1 І сталося по тому, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун.

وَبَعْدَ مُدَّةٍ ماتَ ناحاشُ، مَلِكُ العَمُّونِيِّينَ. فَخَلَفَهُ ابْنُهُ في المُلْكِ.

2 І сказав Давид: Зроблю я милість Ханунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був милість мені. І Давид послав послів, щоб потішити його за його батька. І прибули Давидові раби до аммонітського краю, до Хануна, щоб потішити його.

وَقالَ داوُدُ: «سَأصْنَعُ مَعْرُوفاً مَعَ حانُونَ بْنِ ناحاشَ، لِأنَّ أباهُ صَنَعَ مَعِي مَعْرُوفاً.» فَأرْسَلَ داوُدُ رُسُلاً لِيُعَزُّوا حانُوتَ بِمَوْتِ وَالِدِهِ. وَلَمّا وَصَلَ مُمَثِّلُو داوُدَ إلَى أرْضِ العَمُّونِيِّينَ، إلَى حانُونَ لِيُقَدِّمُوا التَّعازِيَ لَهُ.

3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб вивідати, і щоб знищити, і щоб вишпигувати край?

فَقالَ قادَةَ العَمُّونِيِّينَ لِحانُونَ: «أتَعْتَقِدُ أنَّ داوُدَ يَقْصِدُ حَقّاً أنْ يُكرِمَ أباكَ بِإرْسالِهِ هَؤُلاءِ الرِّجالَ لِيُقَدِّمُوا لَكَ التَّعازِي؟ لا بُدَّ أنَّ مُمَثِّلِي داوُدَ هَؤُلاءِ جاءُوا إلَيكَ ليَسْتَكشِفُوا، وَيَتَجَسَّسُوا عَلَى أرْضِكَ لِكَي يُدَمِّرُوها.»

4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню одежу в половині аж до сидіння, та й відпустив їх...

فَألقَى حانُونُ القَبْضَ عَلَى مُمَثِّلِي داوُدَ وَحَلَقَ لِحاهُمْ، وَقَصَّ ثِيابَهُمْ مِنَ الوَسَطِ عِنْدَ الوِرْكِ، ثُمَّ صَرَفَهُمْ.

5 І пішли й донесли Давидові про тих мужів, а він послав навпроти них, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.

فَجاءَ بَعْضُ النّاسِ إلَى داوُدَ وَأخبَرُوهُ بِما حَدَثَ لِمُمَثِّلِيهِ، فَأرْسَلَ رُسُلاً لاسْتِقبالِهِمْ، لِأنَّهُمْ أُهِينُوا وكانُوا خَجِلِينَ جِدّاً. وَقالَ المَلِكُ لَهُمْ: «امكُثُوا فِي أرِيحا إلَى أنْ تَنْمُو لِحاكُمْ ثانِيَةً، ثُمَّ عُودُوا.»

6 І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І послав Ханун та аммонітяни тисячу талантів срібла, щоб винайняти собі колесниці та верхівців з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.

وَلَمّا رَأى العَمُّونِيُّونَ أنَّهُمْ أساءُوا إلَى داوُدَ، وَأَّنَّهُ انْزعَجَ مِنْهُمْ جِدّاً، أرْسَلَ حانُونُ وَالعَمُّونِيُّونَ ألفَ قِنطارٍ مِنَ الفِضَّةِ لِيَستَأْجِرُوا لِأنفُسِهِمْ مَرْكَباتٍ وَفُرْساناً مِنْ أرامَ النَّهْرَينِ، وَمِنْ أرامَ مَعْكَةَ، وَمِنْ صُوبَةَ.

7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесниць, і царя Маахи та народ його, і прийшли й таборували перед Медевою. Також аммонітяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бою.

وَاستَأْجَرُوا أيضاً لِأنفُسِهِمِ اثْنَينِ وَثَلاثِينَ ألفَ مَركَبَةٍ وَمَلِكَ مَعْكَةَ وَجَيشَهُ. فَجاءُوا وَعَسْكَرُوا قُرْبَ مَيْدَبا. وَاحتَشَدَ العَمُّونِيُّونَ أيضاً مِنْ مُدُنِهِمْ وَجاءُوا لِلقِتالِ.

8 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все військо лицарів.

فَلَمّا سَمِعَ داوُدُ بِهَذا، أرْسَلَ يُوآبَ وَمَعَهُ جَميعُ جَيشِ الأقْوِياءِ.

9 І повиходили аммонітяни, і вставилися до бою при вході до міста. А царі, що прийшли, вони самі були на полі.

فَخَرَجَ العَمُّونِيُّونَ وَاصطَفُّوا لِلقِتالِ عِنْدَ بَوّابَةِ المَدِينَةِ. وَكانَ المُلُوكُ الَّذِينَ جاءُوا وَحدَهُمْ فِي العَراءِ.

10 І побачив Йоав, що бойовий фронт став на нього спереду та позаду, то вибрав зо всього вибраного в Ізраїлі, та й установив їх навпроти сиріян.

وَرَأى يُوآبُ أنَّهُ وَقَعَ بَينَ فَكَّي جَبْهَتَي القِتالِ مِنَ الأمامِ وَمِنَ الخَلفِ. فَاختارَ مِنْ أفْضَلِ جُنُودِ بَنِي إسْرائِيلَ فِي مُواجَهَةِ جَيشِ الأرامِيِّينَ.

11 А решту народу дав під руку свого брата Ав'шая, й їх установили навпроти аммонітян,

وَأوْكَلَ قِيادَةَ بَقِيَّةِ الجَيشِ إلَى أخِيهِ أبيشايَ. فَأخَذُوا مَواقِعَهُمْ فِي مُواجَهَةِ العَمُّونِيِّينَ.

12 і сказав: Якщо сиріяни будуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то допоможу тобі.

وَقالَ يُوآبُ لأخيهِ أبيشايَ: «إذا كانَ الأراميُّونَ أقْوَى مِنْ أنْ أسْتطيعَ مُواجَهَتَهُم وَحْدِي، فَسَتُساعِدُني. وَإذا كانَ العَمُّونِيُّونَ أقْوَى مِنْ أنْ تَسْتَطيعَ مُواجَهَتَهُم وَحْدَكَ، فَسَأُساعِدُكَ.

13 Б удь мужній, і стіймо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!

كُنْ قَوِياًّ وَلْنُحارِبْ بِشَجاعةً مِنْ أجلِ شَعبِنا ومِنْ أجلِ مُدُنِ إلهنا. وَسَيَفْعَلُ اللهُ ما يَراهُ حَسَناً.»

14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сиріян до бою, то ті повтікали перед ним.

وَتَقَدَّمَ يُوآبُ بِجَيشِهِ إلَى الأرامِيِّينَ لِمُقاتَلَتِهِمْ، فَهَرَبَ الأرامِيُّونَ مِنْ أمامِهِمْ.

15 А аммонітяни побачили, що повтікали сиріяни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоав прибув до Єрусалиму.

وَلَمّا رَأى العَمُّونِيُّونَ أنَّ الأرامِيِّينَ قَدْ هَرَبُوا، هَرَبُوا هُمْ أيضاً مِنْ أمامِ أخِيهِ أبِيشايَ وَجَيشِهِ. وَرَجِعُوا إلَى مَدِينَتِهِمْ. حِينَئِذٍ، ذَهَبَ يُوآبُ إلَى مَدينَةِ القُدْسِ.

16 А коли побачили сиріяни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового війська, був перед ними.

وَلَمّا رَأى الأرامِيُّونَ أنَّ بَنِي إسْرائِيلَ هَزَمُوهُمْ، أرسَلُوا رُسُلاً، وَاسْتَقْدَمُوا الأرامِيِّينَ مِنَ الجانِبِ الآخَرِ مِنْ نَهْرِ الفُراتِ. فَجاءُوا بِقِيادَةِ شُوبَكَ، قائِدِ جَيشِ هَدَدَ عَزَرَ.

17 І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан та прийшов до них, і вставився проти них. І встановився Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.

وَوَصَلَ هَذا الخَبَرُ إلَى داوُدَ، فَحَشَدَ كُلَّ إسْرائِيلَ مَعاً، وَعَبَرَ نَهْرَ الأُردُنِّ. وَعِندَما جاءَ إلَى الأرامِيِّينَ، وَأخَذَ مَواقِعَهُ مُقابِلَهُمْ، وَضَعَ داوُدُ جَيشَهُ فِي وَضْعِ الاسْتِعدادِ لِلاشْتِباكِ مَعَ الأرامِيِّينَ فِي القِتالِ، فَهَجَمُوا عَلَيهِ.

18 І побігли сиріяни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сиріян сім тисяч колесниць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника війська...

وَهَرَبَ الأرامِيُّونَ مِنْ أمامِ إسْرائِيلَ، وَقَتَلَ داوُدُ وَجَيشُهُ سَبْعَةَ آلافِ قائِدِ مَركَبَةٍ، وَأربَعِينَ ألفَ جُندِيٍّ مِنَ المُشاةِ، وَقَتَلَ أيضاً شُوبَكَ قائدَ الجَيشِ.

19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммонітянам.

وَلَمّا رَأى أتباعُ هَدَدَ عَزَرَ أنَّ بَنِي إسْرائِيلَ هَزَمُوهُمْ، عَقَدُوا صُلْحاً مَعَ داوُدَ وَصارُوا أتباعاً خاضِعِينَ لَهُ. فَرَفَضَ الأرامِيُّونَ أنْ يُعِينُوا العَمُّونِيِّينَ عَلَى بَنِي إسْرائِيلَ مَرَّةً أُخْرَى.