1 П салом Давидів. Пісня освячення дому. (30-2) Буду тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини мене витяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!

أرفَعُكَ يا اللهُ لِأنَّكَ نَشَلتَنِي، وَلَمْ تَجعَلْ أعدائِي يَشْمَتُونَ بِي!

2 ( 30-3) Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.

بِكَ اسْتَغَثْتُ يا إلَهِي ، فَشَفَيتَنِي!

3 ( 30-4) Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!

رَفَعْتَنِي يا اللهُ مِنَ الهاوِيَةِ. أحيَيتَ نَفسِي وَحَفِظْتَنِي مِنَ الهُبُوطِ إلَى الحُفْرَةِ.

4 ( 30-5) Співайте Господеві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!

سَبِّحُوا اللهَ أيُّها الأُمناءُ، أكرِمُوا ذِكَرَ اسْمِهِ القُدُّوسِ.

5 ( 30-6) Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!

لِأنَّ المَوْتَ فِي غَضَبِهِ! وَالحَياةُ فِي رِضاهُ. فِي المَساءِ اضْطَجَعْتُ باكِياً وَفِي الصَّباحِ كُنتُ مُبتَهِجاً!

6 ( 30-7) А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!

ظَنَنْتُ فِي طُمَأْنِينَتِي أنَّ لا شَيءَ يَمَسُّنِي.

7 ( 30-8) Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.

وَحِينَ رَضِيتَ يا اللهُ عَنِّي صِرْتُ وَكَأنِّي أقِفُ عَلَى جَبَلٍ ثابِتٍ. وَعِندَما أدَرْتَ وَجهَكَ عَنِّي، ارتَعَدْتُ خَوْفاً.

8 ( 30-9) До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:

بِكَ استَغَثْتُ يا اللهُ ، تَضَرَّعْتُ إلَى اللهِ.

9 ( 30-10) Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?

قُلْتُ ما الفائِدَةُ إذا مِتُّ؟ ألَعَلَّ التُّرابَ يُسَبِّحُكَ؟ ألَعَلَّ المَوْتَى يُخبِرُونَ عَنْ أمانَتِكَ؟

10 ( 30-11) Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!

اسْمَعْ يا اللهُ صَلاتِي، وَأظهِرْ لِي رَحمَةً. كُنْ عَوْنِي يا اللهُ.

11 ( 30-12) Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв'язав, і підперезав мене радістю,

فَحَوَّلْتَ حِدادِي إلَى ابتِهاجٍ عَظِيمٍ. خَلَعْتَ عَنِّي ثِيابَ الحُزْنِ، وَألبَسْتَنِي سَعادَةً.

12 ( 30-13) щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!

يا إلَهِي ، أُسَبِّحُكَ إلَى الأبَدِ، لِكَي يُوجَدَ مَنْ يَتَرَنَّمُ بِتَسبِيحِكَ، وَلا يَكُونُ صَمْتٌ.