1 К оли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарії, бо роблять вони неправдиве, і злодій приходить, грабує на вулиці банда.

когда Я исцелю Израиль, откроются грехи Ефрема и преступления столицы Самарии будут разоблачены. Люди обманывают, воры пробираются в дома, разбойники грабят на улицах,

2 І не думають в серці своєму, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. Тепер їхні вчинки ось їх оточили і перед обличчям Моїм поставали.

но они не осознают, что Я помню все их злые дела. Их преступления окружают их, грехи их всегда передо Мной. Заговор против царя

3 В они злістю своєю втішають царя, а своїми обманами зверхників.

Они веселят царя своим злодейством, вождей своей ложью.

4 У сі вони чинять перелюб, мов піч, яку пекар розпалює, що напалювати перестає, як тісто замісить та вкисне воно.

Все они – распутники, пылают, словно печь, чей огонь не нужно поддерживать пекарю с момента замешивания теста и до тех пор, пока оно не поднимется.

5 У святковий день нашого царя похворіли князі від жару вина, і він простяг до насмішників руку свою.

В день праздника нашего царя вожди напиваются вином до бесчувствия, а царь протягивает свою руку насмешникам.

6 Б о їхнє нутро, як піч, у них палає їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ранок горить, як палючий огонь.

Их сердца, словно печь, горят интригами. Их злоба теплится всю ночь, а утром она горит, как пылающий огонь.

7 В они всі гарячі, як піч, і суддів своїх пожирають. Усі царі їхні попадали, між ними нікого нема, хто б кликав до Мене.

Все они раскалены, как печь, истребляют своих же правителей. Все их цари низвергаются, и никто из них не взывает ко Мне.

8 З мішався Єфрем із народами, Єфрем став млинцем, що печеться неперевернений.

Ефрем смешался с нечестивыми народами, уподобился хлебу, недопеченному с одной стороны и подгоревшему с другой.

9 Й ого силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й волосся посивіло в нього, а того він не знає.

Чужестранцы поедают его силы, а он и не осознает. Его волос стал седым, а он и не замечает.

10 І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не вертаються, і не шукають Його у всім цім.

Гордость Израиля свидетельствует против него, но, при всем этом, он не возвращается к Господу, своему Богу, и не ищет Его.

11 А Єфрем став, як голуб, нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.

Ефрем стал как голубь, глупый и ничего не смыслящий. То он взывает к Египту, то идет в Ассирию.

12 Я к підуть вони, розтягну Свою сітку над ними, стягну їх додолу, мов птаство небесне, за злобою їхньою Я їх караю.

Когда они пойдут, Я накину на них Свою сеть. Я низвергну их, как птиц небесных. Я накажу их, как им и было сказано в собрании.

13 Г оре їм, бо від Мене вони відійшли, погуба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.

Горе им, потому что они удалились от Меня! Гибель им, потому что они восстали против Меня! Я желаю искупить их, а они лгут обо Мне.

14 І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ложах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.

Они не взывают ко Мне из своих сердец, а причитают на своих ложах. Они собираются вместе из-за хлеба и молодого вина, но отворачиваются от Меня.

15 А Я їх картав, їхні рамена зміцняв, а вони зло на Мене задумують...

И хотя Я вразумлял и укреплял их, они все равно замышляют зло против Меня.

16 В они навертаються, та не до Всевишнього, стали, немов той обманливий лук... Упадуть від меча їхні князі за гордість свого язика, це їхня наруга в єгипетськім краї!

Они обращаются, но не к Всевышнему. Они – как неверный лук. Вожди их падут от меча из-за своих дерзких слов. За это над ними будут смеяться в земле Египта.