1 Т оді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господеві, та й проказали, говорячи: Я буду співать Господеві, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!

حِينَئِذٍ، رَنَّمَ مُوسَى وَبَنو إسْرائِيلَ هَذِهِ التَّرنِيمَةَ للهِ: «سَأُرَنِّمُ للهِ لِأنَّهُ تَمَجَّدَ جِدّاً. ألقَى بِالفَرَسِ وَراكِبِهِ إلَى البَحرِ.

2 М оя сила та пісня Господь, і Він став на спасіння мені! Це мій Бог, і прославлю Його, Він Бог батька мого, і звеличу Його!

يه هُوَ قُوَّتِي وَتَسْبيحِي. هُوَ صارَ خَلاصِي. هَذا هُوَ إلَهِي وَسَأُسَبِّحُهُ، إلَهُ آبائِي وَسَأُمَجِّدُهُ.

3 Г осподь Муж війни, Єгова Йому Ймення!

اللهُ مُحارِبٌ، يهوه اسْمُهُ.

4 К олесниці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкових у Червоному морі затоплений.

ألقَى بِعَرَباتِ فِرعَوْنَ وَجَيشِهِ إلَى البَحرِ، وَأفضَلُ ضُبّاطِهِ غَرِقُوا فِي البَحرِ الأحْمَرِ.

5 Б езодні їх позакривали, зійшли до глибин, як той камінь!

غَطَّتْهُمُ الأمْواجُ. نَزَلُوا إلَى الأعماقِ مِثلَ حَجَرٍ.

6 П рава рука Твоя, Господи, вславлена силою, правиця Твоя трощить ворога, Господи!

«يا اللهُ ، يَدُكَ اليُمنَى مَجِيدَةٌ فِي قُوَّتِها، يا اللهُ ، يَدُكَ اليُمنَى تُفَتِّتُ العَدُوَّ.

7 А Своєю безмірною величчю Ти розбиваєш Своїх заколотників, посилаєш палючий Свій гнів, він їх поїдає, немов ту солому!

فِي عَظَمَةِ جَلالِكَ، طَرَحْتَ الَّذِينَ قامُوا عَلَيكَ. أرسَلْتَ غَضَبَكَ المُشتَعِلَ فَالتَهَمْتَهُمْ كَالتِّبْنِ.

8 А подувом ніздер Твоїх вода скупчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загусли були в серці моря!

نَفخَةُ أنفِكَ كَوَّمَتِ المِياهَ عَلَى الجانِبَينِ. وَالأعماقُ تَجَمَّدَتْ فِي قَلبِ البَحرِ.

9 Н ахвалявся був ворог: Поженусь дожену! Попаюю здобичу, душа моя сповниться ними! Меча свого вихоплю я, і понищить рука моя їх!

«قالَ العَدُوُّ: ‹سَألحَقُ بِهِمْ، سأُمْسِكُ بِهِمْ، سَأُقَسِّمُ الغَنِيمَةَ. سَتُشبَعُ نَفسِي مِنْهُمْ. سَأُخرِجُ سَيفِي مِنْ غِمدِهِ، وَيَدِي سَتُحَطِّمُهُمْ.›

10 Т а дмухнув Ти був духом Своїм і закрило їх море: вони потопились в бурхливій воді, немов оливо!

لَكِنَّكَ نَفَخْتَ بِنَفَسِكَ، فَغَطّاهُمُ البَحرُ. غرِقُوا كَالرَّصاصِ فِي مِياهِ البَحْرِ.

11 Х то подібний Тобі серед богів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препрославлений святістю? Ти в славі грізний, Чудотворче!

«مَنْ مِثلُكَ بَينَ الآلِهَةِ يا اللهُ ؟ مَنْ مِثلُكَ فِي جَلالِ قَداسَتِكِ، وَفِي هَيبَةِ قُدْرَتِكَ، يا صَانِعَ العَجَائِبِ؟

12 П ростягнув Ти правицю Свою і земля їх поглинула!

مَدَدْتَ يَدَكَ اليُمنَى فابتَلَعَتْهُمُ الأرْضُ،

13 М илосердям Своїм вів народ, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешкання Своєї святині!

أرشَدْتَ فِي مَحَبَّتِكَ هَذا الشَّعبَ الَّذِي فَدَيتَهُ، وَقُدْتَهُمْ إلَى مَسكِنِكَ المُقَدَّسِ.

14 П очули народи і тремтіли, обгорнула тривога мешканців землі филистимської!

سَمِعَتِ الشُّعُوبُ فارتَعَبَتْ. تَمَلَّكَ الرُّعبُ الفِلِسطِيِّينَ.

15 С таршини едомські тоді побентежились, моавських вельмож обгорнуло тремтіння, розпливлися усі ханаанці!

رُؤَساءُ أدُومَ مُرتَعِبُونَ. ارْتَعَشَ قادَةُ مُوآبَ. ذابَ كُلُّ سُكّانِ كَنعانَ مِنَ الخَوفِ.

16 Н апали на них страх та жах, через велич рамена Твойого замовкли, як камінь, аж поки перейде народ Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!

وَقَعَ الرُّعبُ وَالخَوفُ عَلَيهِمْ. وَبِسَبَبِ عَظَمَةِ قُوَّتِكَ، صارُوا كَالحَجَرِ صامِتِينَ، إلَى أنْ عَبَرَ شَعبُكَ الَّذِي افتَدَيتَهُ يا اللهُ.

17 Т и їх уведеш, і їх посадиш на гору спадку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, житлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,

سَتُحضِرُهُمْ وَتَزرَعُهُمْ عَلَى جَبَلِ مِيراثِكَ، المَكانِ الَّذِي جَعَلْتَهُ مَسكِنَكَ يا اللهُ ، المَكانِ المُقَدَّسِ الَّذِي أسَّسَتْهُ يَداكَ، يا رَبُّ.

18 і Господь зацарює навіки віків!

اللهُ يَملُكُ إلَى أبَدِ الآبِدِينَ.»

19 Б о коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесницею його та з його комонниками, то Господь повернув на них води морські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у середині моря.

لِأنَّهُ حِينَ دَخَلَتْ خُيُولُ فِرعَوْنَ وَعَرَباتُهُ وَفُرسانُهُ إلَى البَحرِ، أعادَ اللهُ مِياهَ البَحرِ عَلَيهِمْ. وَأمّا بَنُو إسْرائِيلَ فَسارُوا عَلَى أرْضٍ يابِسَةٍ فِي وَسَطِ البَحرِ.

20 І взяла бубна пророчиця Маріям, сестра Ааронова, а за нею повиходили всі жінки з бубнами та з танцями.

وَأمسَكَتْ مَريَمُ النَّبِيَّةُ، أُختُ هارُونَ، بِالدُّفِّ فِي يَدِها، وَخَرَجَتْ كُلُّ النِّساءِ خَلفَها بِالدُّفُوفِ وَالرَّقصِ.

21 І відповіла їм Маріям: Співайте для Господа, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!

وَغَنَّتْ مَريَمُ: «أُرَنِّمُ للهِ لِأنَّهُ تَمَجَّدَ جِدّاً. ألقَى بِالفَرَسِ وَراكِبِهِ إلَى البَحرِ.»

22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, і не знаходили води.

وَقادَ مُوسَى بَنِي إسْرائِيلَ مِنَ البَحرِ الأحْمَرِ، وَسارُوا إلَى صَحْراءِ شُورٍ. سارُوا ثَلاثَةً أيّامٍ فِي الصَّحْراءِ مِنْ غَيرِ أنْ يَجِدُوا ماءً.

23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари, бо гірка вона. Тому названо ймення їй: Мара.

وَحِينَ أتَوْا إلَى مَنْطِقَةِ مارَّةَ، لَمْ يَستَطِيعُوا أنْ يَشرَبُوا الماءَ الَّذِي كانَ فِيها لِأنَّهُ كانَ مُرّاً. لِذَلِكَ سُمِّيَتْ تِلْكَ المَنْطِقَةُ «مارَّة.»

24 І став народ ремствувати на Мойсея, говорячи: Що ми будемо пити?

وَتَذَمَّرَ الشَّعبُ عَلَى مُوسَى وَقالُوا: «ماذا سَنَشرَبُ؟»

25 І він кликав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його випробував.

فَصَرَخَ مُوسَى إلَى اللهِ ، فَأراهُ اللهُ شَجَرَةً، فَطَرَحَها مُوسَى إلَى الماءِ، فَصارَ الماءُ عَذباً. فَهُناكَ أسَّسَ اللهُ فَرِيضَةً وَوَصِيَّةً لِمُوسَى، وَهُناكَ امتَحَنَهُ.

26 І сказав Він: Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я Господь, Лікар твій!

فَقالَ لَهُ: «إنْ أطَعتَ إلَهَكَ وَعَمِلْتَ الصَّوابَ أمامَهُ، وَاستَمَعْتَ لِوَصاياهُ وَحَفِظتَ فَرائِضَهُ، فَإنِّي لَنْ أضَعَ عَلَيكَ أيَّ مَرَضٍ مِنَ الأمراضِ الَّتِي وَضَعْتُها عَلَى مِصرَ، لِأنِّي أنا اللهُ شَافِيكَ.»

27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять водних джерел та сімдесят пальм. І вони отаборилися там над водою.

وَوَصَلُوا إلَى إيلِيمَ، حَيثُ كانَ هُناكَ اثْنا عَشَرَ نَبْعاً وَسَبْعُونَ نَخلَةً. فَخَيَّمُوا هُناكَ بِجانِبِ الماءِ.