1 І наказав Мойсей та Ізраїлеві старші народові, говорячи: Додержуйте всіх заповідей, що я сьогодні наказую вам!

وَأوصَى مُوسَى وَالشُّيُوخُ الشَّعبَ وَقالُوا لَهُمْ: «احفَظُوا جَمِيعَ الوَصايا الَّتِي أُوصِيكُمْ بِها اليَومَ.

2 І станеться того дня, коли ви перейдете Йордан до того Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то поставиш собі велике каміння, і повапниш їх вапном.

فَعِندَما تَعبُرُونَ نَهْرَ الأُردُنِّ إلَى الأرْضِ الَّتِي يُعطِيها إلَهُكُمْ لَكُمْ، انْصُبوا حِجارَةً عَظِيمَةً وَغَطُّوها بِالكِلْسِ.

3 І понаписуєш на них усі слова цього Закону, коли перейдеш, щоб увійшов ти до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі, Край, що тече молоком та медом, як промовляв був Господь, Бог батьків твоїх, до тебе.

وَانْقُشُوا عَلَيها كُلَّ كَلامِ هَذِهِ الشَّرِيعَةِ فَورَ عُبُورِكُمْ نَهْرَ الأُردُنِّ، لِتَدخُلُوا الأرْضَ الَّتِي يُعطِيها إلَهُكُمْ لَكُمْ. الأرْضَ الَّتِي تَفِيضُ لَبَناً وَعَسَلاً، كَما وَعَدَكُمُ اللهُ ، إلَهُ آبائِكُمْ.

4 І станеться, коли ви перейдете Йордан, поставите те каміння, що я наказую вам сьогодні, на горі Евал, і повапните їх вапном.

«فَحِينَ تَعبُرُونَ نَهرَ الأُردُنِّ، انْصُبُوا الحِجارَةَ الَّتِي أُوصِيكُمُ اليَوْمَ بِأنْ تَنصِبُوها، عَلَى جَبَلِ عِيبالَ، وَغَطُّوها بِالكِلسِ.

5 І збудуєш там жертівника для Господа, Бога свого, жертівника з каміння, не піднесеш над ними заліза.

وَابْنُوا لإلَهِكُمْ مَذبَحاً مِنْ حِجارَةٍ دُونَ استِخدامِ أيَّةِ أداةٍ حَدِيدِيَّةٍ.

6 З нетесаного каміння збудуєш жертівника Господа, Бога свого, і принесеш на ньому цілопалення Господеві, Богові своєму.

ابْنُوا المَذْبَحَ مِنْ حِجارَةٍ كامِلَةٍ غَيرِ مَقطُوعَةٍ، وَقَدِّمُوا عَلَيهِ تَقدِماتٍ لإلَهِكُمْ.

7 І принесеш на жертву мирні жертви, і будеш там їсти, і будеш тішитися перед лицем Господа, Бога свого.

فَتَذْبَحُونَ وَتَأكُلُونَ ذَبائِحَ سَلامٍ، وَتَفرَحُونَ فِي حَضْرَةِ إلَهِكُمْ.

8 І напишеш на тих каміннях усі слова цього Закону дуже виразно.

وَانْقُشُوا عَلَى هَذِهِ الحِجارَةِ كَلامَ هَذِهِ الشَّرِيعَةِ بِشَكلٍ وَاضِحٍ وَمَفهُومٍ.» لَعْناتُ الشَّرِيعَة

9 І промовляв Мойсей та всі священики-Левити, до всього Ізраїля, говорячи: Уважай та слухай, Ізраїлю, ти цього дня став народом Господа, Бога свого.

ثُمَّ قالَ مُوسَى وَالكَهَنَةُ الَّلاوِيُّونَ لِكُلِّ بَنِي إسْرائِيلَ: «أصْغُوا يا بَنِي إسْرائِيلَ وَاستَمِعُوا! قَدْ صِرتُمُ اليَومَ شَعباً لإلَهِكُمْ.

10 І будеш ти слухатися Господа, Бога свого, і будеш виконувати заповіді Його та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні.

فَأطِيعُوا إلَهَكُمْ ، وَاعْمَلُوا بِكُلِّ وَصاياهُ وَشَرائِعَهُ الَّتِي أُوصِيكُمْ بِها اليَومَ.»

11 І наказав Мойсей того дня народові, говорячи:

وَأوصَى مُوسَى الشَّعبَ فِي ذَلِكَ اليَومِ أيضاً وَقالَ:

12 О ці стануть на горі Ґарізім, щоб благословляти народ, коли ви перейдете Йордан: Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Йосип, і Веніямин.

«هَذِهِ هِيَ القَبائِلُ الَّتِي سَتَقِفُ عَلَى جَبَلِ جِرِزِّيمَ لِتُبارِكَ الشَّعبَ حِينَ تَعبُرُونَ نَهرَ الأُردُنِّ: شَمعُونُ وَلاوِي وَيَهُوذا وَيَسّاكَرُ وَيُوسُفُ وَبَنْيامِيْنُ.

13 А оці стануть для клятви на горі Евал: Рувим, Ґад, і Асир, і Завулон, Дан і Нефталим.

وَهَذِهِ هِيَ القَبائِلُ الَّتِي سَتَقِفُ عَلَى جَبَلِ عِيبالَ لِتُعلِنَ الَّلَعنَةَ: رَأُوبَيْنُ وَجادُ وَأشِيرُ وَزَبُولُونُ وَدانُ نَفتالِي.

14 І відповідять Левити, і скажуть до всіх Ізраїлевих мужів сильним голосом:

«وَسَيَقُولُ الَّلاوِيُّونَ لِبَنِي إسْرائِيلَ بِصَوتٍ مُرتَفِعٍ:

15 П роклята людина, що зробить боввана різаного або литого, гидоту для Господа, чин різьбарських рук, і поставить таємно! І відповість увесь народ, та й скаже: амінь!

«‹مَلعُونٌ كُلُّ مَنْ يَأخُذُ تِمثالاً مَنحُوتاً أوْ مَعدَنِيّاً صَنَعَهُ إنسانٌ، وَيَضَعُهُ فِي مَكانٍ مَخفِيٍّ لِيَعبُدَهُ، لِأنَّ ذَلِكَ مَمقُوتٌ لَدَى اللهِ ، فَيَقُولُ كُلُّ الشَّعبِ: ‹آمِين.›

16 П роклятий той, хто легковажить свого батька та свою матір! А ввесь народ скаже: амінь!

«وَيَقُولُ الَّلاوِيُّونَ: ‹مَلعُونٌ كُلُّ مَنْ لا يُكرِمُ أباهُ أوْ أُمَّهُ.› فَيَقُولُ كُلُّ الشَّعبِ: ‹آمِين.›

17 П роклятий, хто пересуває межу свого ближнього!

«وَيَقُولُ الَّلاوِيُّونَ: ‹مَلعُونٌ كُلُّ مَنْ يُحَرِّكُ عَلاماتِ حُدُودِ أرْضِ جارِهِ.› فَيَقُولُ كُلُّ الشَّعبِ: ‹آمِين.›

18 П роклятий, хто робить блудячим сліпого в дорозі! А ввесь народ скаже: амінь!

«وَيَقُولُ الَّلاوِيُّونَ: ‹مَلعُونٌ كُلُّ مَنْ يُضِلُّ أعمَى فِي الطَّرِيقِ.› فَيَقُولُ كُلُّ الشَّعبِ: ‹آمين.›

19 П роклятий, хто перекручує право приходька, сироти та вдови! А ввесь народ скаже: амінь!

«وَيَقُولُ الَّلاوِيُّونَ: ‹مَلعُونٌ كُلُّ مَنْ يَحكُمُ بِغَيرِ عَدلٍ بِحَقِّ الغَرِيبِ وَاليَتِيمِ وَالأرمَلَةِ.› فَيَقُولُ كُلُّ الشَّعبِ: ‹آمِين.›

20 П роклятий, хто лягає з жінкою батька свого, бо відкрив він подолка одежі свого батька! А ввесь народ скаже: амінь!

«وَيَقُولُ الَّلاوِيُّونَ: ‹مَلعُونٌ كُلُّ مَنْ يُعاشِرُ زَوجَةَ أبِيهِ، لِأنَّهُ يُهِينُ أباهُ.› فَيَقُولُ كُلُّ الشَّعبِ: ‹آمِين.›

21 П роклятий, хто лягає з усяким скотом! А ввесь народ скаже: амінь!

«وَيَقُولُ الَّلاوِيُّونَ: ‹مَلعُونٌ كُلُّ مَنْ يُعاشِرُ حَيواناً.› فَيَقُولُ كُلُّ الشَّعبِ: ‹آمِين.›

22 П роклятий, хто лягає з сестрою своєю, дочкою свого батька або з дочкою своєї матері! А ввесь народ скаже: амінь!

«وَيَقُولُ الَّلاوِيُّونَ: ‹مَلعُونٌ كُلُّ مَنْ يُعاشِرُ أُخْتَهُ الشَّقِيقَةَ أوْ أُخْتَهُ مِنْ أُمِّهِ أوْ أبِيهِ.› فَيَقُولُ كُلُّ الشَّعبِ: ‹آمين.›

23 П роклятий, хто лягає з тещею своєю! А ввесь народ скаже: амінь!

«وَيَقُولُ الَّلاوِيُّونَ: ‹مَلعُونٌ كُلُّ مَنْ يُعاشِرُ حَماتَهُ.› فَيَقُولُ كُلُّ الشَّعبِ: ‹آمين.›

24 П роклятий, хто вбиває свого ближнього потаємно! А ввесь народ скаже: амінь!

«وَيَقُولُ الَّلاوِيُّونَ: ‹مَلعُونٌ كُلُّ مَنْ يُهاجِمُ أحَداً فِي الخَفاءِ.› فَيَقُولُ كُلُّ الشَّعبِ: ‹آمين.›

25 П роклятий, хто бере підкупа, щоб забити кого, пролляти кров неповинну! А ввесь народ скаже: амінь!

«وَيَقُولُ الَّلاوِيُّونَ: ‹مَلعُونٌ كُلُّ مَنْ يَأخُذُ رِشوَةً لِقَتلِ إنسانٍ بَرِيءٍ.› فَيَقُولُ كُلُّ الشَّعبِ: ‹آمين.›

26 П роклятий, хто не дотримає слів цього Закону, щоб виконувати їх! А ввесь народ скаже: амінь!

«وَيَقُولُ الَّلاوِيُّونَ: ‹مَلعُونٌ كُلُّ مَنْ لا يَحفَظُ كَلامَ هَذِهِ الشَّرِيعَةِ وَيُطِيعُها.› فَيَقُولُ كُلُّ الشَّعبِ: ‹آمِين.›»