1 П ророцтво про Вавилон, що бачив Ісая, син Амосів.

هَذَا هُوَ الوَحيُ الَّذِي تَلَقّاهُ إشَعْياءُ بْنُ آمُوصَ عَنْ بابِلَ.

2 П ідійміте прапора на лисую гору, кличте їх голосніш, помахайте рукою, щоб ішли у ворота!

«ارفَعُوا رايَةً عَلَى جَبَلٍ قاحِلٍ! ارفَعُوا صَوتَكُمْ لَهُمْ. حَرِّكُوا أيدِيكُمْ كَعَلامَةٍ لِيَدخُلُوا بَوّابَةَ النُّبَلاءِ.

3 Я звелів був Своїм посвяченим, теж покликав лицарство Своє на Мій гнів, що зухвало радіють.

«قَدْ أصدَرْتُ أمراً لِجَيشِيَ المُقَدَّسِ، نادَيتُ مُحارِبِيَّ لأنِّي كُنتُ غاضِباً، أُولَئِكَ الفَرِحِينَ الَّذِينَ أفتَخِرُ بِهِمْ.

4 Ч ути гамір у горах, як народу численного, чути гомін згромаджених тут царств народів: це переглядає Господь Саваот бойове Своє військо!

«ها صَوتُ ضَجَّةٍ فِي الجِبالِ كَصَوتِ شَعبٍ كَبِيرٍ. ها صَوتُ ضَجَّةٍ مِنْ مَمالِكِ الشُّعُوبِ المُجتَمِعَةِ. الأُمَمُ تَحتَشِدُ. فَاللهُ القَدِيرُ يُجَهِّزُ جَيشاً لِلمَعرَكَةِ.

5 П риходять з далекого краю, із кінців небес, Господь і знаряддя гніву Його, щоб усю землю понищити!

يَأتُونَ مِنْ أرْضٍ بَعِيدَةٍ مِنْ أقصَى الأرْضِ. اللهُ وَأسلِحَةُ غَضَبِهِ آتِيَةٌ لِتُدَمِّرَ كُلَّ الأرْضِ.»

6 Г олосіть, бо близький день Господній, він від Всемогутнього прийде, немов зруйнування...

نُوحُوا، لأنَّ يَومَ اللهِ قَرِيبٌ. سَيَأتِي كَدَمارٍ مِنَ القَدِيرِ.

7 Т ому то ослабнуть всі руки, і кожне серце людини зневіриться.

وَلِهَذا سَتَضعُفُ الأيدِي، وَسَتَذُوبُ القُلُوبُ خَوفاً.

8 І вони налякаються, болі та муки їх схоплять, немов породілля та, будуть тремтіти... Остовпіють один перед одним, полум'яні обличчя то їхні обличчя...

سَيَرتَعِبُونَ، وَسَيُمسِكُهُمُ الألَمُ كامرَأةٍ يُمسِكُها ألَمُ الوِلادَةِ. سَيَنظُرُ بَعضُهُمْ إلَى بَعضٍ بِرُعبٍ. وَسَتُصِيرُ وُجُوهُهُمْ حَمراءَ كَالنّارِ. دَينُونَةُ اللهِ عَلَى بابِل

9 О це день Господній приходить, суворий, і лютість, і полум'я гніву, щоб землю зробити спустошенням, а грішних її повигублювати з неї!

ها يَومُ اللهِ قادِمٌ. وَهُوَ يَومٌ قاسٍ مَعَ سَخَطٍ وَغَضَبٍ يَشتَعِلُ لِخَرَابِ الأرْضِ وَلإبادَةِ الخُطاةِ مِنها.

10 Б о зорі небесні та їхні сузір'я не дадуть свого світла, сонце затьмиться при сході своєму, а місяць не буде вже сяяти світлом своїм...

لأنَّ نُجُومَ السَّماواتِ وَكَواكِبَها لَنْ تُعطِيَ نُورَها، وَسَتَكُونُ الشَّمسُ مُظلِمَةً عِندَ طُلُوعِها، وَالقَمَرُ لَنْ يُعطِيَ نُورَهُ.

11 І Я покараю всесвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючність злочинця спиню, а гордість насильників знижу!

يَقُولُ اللهُ: «سَآتِي بِمَصائِبَ عَلَى العالَمِ، وَسَأُعاقِبُ الأشرارَ عَلَى شَرِّهِمْ. سَأضَعُ نِهايَةً لِكِبرِياءِ المُستَكبِرِينَ، وَأحُطُّ كِبرِياءَ المُتَجَبِّرِينَ.

12 Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину від офірського золота.

وَسَأجعَلُ البَشَرَ أندَرَ مِنَ الذَّهَبِ النَقِيِّ، وَالنّاسَ مِنْ ذَهَبِ مَدِينَةِ أُوفِيرَ.

13 Т ому небеса захитаю, і рухнеться земля з свого місця від лютости Господа Саваота, у День, як палатиме гнів Його...

وَلِهَذا سَأُزَلزِلُ السَّماواتِ، وَأهُزُّ الأرْضَ مِنْ مَكانِها.» سَيَقَعُ هَذا فِي يَومِ اشتِعالِ غَضَبِ اللهِ القَدِيرِ.

14 І буде народ, як та сарна сполошена чи як отара, якої зібрати немає кому... До народу свого кожен звернеться, і кожен до краю свого втікатиме.

سَيَكُونُ النّاسُ كَغَزالٍ قَدْ صِيدَ، وَكَغَنَمٍ بِلا راعٍ يَجْمَعُها. وَسَيَلجأُ كُلُّ واحِدٍ إلَى شَعبِهِ، وَيَهرُبُ كُلُّ واحِدٍ إلَى بَلَدِهِ.

15 К ожен знайдений буде заколеним, і кожен узятий впаде від меча...

وَكُلُّ مَنْ وُجِدَ مِنهُمْ سَيُطعَنُ، وَكُلُّ مَنْ أُمسِكَ سَيُقتَلُ بِالسَّيفِ.

16 А їхні діти на їхніх очах порозбивані будуть, їхні доми пограбовані будуть, а їхніх жінок побезчестять!

سَيُمَزَّقُ أطفالُهُمْ أمامَ عُيُونِهِمْ، وَسَتُنهَبُ بُيُوتُهُمْ، وَتُغتَصَبُ نِساؤُهُمْ.

17 О це Я збуджу на них мідян, що срібла не лічать, а золото не чують бажання до нього,

يَقُولُ اللهُ: «ها أنا أُهَيِّجُ المادِيِّينَ ضِدَّهُمْ. فَهُمْ لا يَرتَشُونَ بِالفِضَّةِ وَلا بِالذَّهَبِ.

18 і будуть вбивати юнаків їхні луки, і над плодом утроби вони милосердя не матимуть, їхнє око над дітьми не матиме милости...

سَيُمَزِّقُونَ الفِتيانَ بِأقواسُهُمُ، وَلَنْ يَرحَمُوا الرُّضَّعَ، وَلَنْ يُشفِقُوا عَلَى الأطفالِ.

19 І стане тоді Вавилон, краса царств, пишнота халдейської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содом та Гоморру!

وَبابِلُ – الَّتِي هِيَ أجمَلُ مَمالِكِ الأرْضِ وَمَجدُ الكِلدانِيِّينَ وَفَخرُهُمْ – سَتَكُونُ مِثلَ سَدُومَ وَعَمُورَةَ حِينَ دَمَّرَهُما اللهُ.

20 Н е буде назавжди заселений він, нізамешкалий з роду в рід, і араб там не стане наметом, і там пастухи не спочинуть з своєю отарою...

فَلَنْ يَسْكُنَها أحَدٌ إلَى الأبَدِ. لَنْ يَنْصِبَ بَدَوِيٌّ خَيمَتَهُ فِيها، وَلَنْ يَرعَى الرُّعاةُ غَنَمَهُمْ.

21 А ле будуть барложити там звірі пустині, і будуть доми їхні совами повні, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть...

بَلْ سَتَعِيشُ فِيها الحَيواناتُ البَرِّيَةُ، وَسَتَسكُنُ بُيُوتَهُمُ البُومُ. سَيَسكُنُ النَّعامُ هُناكَ، وَسَيَلعَبُ الماعِزُ الوَحشِيُّ فِيها.

22 І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни в веселих палацах! І близьке вже наступлення часу його, і не забаряться ці його дні!

سَتَصيحُ الضِّباعُ فِي أبراجِها، وَالذِّئابُ فِي قُصُورِها المُترَفَةِ. نِهايَتُها قَرِيبَةٌ، وَلَنْ تَطُولَ أيّامُها.»