1 А Авраам іще взяв жінку, а ймення їй Кетура.

وَتَزَوَّجَ إبْراهِيمُ امْرأةً أُخْرَى اسْمُها قَطُورَةَ.

2 А вона породила йому Зімрана, і Йокшана, і Мадана, і Мідіяна, і Їшбака, і Шуаха.

وَأنْجَبَتْ زِمْرانَ وَيَقْشانَ وَمَدانَ وَمِدْيانَ وَيِشْباقَ وَشُوحَ.

3 А Йокшан породив був Шеву та Дедана. А сини Деданові були: ашшури, і летуші, і леуми.

وَأنجَبَ يَقْشانُ شَبا وَدَدانَ. وَنَسلُ دَدانَ هُمْ شَعبُ أشُّورِيمَ وَلَطُوشِيمَ وَلأُمِّيمَ.

4 А сини Мідіянові: Ефа, і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, усі вони сини Кетури.

أمّا أولادُ مِدْيانَ فَهُمْ عَيفَةُ وَعِفْرُ وَحَنُوكُ وَأبِيداعُ وَألْدَعَةُ. كانَ هَؤُلاءِ جَمِيعاً أبْناءَ قَطُورَةَ.

5 І віддав Авраам усе, що мав, Ісакові.

وَمَلَّكَ إبْراهِيمُ إسْحاقَ كُلَّ ما كانَ لَهُ.

6 А синам наложниць, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відіслав їх від Ісака, сина свого, коли сам ще живий був, на схід, до краю східнього.

لَكِنَّهُ قَدَّمَ هِباتٍ لِأبْناءِ جَوارِيهِ. وَأثْناءَ حَياتِهِ، صَرَفَهُمْ شَرْقاً بَعِيداً عَنِ ابْنِهِ إسْحاقَ إلَى أرْضِ المَشْرِقِ.

7 А оце дні літ Авраамового життя, які він прожив: сто літ, і сімдесят літ, і п'ять літ.

وَعاشَ إبْراهِيمُ مِئَةً وَخَمْساً وَسَبْعِينَ سَنَةً.

8 І спочив та й умер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні.

وَأسلَمَ رُوحَهُ فِي سِنِّ الشَّيخُوخَةِ، بَعْدَ حَياةٍ طَوِيلَةٍ مُرْضِيَةٍ، وَضُمَّ إلَى جَماعَتِهِ.

9 І поховали його Ісак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара хіттеянина, що навпроти Мамре,

وَدَفَنَهُ ابْناهُ إسْحاقُ وَإسْماعِيلُ فِي كَهفِ المَكْفِيلَةِ فِي حَقلِ عِفْرُونَ بْنِ صُوحَرَ الحِثِّيِّ، الَّذِي يَقَعُ شَرْقِيَّ مَمْرا.

10 п оле, що його Авраам був купив від синів Хетових, там був похований Авраам і Сарра, жінка його.

وَهُوَ الكَهْفُ الَّذِي اشْتَراهُ إبْراهِيمُ مِنَ الحِثِّيِّينَ. وَدُفِنَ هُناكَ إبْراهِيمُ وَامْرَأتُهُ سارَةُ.

11 І сталося по Авраамовій смерті, і поблагословив Бог Ісака, сина його. І осів Ісак при криниці Лахай-Рої.

وَبَعْدَ مَوْتِ إبْراهِيمَ، بارَكَ اللهُ ابْنَهُ إسْحاقَ. وَاسْتَقَرَّ إسْحاقُ عِنْدَ بِئْرِ لَحَي رُئِي.

12 А оце нащадки Ізмаїла, Авраамового сина, що його породила Авраамові єгиптянка Аґар, невільниця Саррина.

هَذِهِ أسْماءُ أبناءِ إسْماعِيلَ الَّذِي أنْجَبَهُ إبْراهِيمُ مِنَ الجارِيَةِ المِصْرِيَّةِ هاجَرَ.

13 І оце імена синів Ізмаїла, за їхніми іменами й за нащадками їх: перворідний Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,

هَذِهِ أسْماءُ أولادِ إسْماعِيلَ حَسَبَ تَسَلْسُلِ وِلادَتِهِمْ: نَبايُوتُ، وَهُوَ بِكْرُ إسْماعِيلَ، وَقِيدارُ وَأدَبْئِيلُ وَمِبْسامُ،

14 І Мішма, і Дума, і Масса,

وَمِشْماعُ وَدُومَةُ وَمَسّا

15 Х адад, і Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма.

وَحَدارُ وَتَيماء وَيَطُورُ وَنافِيشُ وَقِدْمَةُ.

16 О це вони, сини Ізмаїлові, і їхні ймення за дворами їх і за їх кочовищами, дванадцять начальників для їхніх племен.

هَؤُلاءِ هُمْ أولادُ إسْماعِيلَ. وَهَذِهِ أسْماؤُهُمُ الَّتِي سُمِّيَتْ عَلَيها قُراهُمْ وَمُخَيَّماتُهُمْ. وَكانُوا اثْنَي عَشَرَ شَيخَ عَشِيرَةٍ.

17 А оце літа життя Ізмаїлового: сто літ, і тридцять літ, і сім літ. І спочив та й умер він, і був узятий до своєї рідні.

وَعاشَ إسْماعِيلُ مِئَةً وَسَبْعاً وَثَلاثِينَ سَنَةً. وَلَفَظَ أنفاسَهُ الأخِيرَةَ وَماتَ. وَضُمَّ إلَى جَماعَتِهِ.

18 І розложилися вони від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру. І він оселився перед усіма своїми братами.

وَنَصَبُوا خِيامَهُمْ مِنْ حَوِيلَةَ إلَى سُورِ مِصْرَ، امْتِداداً إلَى أشُّورَ فِي مُواجَهَةِ إخْوَتِهِمْ. عائلةُ إسْحاق

19 А оце оповість про Ісака, Авраамового сина. Авраам породив Ісака.

وَهَذِهِ هِيَ قِصَّةُ عائِلَةِ إسْحَاقَ بْنِ إبْراهِيمَ. وَلَدَ إبْراهِيمُ إسْحَاقَ.

20 І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана.

وَكانَ إسحَاقُ فِي الأرْبَعِينَ مِنْ عُمْرِهِ حِينَ تَزَوَّجَ رِفْقَةَ بِنتَ بَتُوئِيلَ الأرامِيِّ، الّذِي مِنْ فَدَّانَ أرامَ، وَهِيَ أُخْتُ لابانَ.

21 І молився Ісак до Господа про жінку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, і завагітніла Ревека, жінка його.

وَصَلَّى إسْحَاقُ إلَى اللهِ لأجلِ زَوْجَتِهِ لأنَّها كانَتْ عاقِراً. وَاسْتَجابَ لَهُ اللهُ ، فَحَبِلَتْ رِفْقَةُ زَوْجَتُهُ.

22 І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: Коли так, то для чого я це переношу? І пішла запитатися Господа.

وَتَرافَسَ الوَلَدانِ داخِلَها. فَقالَتْ رِفْقَةُ: «إنْ كانَ الأمْرُ هَكَذا، فَلِماذا أنا حُبلَى؟» فَذَهَبَتْ لِتَسألَ اللهَ عَمّا يَحدُثُ.

23 І промовив до неї Господь: Два племена в утробі твоїй, і два народи з твого нутра будуть виділені, і стане сильніший народ від народу, і старший молодшому буде служити.

فَقالَ لَها اللهُ: «فِي داخِلِكِ أُمَّتانِ، وَمِنْ بَطْنِكِ يَنْقَسِمُ شَعْبانِ. وَيَكُونُ أحَدُهُما أقْوَى مِنَ الآخَرِ، وَأكْبَرُهُما سَيَخْدِمُ أصْغَرَهُما.»

24 І сповнились дні її, щоб родити, і ось близнюки в утробі її.

وَلَمّا حانَ وَقْتُ الوِلادَةِ، أنجَبَتْ تَوْأميْنِ.

25 І вийшов перший червонуватий, увесь він немов плащ волосяний. І назвали ймення йому: Ісав.

كانَ الأوَّلُ أحمَرَ البَشَرَةِ، وَجِلْدُهُ أشْبَهُ بِرِداءٍ كَثِيفٍ مِنَ الشَّعْرِ. فَسُمِّيَ عِيسُو.

26 А потім вийшов його брат, а рука його трималася п'яти Ісава. І назвав ім'я йому: Яків. А Ісак був віку шостидесяти літ, коли народились вони.

ثُمَّ خَرَجَ أخُوهُ وَيَدُهُ مُمْسِكَةٌ بِعَقِبِ عِيسُو، فَسُمِّيَ يَعْقُوبُ. وَكانَ إسْحاقُ فِي السِّتِّينَ مِنْ عُمْرِهِ عِنْدَما وُلِدا.

27 І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків чоловіком мирним, що в наметах сидів.

وَكَبِرَ الوَلَدانِ. وَصارَ عِيسُو صَيّاداً ماهِراً مُحِبّاً لِلبَقاءِ فِي الخَلاءِ. أمّا يَعْقُوبُ فَكانَ رَجُلاً هادِئاً يَلْزَمُ المُخَيَّمَ.

28 І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова.

وَكانَ إسْحاقُ يُفَضِّلُ عِيسُو، لِأنَّهُ يُحِبُّ ما يَصْطادُهُ لَهُ. أمّا رِفْقَةُ فَكانَتْ تُفَضِّلُ يَعقُوبَ.

29 І зварив був Ісак їжу, а з поля прибув Ісав, і змучений був.

وَذاتَ يَوْمٍ، كانَ يَعقُوبُ يَطبُخُ حَساءً. فَجاءَ عِيسُو مِنَ الحَقلِ، وَكانَ قَدْ أعْياهُ الجُوعُ.

30 І сказав Ісав до Якова: Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я. Тому то назвали ймення йому: Едом.

فَقالَ عِيسُو لِيَعْقُوبَ: «أطْعِمْنِي مِنْ ذَلِكَ الحَساءِ الأحْمَرِ، فَأنا جائِعٌ جِدّاً.» وَلِهَذا صارَ عِيسُو يُدْعَى أيضاً أدُومَ.

31 А Яків сказав: Продай же нині мені своє перворідство.

فَقالَ لَهُ يَعْقُوبُ: «بِعْنِي أوَّلاً حُقُوقَكَ كابنٍ بِكْرٍ.»

32 І промовив Ісав: Ось я умираю, то нащо ж мені оте перворідство?

فَقالَ عِيسُو: «ها أنا أمُوتُ مِنَ الجُوعِ، فَما نَفْعُ حُقُوقِي كَبِكْرٍ؟»

33 А Яків сказав: Присягни ж мені нині. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову.

فَقالَ يَعقُوبُ: «احلِفْ بِذَلِكَ أوَّلاً!» فَحَلَفَ لَهُ عِيسُو، وَباعَ حُقُوقَ بُكُورِيَّتِهِ لِيَعْقُوبَ.

34 І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з'їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє.

وَأعطَى يَعْقُوبُ عِيسُو خُبْزاً وَعَدَساً مَطْبُوخاً فَأكَلَ عِيسُو وَشَرِبَ وَقامَ وَمَضَى مُسْتَهيناً بِحُقُوقِهِ كابنٍ بِكْرٍ.