1 І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я йому Миха.

وَكانَ هُناكَ رَجُلٌ مِنْ مِنْطَقَةِ أفْرايِمَ الجَبَلِيَّةِ اسْمُهُ مِيخا.

2 І сказав він до своєї матері: Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла за них, і також сказала це, щоб і я чув, ось те срібло зо мною, це я його взяв. І сказала мати його: Благословенний син мій у Господа!

فَقالَ لِأُمِّهِ: «أتَذْكُرِينَ الألفَ وَالمِئَةَ مِثْقالٍ مِنَ الفِضَّةِ الَّتِي سُرِقَتْ مِنْكِ، وَلَعَنْتِ سارِقَها؟ قَدْ سَمِعْتُكِ تَلعَنِينَ، وَها هِيَ الفِضَّةُ مَعِي، أنا أخَذَتُها. وَها أنا أرُدُّها إلَيكِ.» فَقالَتْ أُمُّهُ: «ابْنِي مُبارَكٌ مِنَ اللهِ!»

3 І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: Я справді посвятила те срібло Господеві з своєї руки за сина свого, щоб зробити боввана різьбленого та боввана литого. А тепер звертаю його тобі.

وَأعادَ الألفَ وَالمِئَةَ مِثْقالٍ مِنَ الفِضَّةِ إلَى أُمِّهِ. فَقالَتْ أُمُّهُ: «ها أنا آخُذُ هَذِهِ الفِضَّةَ وَأُخَصِّصُها للهِ ، فَسأُعيدُها إلَى ابْنِي مِنْ أجلِ صُنْعِ تِمثالٍ مِنْ مَعدَنٍ مَسبُوكٍ.» فَرَدَّتِ الفِضَّةَ لِمِيخا.

4 Т а він вернув те срібло своїй матері. І взяла його мати дві сотні шеклів срібла та й дала його золотареві, а він зробив із нього боввана різьбленого та боввана литого; і було це в домі Михи.

لَكِنَّ مِيخا أعادَ الفِضَّةَ إلَى أُمِّهِ. فَأخَذَتْ مِئَتَي مِثْقالٍ مِنْها وَأعطَتْها لِصائِغِ الفِضَّةِ. فَسَبَكَ تِمثالاً وَغَشَّاهُ بِالفِضَّةِ. فَوَضَعْتْهُ أُمُّهُ فِي بَيْتِ مِيخا.

5 А цей чоловік Миха мав удома божницю. І зробив він ефода та терафи, і висвятив одного з синів своїх, і він був йому за священика.

وَكانَ لِمِيخا هَيْكَلٌ لِلعِبادَةِ، وَصَنَعَ ثَوبَ كَهَنُوتٍ وَأوثاناً بَيْتِيَّةً. وَأعطَى مالاً لِأحَدِ أبنائِهِ، فَصارَ كاهِناً لَهُ.

6 Т ого часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що правдиве було в його очах.

وَلَمْ يَكُنْ فِي ذَلِكَ الوَقتِ، مَلِكٌ فِي إسْرائِيلَ، فَكانَ كُلُّ واحِدٍ يَفعَلُ حَسَبَ ما يَراهُ.

7 І був юнак із Віфлеєму Юдиного, з Юдиного роду, а він Левит, і він був там приходько.

وَكانَ هُناكَ شابٌّ مِنْ مَدِينَةِ بَيتَ لَحْمَ مِنْ مِنْطَقَةِ يَهُوذا. وَهُوَ لاوِيٌّ مُتَغَرِّبٌ وَسَطَ عَشِيرَةِ يَهُوذا.

8 І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часово пожити, де знайде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи, щоб далі йти своєю дорогою.

غادَرَ هَذا الشّابُ مَدِينَةَ بَيتَ لَحْمَ يَهُوذا، لِيَسْكُنَ حَيْثُ يَجِدُ لَهُ مَكاناً. فَذَهَبَ إلَى مِنْطَقَةِ أفْرايِمَ الجَبَلِيَّةِ. وَفِي طَرِيقِهِ وَصَلَ إلَى بَيتِ مِيخا.

9 І сказав йому Миха: Звідкіля ти приходиш? А той йому відказав: Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часово пожити, де знайду.

فَقالَ لَهُ مِيخا: «مِنْ أينَ أنْتَ؟» فَقالَ لَهُ: «أنا لاوِيٌّ مِنْ بَيْتَ لَحْمَ يَهُوذا، وَأنا مُرْتَحِلٌ لِكَي أسْتَقِرَّ حَيثُما أجِدُ مَكاناً.»

10 І сказав йому Миха: Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою. І пішов той Левит до нього,

فَقالَ لَهُ مِيخا: «امْكُثْ عِندِي، وَكُنْ لِي أباً وَكاهِناً، وَسَأُعطِيكَ عَشْرَةَ مَثَاقِيلَ مِنَ الفِضَّةِ كُلَّ سَنَةٍ، عَدا مَلابِسِكَ وَطَعامِكَ.» فَمَكَثَ الَّلاوِي عِندَهُ.

11 і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юнак йому, як один із синів його.

وافَقَ الَّلاوِي عَلَى أنْ يَسْكُنَ عِنْدَ الرَّجُلِ، وَصارَ لِمِيخا كَأحَدِ أبْنائِهِ.

12 І Миха висвятив того Левита, і був йому той юнак за священика, і був у Михиному домі.

وَأعطَى مِيخا الَّلاوِيَ مالاً، فَصارَ الشّابُّ كاهِناً لَهُ، وَعاشَ فِي بَيتِ مِيخا.

13 І сказав Миха: Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика.

حِينَئِذٍ، قالَ مِيخا: «الآنَ تَأكَّدْتُ أنَّ اللهَ سَيَصْنَعُ مَعِي خَيْراً، فَقَدْ صارَ الَّلاوِيُّ كاهِناً لِي.»