2 хроніки 1 ~ ﺃﺧﺒﺎﺭ ﺍﻷﻳﺎﻡ ﺍﻟﺜﺎﻥ 1

picture

1 І зміцнився Соломон, син Давидів, над царством своїм, а Господь, Бог його, був із ним та високо звеличив його.

وَصارَ سُلَيْمانُ بْنُ داوُدَ مَلِكاً قَوِيّاً جِدّاً لِأنَّ إلَهَهُ كانَ مَعَهُ، وَجَعَلَهُ عَظِيماً جِدّاً.

2 І сказав Соломон до всього Ізраїля, до тисячників та сотників, і до суддів, і до всіх начальників, до всього Ізраїля, до голів батьківських родів.

وَجَمَعَ سُلَيْمانُ بَنِي إسْرائِيلَ جَميعاً: قادَةَ الأُلُوفِ وَالمِئاتِ إلَى الرُّؤَساءِ وَجَميعَ القادَةِ وَالقُضاةِ وَرُؤَساءِ العائِلاتٍ.

3 І пішли Соломон та ввесь збір із ним до пагірка, що в Ґів'оні, бо там була скинія Божого заповіту, яку зробив Мойсей, раб Господній, у пустині.

وَاجتَمَعَ سُلَيْمانُ وَكُلُّ الشَّعب مَعاً فِي المُرتَفَعِ فِي جِبْعُونَ حَيثُ كانَتْ خَيمَةُ الاجْتِماعِ – وَهيَ الخَيمَةُ الَّتِي صَنَعَها عَبدُ اللهِ مُوسَى عِندَما كانَ هُوَ وَالشَّعْبُ فِي البَرِّيَّةِ.

4 А ле Божого ковчега Давид переніс із Кір'ят-Єаріму туди, де приготовив йому місце Давид, бо він поставив йому скинію в Єрусалимі.

وَكانَ داوُدُ قَدْ نَقَلَ صُنْدُوقَ عَهدِ اللهِ مِنْ قَرياتِ يَعارِيمَ إلَى مَدينَةِ القُدْسِ، حَيثُ هَيَّأ لَهُ مَكاناً، وَنَصَبَ خَيمَةً لِصُنْدُوقِ عَهدِ اللهِ فِي القُدسِ.

5 А мідяного жертівника, що зробив був Веселіїл, син Урії, сина Хурового, він поставив перед скинією Господньою. І звертався до нього Соломон та збір.

وَكانَ بَصَلْئِيلُ بْنُ أُورِي بنِ حُورَ قَدْ صَنَعَ مَذبَحاً نُحاسِيّاً وَضَعَهُ فِي جِبعُونَ أمامَ الخَيمَةِ المُقَدَّسَةِ. فَذَهَبَ سُلَيْمانُ وَالشَّعْبُ إلَى جِبْعُونَ لِيَستَشِيرُوا اللهَ.

6 І зійшов Соломон туди перед Господнє лице на мідяний жертівник, що належав до скинії заповіту, і приніс на ньому тисячу цілопалень.

فَصَعِدَ سُلَيْمانُ إلَى المَذبَحِ البُرونْزِيِّ فِي حَضرَةِ اللهِ فِي خَيمَةِ الاجْتِماعِ، وَقَدَّمَ ألفَ ذَبِيحَةٍ عَلَى المَذبَحِ.

7 Т ієї ночі явився Бог Соломонові та й сказав йому: Зажадай, чого дати тобі!

وَفِي تلكَ اللَّيلَة، جاءَ اللهُ إلَى سُلَيْمانَ فِي حُلْمٍ وَقالَ لَهُ: «اطلُبْ مِنِّي ما شِئْتَ، وَسَأُعْطِيهِ لَكَ.»

8 І сказав Соломон до Бога: Ти зробив був велику милість з батьком моїм Давидом, і настановив царем мене замість нього.

فَقالَ سُلَيْمانُ للهِ: «قَدْ تَعامَلْتَ مَعَ أبِي داوُدَ بِكلِّ كَرَمٍ وَأمانَةٍ. وَأجلَستَنِي عَلَى عَرشِ المَملَكَةِ مَكانَهُ.

9 Т епер, Господи, Боже, нехай буде виповнене слово Твоє до батька мого Давида, бо Ти настановив мене царем над народом численним, як порох землі.

وَالآنَ يا اللهُ ، احفَظْ وَعدَكَ الَّذِي قَطَعتَهُ لِأبِي داوُدَ. فَقَدْ أقَمتَنِي مَلكاً عَلَى أُمَّةٍ كَبِيرَةٍ جِدّاً، وَشَعبٍ كَثيرٍ كَتُرابِ الأرْضِ!

10 Д ай тепер мені мудрість та знання, щоб умів я виходити й входити перед цим народом, бо хто зможе судити цей великий Твій народ?

فَأعطنِي حِكمَةً وَمَعرِفَةً فَأقُودَ هَؤُلاء النّاسَ فِي الطَّرِيقِ الصَّحِيحِ. فَمَنْ يَقدِرُ أنْ يَحكُمَ كُلَّ هَؤُلاءِ النّاسِ دُونَ مَعُونَتِكَ؟»

11 І сказав Бог до Соломона: За те, що оце було на серці твоїм, і ти не жадав багатства, маєтків та слави, ані душі ворогів своїх, а також довгих днів не жадав ти, а жадав для себе мудрости та знання, щоб судити народ Мій, над яким Я настановив тебе царем,

فَقالَ اللهُ لسُلَيْمانَ: «قَلبُكَ مُستَقِيمٌ، فَلَمْ تَطلُبْ أملاكاً وَثَروَةً وَمَجداً، وَلَمْ تَطلُبْ أنْ يُقتَلَ أعداؤُكَ، أو أن يَطُولَ عُمْرُكَ. لَكِنَّكَ طَلَبْتَ حِكمَةً وَمَعرِفَةً لِكَي تَحكُمَ شَعبِي الَّذِي جَعَلْتُكَ مَلِكاً عَلَيهِ.

12 т о дасться тобі мудрість та знання, а багатство, і маєтки та славу Я дам тобі такі, яких не було між царями перед тобою, і по тобі не буде таких!

لِذَلِكَ سَأُعطِيكَ حِكمَةً وَمَعرِفَةً، وَسَأزِيدُ عَلَيها ثَرْوَةً وَأملاكاً وَمَجداً لَمْ تَكُنْ لمَلِكٍ قَبلَكَ، وَلَنْ تَكُونَ لِمَلِكٍ بَعدَكَ.»

13 І прийшов Соломон із пагірка, що в Ґів'оні, до Єрусалиму, від скинії заповіту, і зацарював над Ізраїлем.

فَذَهَبَ سُلَيْمانُ إلَى مَكانِ العِبادَةِ فِي جِبعُونَ. ثُمَّ خَرَجَ مِنْ خَيمَةِ الاجْتِماعِ إلَى مَدينَةِ القُدْسِ لِيُمارِسَ حُكمَهُ كَمَلكٍ عَلَى إسْرائِيلَ. سُلَيْمانُ يَبنِي جَيشَهُ وَثَروَتَه

14 І зібрав Соломон колесниць та верхівців, і було в нього тисяча й чотири сотні колесниць та дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та при царі в Єрусалимі.

وَبَدَأ سُلَيْمانُ يَجمَعُ جياداً وَمَركباتٍ لِجَيشِهِ. فَكانَ لَدَيهِ ألفٌ وَأرْبَعُ مئَةِ مَرْكَبَةٍ وَاثنا عَشَرَ ألفَ فارِسٍ. وَقَدْ وَضَعَها فِي مُدُنِ المَركِباتِ. وَوَضَعَ بَعضاً مِنها في مَدينَةِ القُدْسِ حَيْثُ كانَ المَلِكُ يُقيمُ.

15 І цар зібрав в Єрусалимі срібла та золота, мов каміння, а кедрів зібрав, щодо численности, як сикомор, що в Шефелі.

وَفي مَدينَةِ القُدْسِ جَمَعَ سُلَيْمانُ كَمِيَّةً كَبِيرَةً مِنَ الذَّهَبِ وَالفِضَّةِ، فَكانَتْ بِكَثْرَةِ الحِجارَة! وَجَمَعَ سُلَيْمانُ كَمِيَّةً كَبِيرَةً مِنْ خَشَبِ الأرْزِ، فَكانَتْ بِكَثْرَةِ أشْجارِ الجُمَّيزِ فِي التِّلالِ الغَربيَّةِ.

16 А коней, що були в Соломона, приводили з Єгипту та з Кеве; царські купці купували їх з Кеве.

وَجَلَبَ سُلَيْمانُ جياداً منْ مِصْرَ وَمِنْ مَدينَةِ كُوِي. فَقَدِ جَلَبَ تُجّارُ المَلِكِ الجِيادَ مِنْ مَدينَةِ كُوِي.

17 І ходили вони, і вивозили з Єгипту колесницю за шість сотень срібла, а коня за сотню й п'ятдесят. І так вони вивозили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царів сирійських.

فَقَدِ اشتَرَوْا المَركِبَةَ مِنْ مِصْرَ بِسِتِّ مِئَةِ مِثْقالٍ مِنَ الفضَّةِ، وَالحِصانَ بِمِئَةٍ وَخَمْسِينَ مِثْقالاً مِنَ الفِضَّةِ. ثُمَّ باعَ التُّجّارُ الجِيادَ وَالعَرَباتِ لِجَمِيعِ مُلُوكِ الحِثِّيِّينَ وَمُلُوكِ أرامَ.