1 К оли побачиш вола свого брата або щось із отари, що заблудили, то ти не сховаєшся від них, а конче вернеш їх своєму братові.

«لا يَنبَغِي أنْ تَرَى ثَورَ صاحِبَكَ أوْ خَرُوفَهُ ضالّاً وَتَتَجاهَلهُ، بَلْ يَنْبَغِي أنْ تُعِيدَهُ إلَيهِ.

2 А якщо брат твій не близький до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, і повернеш його йому.

وَإنْ لَمْ يَكُنْ صاحِبُهُ يَسكُنُ قَرِيباً مِنكَ وَأنتَ لا تَعرِفُهُ، فَأحْضِرْهُ إلَى بَيتِكَ وَاحتَفِظْ بِهِ حَتَّى يَأتِيَ صاحِبُهُ باحِثاً عَنهُ. حِينَئِذٍ تُعِيدُهُ إليهِ.

3 І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згубі брата свого, що згублена в нього, а ти знайдеш її, не зможеш ховати її.

وَهَكَذا تَفعَلُ إنْ وَجَدْتَ حِمارَ صاحِبِكَ أوْ ثِيابَهُ أوْ أيَّ شَيءٍ ضاعَ مِنهُ. فَلا تَتَجاهَلِ الأمرَ.

4 К оли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, конче підіймеш їх разом із ним.

«إذا رَأيتَ حِمارَ صاحِبَكَ أوْ ثَورَهُ راقِداً فِي الطَّرِيقِ فَلا تَتَجاهَلهُ، بَلْ ساعِدْ صاحِبَهُ عَلَى رَفعِهِ.

5 Н е буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, огида він для Господа, Бога свого.

«لا يَنبَغِي أنْ تَرتَدِيَ المَرأةُ ثِيابَ رَجُلٍ، وَلا الرَّجُلُ ثِيابَ امْرأةٍ. مَنْ يَفعَلُ هَذا يَمْقُتُهُ إلَهُكَ.

6 К оли спіткається на дорозі пташине кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташенятами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не візьмеш тієї матері з дітьми,

«إنْ وَجَدْتَ وَأنتَ تَمشِي عُشَّ طَيرٍ عَلَى شَجَرَةٍ أوْ عَلَى الأرْضِ وَفِيهِ فِراخٌ أوْ بَيضٌ، وَالأُمُّ تَرقُدُ عَلَى صِغارِها أوْ عَلَى البَيضِ، فَلا تَأخُذِ الأُمَّ مَعَ الفِراخِ،

7 к онче відпустиш ту матір, а дітей візьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.

بَلِ اسْمَحْ لِلأُمَّ بِالذَّهابِ، ثُمَّ خُذِ الفِراخَ، لِكَي يَكُونَ لَكَ خَيرٌ وَتَعِيشَ زَمَناً طَوِيلاً.

8 К оли збудуєш новий дім, то зробиш поруччя для даху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось.

«إذا بَنَيتَ بَيتاً جَدِيداً، فابْنِ سُوراً حَولَ سَطحِهِ، فَلا تُحْسَبُ مُذنِباً إنْ سَقَطَ مِنْ عَلَى سَطحِ بَيتِكَ وَماتَ.

9 Н е будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника.

«لا تَزرَعْ كَرْمَ العِنَبِ بِالحُبُوبِ، لِأنَّكَ تَخْسَرُ بَذَلِكَ غَلَّةَ العِنَبِ وَمَحْصُولَ الحُبُوبِ كِلَيهِما.

10 Н е будеш орати волом і ослом разом.

«لا تَحرُثْ عَلَى ثَورٍ وَحِمارٍ مَعاً.

11 Н е одягнеш одежі з двійного матеріялу, з вовни й льону разом.

«لا تَرتَدِي ثِياباً مِنسُوجَةً مِنَ الصُّوفِ وَالكِتّانِ مَعاً.

12 П оробиш собі кутаси на чотирьох краях свого покриття, що ним покриваєшся.

«وَضَعْ أهداباً عَلَى الزَّوايا الأربَعَةِ لِثَوبِكَ الَّذِي تَتَغَطَّى بِهِ. شَرائِعُ لَلزَّواج

13 К оли хто візьме жінку, і ввійде до неї, але потім зненавидить її,

«إنْ تَزَوَّجَ رَجُلٌ امْرأةً وَعاشَرَها، ثُمَّ كَرِهَها،

14 і зводитиме на неї ганьбливі слова, і пустить про неї неславу та й скаже: Жінку цю взяв я, і зблизився з нею, та не знайшов у неї дівоцтва,

وَاتَّهَمَها بِسُوءِ السُّلُوكِ، وَذَمَّها فَقالَ: ‹تَزَوَّجتُ هَذِهِ الفَتاةَ، وَلَكِنْ حِينَ عاشَرْتُها، وَجَدْتُ أنَّها لَيسَتْ عَذراءَ!›

15 т о візьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа дівоцтва тієї дівчини до старших міста, до брами.

فَإنَّ عَلَى أبِيها وَأُمِّها أنْ يُحضِرا دَلِيلاً عَلَى عُذْريَّتِها إلَى شُيُوخِ المَدِينَةِ عِندَ البَوّابَةِ.

16 І скаже батько тієї дівчини до старших: Я дав тому чоловікові дочку свою за жінку, та він зненавидів її.

وَيَقُولُ أبُو الفَتاةِ لِلشُّيُوخِ: ‹أعطَيتُ ابْنَتِي لِهَذا الرَّجُلِ زَوجَةً لَهُ، لَكِنَّهُ كَرِهَها.

17 І ось він зводить на неї ганьбливі слова, говорячи: Я не знайшов у твоєї дочки дівоцтва, а оце знаки дівоцтва моєї дочки. І розтягнуть одежу перед старшими міста.

وَقَدِ اتَّهَمَها بِسُوءِ السُّلُوكِ فَقالَ: وَجَدتُ أنَّ ابْنَتَكَ لَيسَتْ عَذراءَ. وَلَكِنْ هَذا هُوَ دَلِيلُ عُذْريَّتِها.› ثُمَّ يَبسُطُ الثَّوبَ أمامَ شُيُوخِ المَدِينَةِ.

18 А старші того міста візьмуть того чоловіка, та й покарають його,

حِينَئِذٍ، يَأخُذُ شُيُوخُ تِلكَ المَدِينَةِ ذَلِكَ الرَّجُلَ وَيُؤَدِّبُوهُ.

19 і накладуть на нього пеню, сто шеклів срібла, і дадуть батькові тієї дівчини, бо він пустив неславу на Ізраїлеву дівчину, а вона буде йому за жінку, він не зможе відпустити її по всі свої дні.

وَيَفْرِضُونَ عَلَيهِ غَرامَةً مِقدارُها مِئَةُ مِثْقالٍ مِنَ الفِضَّةِ، يُعطُونَها لِأبِي الفَتاةِ، لِأنَّ ذَلِكَ الرَّجُلَ شَوَّهَ سُمعَةَ عَذراءٍ فِي إسْرائِيلَ. وَسَتَبقَى زَوجَةً لَهُ، وَلَنْ يَستَطِيعَ أنْ يُطَلِّقَها مَدَى حَياتِهِ.

20 А якщо правдою було це слово, не знайдене було дівоцтво в тієї дівчини,

«وَلَكِنْ إنْ كانَتِ التُّهمَةُ صَحِيحَةً، وَلَمْ يَكُنْ هُناكَ دَلِيلٌ عَلَى عُذْرِيَّةِ الفَتاةِ،

21 т о приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневірення дому батька свого, і вигубиш зло з-посеред себе.

فَليُؤتَ بِها إلَى بابِ بَيتِ أبِيها. حَيثُ يَرجُمُها رِجالُ المَدِينَةِ حَتَّى المَوتِ، لِأنَّها ارتَكَبَتْ عَمَلاً مُشِيناً فِي إسْرائِيلَ، إذْ أقامَتْ عَلاقَةً جِنسيَّةً قَبلَ الزَّواجِ، وَهِيَ فِي بَيتِ أبِيها. وَهَكَذا تُزِيلُونَ الشَّرَّ مِنْ وَسَطِ شَعبِكُمْ. عقوباتُ الزِّنَى وَالاغتِصاب

22 К оли буде знайдений хто, що лежить із заміжньою жінкою, то помруть вони обоє, той чоловік, що лежав із жінкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля.

«إنْ عاشَرَ رَجُلٌ زَوجَةَ رَجُلٍ آخَرَ، تَقتُلُونَهُما كِلَيهِما: الرَّجُلَ الَّذِي عاشَرَ المَرأةَ، وَالمَرأةَ نَفْسَها. هَكَذا تُزِيلُونَ الشَّرَّ مِنْ إسْرائِيلَ.

23 К оли дівчина буде заручена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею,

«إنْ وَجَدَ رَجُلٌ امْرأةً مَخطُوبَةً فِي المَدِينَةِ وَعاشَرَها،

24 т о виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе.

يَنبَغِي أنْ تُحضِرُوهُما مَعاً إلَى بَوّابَةِ المَدِينَةِ، وَأنْ تَرجُمُوهُما حَتَّى المَوتِ. تَرجُمُونَ الفَتاةَ لِأنَّها لَمْ تَصْرُخْ لِطَلَبِ المُساعَدَةِ مِنْ أهلِ المَدِينَةِ، وَتَرجُمُونَ الرَّجُلَ لِأنَّهُ أهانَ زَوجَةَ رَجُلٍ آخَرَ. وَهَكَذا تُزِيلُونَ الشَّرَّ مِنْ وَسَطِكُمْ.

25 А як хто на полі спіткає заручену дівчину, і схопить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам,

«لَكِنْ إنْ وَجَدَ الرَّجُلُ الفَتاةَ المَخطُوبَةَ فِي الخَلاءِ، وَاغتَصَبَها، فَإنَّ الرَّجُلَ الَّذِي اضطَجَعَ مَعَها هُوَ وَحْدَهُ الَّذِي يَنبَغي أنْ يَمُوتَ.

26 а тій дівчині не зробиш нічого, нема тій дівчині смертельного гріха, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ.

فَلا تُعاقِبُوا الفَتاةَ لِأنَّها لَمْ تَرتَكِبْ خَطِيَّةً تَستَحِقُّ المَوتَ. فَهَذِهِ الحالَةُ تُشبِهُ حالَةَ رَجُلٍ يُمسِكُ بِآخَرَ وَيَقتُلُهُ،

27 Б о в полі він спіткав її, кричала та заручена дівчина, та не було кому врятувати її.

إذْ قَدْ وَجَدَها فِي الخَلاءِ. وَرُبَّما تَكُونُ قَدْ صَرَخَتْ طَلَباً لِلمُساعَدَةِ، وَلَكِنْ لَمْ يَكُنْ أحَدٌ لِيُساعِدَها.

28 К оли хто спіткає дівчину, що не була заручена, і схопить її, і ляже з нею, і застануть їх,

«وَإنْ وَجَدَ رَجُلٌ فَتاةً عَذراءَ غَيرَ مَخطُوبَةٍ، وَأجبَرَها عَلَى مُعاشَرَتِهِ، ثُمَّ اكتُشِفا،

29 т о той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдесят шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, не зможе він відпустити її по всі свої дні.

فَإنَّ عَلَى ذَلِكَ الرَّجُلِ الَّذِي اغْتَصَبَها أنْ يُعطِيَ أبا الفَتاةِ خَمْسِينَ مِثْقالاً مِنَ الفِضَّةِ. وَأمّا هِيَ، فَتُصبِحُ زَوجَةً لَهُ. وَلِأنَّهُ أذَلَّها، لَنْ يَستَطِيعَ أنْ يُطَلِّقَها.

30 ( 23-1) Ніхто не візьме жінки свого батька, і не відкриє подолка одежі батька свого.

«لا يَجُوزُ لِأحَدٍ أنْ يَتَزَوَّجَ زَوجَةَ أبِيهِ، لِأنَّ هَذا سَيُعِيبُ أباهُ.