сталося ранком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урію.

فِي صَباحِ اليَوْمِ التّالِي، كَتَبَ داوُدُ إلَى يُوآبَ رِسالَةً بَعَثَ بِها مع أُورِيّا.

15 А в листі тому він написав так: Поставте Урію напереді найтяжчого бою, і відступіте від нього, щоб він був ударений, і помер.

وقَدْ جاءَ فيها: «ضَعْ أُورِيّا عندَ الخُطُوطِ الأمامِيَّة عِنْدما تَكُونُ المَعْرَكةُ في أشَدِّها، ثُمَّ تَراجَعُوا، وَلْيُقْتَلْ هُوَ في المَعْركَةِ.»

16 І сталося, коли Йоав обложував місто, то поставив Урію на те місце, про яке знав, що там хоробрі мужі.

وَراقَبَ يُوآبُ المَدينَةَ وَحَدَّدَ موقِع العَمُّونِيِّينَ الأكثرَ شَجاعَةً وَقُوَّةً. وَاخْتارَ أُورِيّا لِكَي يَذْهَبَ إلَى ذاكَ المَوقِعِ.

17 І вийшли люди того міста, і воювали з Йоавом, і впали дехто з народу, із Давидових слуг, і повмирали, також хіттеянин Урія.

ثُمَّ خَرَجَ رِجالُ المدينَةِ لِمُحارَبَةِ يُوآبَ، فَقُتِلَ بَعْضُ رِجالِ داوُدَ وَكانَ أُورِيّا الحثِّي واحِداً مِنْهُم.

18 І послав Йоав, і доніс Давидові про всі справи того бою.

وَأرْسَلَ يُوآبُ إلَى داوُدَ رسُولاً يُخبِرُهُ بِما حَصَلَ في المَعْرَكَةِ.

19 І наказав він послові, говорячи: Як покінчиш ти оповідати цареві про всі справи того бою,

وَقالَ لِلرَّسُولِ: «بَعدَ أنْ تُخبِرَ المَلِكَ بِأخبارِ المَعرَكَةِ،

20 і буде, якщо ти розгніваєш царя, і він скаже тобі: Чого ви так близько підійшли до міста воювати? Чи ви не знали, що будуть кидати на вас з-над муру?

رُبَّما يَغضَبُ الملِكُ وَيسَألُ: ‹لِمَ اقترَبَ جَيشُ يوآب إلَى هذا الحَدِّ من المدينةِ للقتال؟ ألا يَعرِفُ أنَّ فَوْقَ الأسْوارِ مَنْ يُطلِقونَ السِّهامَ؟

21 Х то забив був Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка кинула на нього горішнього каменя від жорен з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви близько підійшли до муру? То ти скажеш: Помер також хіттеянин Урія.

مَنْ قَتَلَ أبيمالِكَ بنَ يَرُبُّوشَثَ؟ أما قَتَلَتْهُ امْرأةٌ بِحَجَرِ رَحَىً ألقَتَهُ مِنْ فَوقِ السُّورِ، فَماتَ في تاباص؟ فلِمَ اقْتَرَبَ مِنَ الأسْوارِ؟› فَقُلْ لَهُ: ‹ماتَ أيضاً ضابِطُكَ أُورِيّا الحِثِّيِّ!›»

22 І пішов посол і прийшов, і доніс Давидові все, що послав був Йоав.

فَدَخَلَ الرّسولُ وَأخْبَرَ داوُدَ بِكُلِّ ما طَلَبَ مِنْهُ يوآب قولَهُ.

23 І сказав посол Давидові: Вони стали сильніші за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в браму.

قالَ الرّسولُ لِداوُدَ: «هاجَمَنا رِجالُ عَمُّونَ فِي الحَقلِ وَكادُوا أنْ يَتَغَلَّبُوا عَلَينا، فحاربْناهُم وَطارَدْناهُم حَتَّى بوّابَةِ المدينةِ.

24 А стрільці стріляли на твоїх рабів з муру, і померли дехто з царевих рабів, а також помер твій раб хіттеянин Урія.

وهُناكَ، رَمَى الرِّجالُ مِنْ فَوْقَ أسْوارِ المَدينَةِ السِّهامَ عَلَى رِجالِكَ. فَقُتِلَ بَعْضُ رِجالِكَ يا مَولايَ المَلِكُ، وكَذَلِكَ قُتِلَ خادِمُكَ أُورِيّا الحِثّيُّ.»

25 І сказав Давид до посла: Так скажеш до Йоава: Нехай не буде злою в очах твоїх ця річ, бо меч пожирає то цього, то того. Підсиль війну свою проти міста, та й розвали його! І підбадьор його, Йоава!

فقالَ داوُدُ للرَّسولِ: «انْقُلْ هذِهِ الرِّسالَةَ إلَى يوآبَ قُلْ لَهُ: ‹لا تَشْعُرَ باسْتِياءٍ بِسَبَبِ ما حَصَلَ. فَالسَّيفُ يقْتُلُ بلا تَمييزٍ. فَلْتَشُنَّ هُجوماً أقوى عَلَى رَبَّةَ، وَسَتَنْتَصرُ.› شَجِّعْ يوآبَ بِهذِه الكَلِماتِ.» داود يتزوَّجُ مِنْ بَثْشَبَع

26 І прочула Урієва жінка, що помер її чоловік Урія, і голосила за своїм чоловіком.

وَبَلَغَ إلَى مَسامِعِ بَثْشَبَعَ خبرُ وَفاةِ زَوْجِها أُورِيّا، فَبَكَتْهُ.

27 А як минула жалоба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породила йому сина. Та в Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид.

وبَعْدَ أنِ انْقَضَتْ فَتْرَةُ حِدادِها، أرْسَلَ داوُدُ خُدّاماً يُحضِرونَها إلَى بَيتِهِ فأصْبحَتْ زوجَتَهُ وولدَتْ لهُ ابْناً. لَكِنَّ هذا الأمَرَ السَّيِّئَ الّذي اقْتَرَفَهُ داوُدُ لَمْ يُرْضِ اللهَ.