1 Т оді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господеві, та й проказали, говорячи: Я буду співать Господеві, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!

Тогда Моисей с израильтянами воспели Господу эту песню: «Господу буду петь. Он высоко вознесен. Коня и его всадника бросил Он в море.

2 М оя сила та пісня Господь, і Він став на спасіння мені! Це мій Бог, і прославлю Його, Він Бог батька мого, і звеличу Його!

Господь – моя сила и песнь; Он стал мне спасением. Он – мой Бог, я восславлю Его; Бог отца моего: я Его превознесу.

3 Г осподь Муж війни, Єгова Йому Ймення!

Господь– это воин; Господь – Имя Ему.

4 К олесниці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкових у Червоному морі затоплений.

Колесницы и войско фараона бросил Он в море. Лучшие воины египтян утоплены в Красном море.

5 Б езодні їх позакривали, зійшли до глибин, як той камінь!

Пучина сомкнулась над ними, и они канули в бездну, как камень.

6 П рава рука Твоя, Господи, вславлена силою, правиця Твоя трощить ворога, Господи!

Правая рука Твоя, Господи, мощью прославилась. Правая рука Твоя, Господи, сокрушила врага.

7 А Своєю безмірною величчю Ти розбиваєш Своїх заколотників, посилаєш палючий Свій гнів, він їх поїдає, немов ту солому!

Величием славы Своей Ты поверг восставших против Тебя. Возгорелся Твой гнев – он их, как солому, пожрал.

8 А подувом ніздер Твоїх вода скупчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загусли були в серці моря!

Дохнул Ты на воды – вздыбились они, встали как стена; сгустилась пучина морская.

9 Н ахвалявся був ворог: Поженусь дожену! Попаюю здобичу, душа моя сповниться ними! Меча свого вихоплю я, і понищить рука моя їх!

Хвастался враг: “Погонюсь, настигну их. Разделю добычу, натешусь ею. Вытащу меч – истребит их моя рука”.

10 Т а дмухнув Ти був духом Своїм і закрило їх море: вони потопились в бурхливій воді, немов оливо!

Но дунул Ты вихрем Своим, и накрыло их море. Утонули они, как свинец, в могучих водах.

11 Х то подібний Тобі серед богів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препрославлений святістю? Ти в славі грізний, Чудотворче!

Кто из богов подобен Тебе, Господи? Кто подобен Тебе, величественному в святости, устрашающему во славе, творящему чудеса?

12 П ростягнув Ти правицю Свою і земля їх поглинула!

Простер Ты правую руку – и поглотила их земля.

13 М илосердям Своїм вів народ, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешкання Своєї святині!

Своей нетленной любовью поведешь Ты народ, который спас. Своей силой Ты его направишь к Своему святому жилищу.

14 П очули народи і тремтіли, обгорнула тривога мешканців землі филистимської!

Народы услышат и затрепещут; ужас охватит филистимских жителей.

15 С таршини едомські тоді побентежились, моавських вельмож обгорнуло тремтіння, розпливлися усі ханаанці!

Устрашатся вожди Эдома, трепет охватит правителей Моава, скроются жители Ханаана –

16 Н апали на них страх та жах, через велич рамена Твойого замовкли, як камінь, аж поки перейде народ Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!

страх и ужас падут на них. Силой Твоей руки они станут как камень – пока не пройдет Твой народ, Господи, пока не пройдет народ, который Ты приобрел.

17 Т и їх уведеш, і їх посадиш на гору спадку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, житлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,

Ты приведешь и поселишь их на горе, где надел Твой – на том месте, Господи, которое Ты сделал Себе жилищем, в том святилище, Владыка, которое руки Твои основали.

18 і Господь зацарює навіки віків!

Господь будет царствовать навеки».

19 Б о коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесницею його та з його комонниками, то Господь повернув на них води морські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у середині моря.

Когда лошади, колесницы и всадники фараона вошли в море, Господь обрушил на них морские воды. А израильтяне прошли через море, как по суше.

20 І взяла бубна пророчиця Маріям, сестра Ааронова, а за нею повиходили всі жінки з бубнами та з танцями.

Пророчица Мирьям, сестра Аарона, взяла бубен, и женщины с бубнами, танцуя, пошли за ней.

21 І відповіла їм Маріям: Співайте для Господа, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!

Мирьям им пела: «Господу пойте – Он высоко вознесен. Коня и его всадника бросил Он в море». Воды Мары и Елима

22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, і не знаходили води.

Моисей повел израильтян от Красного моря, и они вошли в пустыню Сур. Три дня они шли по пустыне, не находя воды.

23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари, бо гірка вона. Тому названо ймення їй: Мара.

Придя в Мару, они не могли пить воду: она была горькой. (Вот почему это место называется Мара ).

24 І став народ ремствувати на Мойсея, говорячи: Що ми будемо пити?

Народ стал роптать на Моисея, говоря: – Что нам пить?

25 І він кликав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його випробував.

Моисей взмолился к Господу, и Господь показал ему кусок дерева. Моисей бросил его в воду – и вода стала пригодной для питья. Там Господь дал им закон и устав, чтобы испытать их.

26 І сказав Він: Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я Господь, Лікар твій!

Он сказал: – Если вы будете внимательно слушать голос Господа, вашего Бога, и делать угодное Ему, если будете послушны Его повелениям и сохраните Его уставы, Я не нашлю на вас ни одного из недугов, которые наслал на египтян. Ведь Я – Господь, Который исцеляет вас.

27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять водних джерел та сімдесят пальм. І вони отаборилися там над водою.

Они пришли в Елим, где было двенадцать источников воды и семьдесят пальм. Там они расположились лагерем у воды.