1 Д ля дириґетна хору. На „Лілеї". Свідоцтво. Псалом Асафів. (80-2) Пастирю ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися

يا راعِيَ إسْرائِيلَ، يا مَنْ تَقُودُ شَعبَ يُوسُفَ كَالخِرافِ، اسْمَعْنِي! اظهَرْ يا مَنْ تَجلِسُ عَلَى مَلائِكَةِ الكارُوبِيْمِ.

2 ( 80-3) перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!

أَيْقِظْ قُوَّتَكَ أمامَ شَعبِكَ أفْرايِمَ وَبَنْيامِيْنَ وَمَنَسَّى، وَاخرُجْ أمامَنا وَخَلِّصْنا وَانْصُرْنا.

3 ( 80-4) Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

استَجِبْ لَنا يا اللهُ، وَاعطِفْ عَلَينا، وَأنقِذنا.

4 ( 80-5) Господи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого?

أيُّها الإلَهُ القَدِيرُ، حَتَّى مَتَى سَتَظَلُّ غاضِباً، فَلا تَستَمِعُ إلَى صَلَواتِ شَعبِكَ؟

5 ( 80-6) Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами великої міри...

أطعَمتَهُمْ خُبزَ الدُّمُوعِ، وَجَعَلتَهُمْ يَشرَبُونَ دُمُوعاً كَثِيرَةً.

6 ( 80-7) Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші...

جَعَلْتَنا نَبدُو كَثِيرِي الخِصامِ أمامَ جِيرانِنا، وَأعداؤُنا يَسْخَرُونَ بِنا.

7 ( 80-8) Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

استَجِبْ لَنا أيُّها الإلَهُ القَدِيرُ، اعْطِفْ عَلَينا فَنَخلُصَ.

8 ( 80-9) Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи й її посадив,

أخرَجتَ الكَرمَةَ مِنْ مِصرَ. اقْتَلَعْتَ الغُرَباءَ وَزَرَعْتَها.

9 ( 80-10) Ти випорожнив перед нею, і закоренила коріння своє, й переповнила край,

نَزَعْتَ الأعشابَ الضّارَّةَ مِنْ أجلِها، أطلَقْتَ جُذُورَها فَمَلأتِ الكَرمَةُ الأرْضَ.

10 ( 80-11) гори покрилися тінню її, а віття її Божі кедри,

غَطَّتِ الجِبالَ، أوراقُها ظَلَّلَتْ حَتَّى أرْزَ اللهِ فِي لُبنانَ

11 ( 80-12) аж до моря галузки її посилаєш, а парості її до ріки!

مَدَّتِ الكَرمَةُ غُصُونَها إلَى البَحرِ غَرباً، وَإلَى نَهرِ الفُراتِ شَرقاً.

12 ( 80-13) Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою?

فَلِماذا هَدَمْتَ سُورَ الحِمايَةِ حَولَ الكَرمِ، لِيَلْتَقِطَ مِنْهُ كُلُّ مَنْ يَمُرُّ بِهِ؟

13 ( 80-14) Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її!

الخَنازِيرُ البَرِّيَةُ تَدُوسُهُ، وَالوُحُوشُ الكاسِرَةُ تَلتَهِمُهُ.

14 ( 80-15) Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника,

أيُّها الإلَهُ القَدِيرُ، عُدْ! تَطَلَّعْ مِنَ السَّماءِ وَانظُرْ ما حَلَّ بِكَرْمِكَ. تَعالَ وَارْعَ تِلْكَ الكَرْمَةَ!

15 ( 80-16) і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!

انظُرْ إلَى ما زَرَعْتَهُ بِيَمِينِكَ، وَإلَى الزَّرْعِ الغَضِّ الَّذِي أقَمْتَهُ.

16 ( 80-17) В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Твого,

كَالقُمامَةِ احتَرَقَتِ الكَرمَةُ. هَلَكَ الشَّعبُ حِينَ انتَهَرْتَهُمْ.

17 ( 80-18) нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї правиці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі!

مُدَّ يَدَكَ إلَى مَنْ أحْبَبْتَهُ، إلَى الإنْسانِ الَّذِي شَدَّدْتَهُ لَكَ.

18 ( 80-19) А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо ім'я Твоє кликати!

عِندَئِذٍ لَنْ نَرتَدَّ عَنكَ سَتُحيِينا فَنَدْعُوَ باسْمِكَ وَنَعْبُدُكَ.

19 ( 80-20) Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

أيُّها الإلَهُ القَدِيرُ، أعِدْنا إلَيْكَ. اعْطِفْ عَلَينا فَنَخلُصَ.