1 П салом Давидів. На пам'ятку. (38-2) Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,

Господи, не в ярости упрекай меня и не во гневе наказывай.

2 ( 38-3) бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...

Ведь стрелы Твои пронзили меня, и рука Твоя на мне тяжела.

3 ( 38-4) Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,

От гнева Твоего нет на теле моем здорового места. От греха моего не осталось здоровья в костях моих.

4 ( 38-5) бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,

Грехи мои меня поглотили; Они, как бремя, отягощают меня.

5 ( 38-6) смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...

Мои раны смердят и гноятся из-за безумия моего.

6 ( 38-7) Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,

Я согбен и совсем поник; весь день хожу скорбя.

7 ( 38-8) бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...

Палящей болью полны мои бедра, нет на теле моем здорового места.

8 ( 38-9) Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...

Я изнемог и полностью сокрушен, и от муки сердца кричу.

9 ( 38-10) Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.

Все мои желания перед Тобой, Владыка, и вздохи мои от Тебя не скрыты.

10 ( 38-11) Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...

Сердце мое колотится, силы мне изменили, даже свет в глазах моих меркнет.

11 ( 38-12) Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...

Мои друзья и те, кто любит меня, из-за язв меня избегают, и соседи мои стоят вдалеке.

12 ( 38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!

Те, кто хочет убить меня, ставят мне сети; те, кто хочет мне зла, говорят о моей погибели; целый день они строят козни.

13 ( 38-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...

А я, как глухой, не слышу, как немой, не размыкаю уст.

14 ( 38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,

Да, я стал как тот, кто не слышит, в чьих устах не найти ответа.

15 ( 38-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!

Господи, на Тебя я уповаю; Ты ответишь, Владыка, мой Бог.

16 ( 38-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!

Я сказал: «Не дай им торжествовать и кичиться передо мной, когда мои ноги колеблются».

17 ( 38-18) Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,

Я близок к падению, и боль моя передо мной всегда.

18 ( 38-19) бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!

Я признаю мое беззаконие и скорблю о моем грехе.

19 ( 38-20) А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...

Могущественны и крепки те, кто враждует со мной; умножились ненавидящие меня без причины.

20 ( 38-21) Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...

Злом воздают мне за добро враждуют со мною за то, что добру я следую.

21 ( 38-22) Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,

Господи, не оставь меня! Не удаляйся от меня, мой Бог.

22 ( 38-23) поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!

Поспеши мне на помощь, Владыка, мой Спаситель!