1 І я бачив, що Агнець розкрив одну з семи печаток, і почув я одну з чотирьох тих тварин, яка говорила, як голосом грому: Підійди!

Я видел, как Ягненок открыл первую из семи печатей, и затем услышал, как одно из четырех живых существ сказало громоподобным голосом: – Подойди!

2 І я глянув, і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця йому дано, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти.

Я посмотрел и увидел белого коня. На нем сидел вооруженный луком всадник, которому был дан венец. Он выехал как победитель, и чтобы победить.

3 І коли другу печатку розкрив, я другу тварину почув, що казала: Підійди!

Когда Ягненок снял вторую печать, я услышал, как второе живое существо сказало: – Подойди!

4 І вийшов кінь другий, червоний. А тому, хто на ньому сидів, було дано взяти мир із землі та щоб убивали один одного. І меч великий був даний йому.

И вышел другой конь, огненно-рыжий. На нем сидел вооруженный длинным мечом всадник, которому была дана власть лишить землю мира, чтобы люди на ней убивали друг друга.

5 І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: Підійди! І я глянув, і ось кінь вороний. А той, хто на ньому сидів, мав вагу в своїй руці.

Когда Ягненок снял третью печать, я услышал, как третье живое существо сказало: – Подойди! Я увидел вороного коня. Сидящий на нем всадник держал в руке весы.

6 І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!

И я услышал со стороны четырех живых существ голос, говорящий: – Одну меру пшеницы – за динарий, и три меры ячменя – за динарий, но не повреди масла и вина!

7 А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: Підійди!

Когда Ягненок снял четвертую печать, я услышал голос четвертого существа. Оно сказало: – Подойди!

8 І я глянув, і ось кінь чалий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми.

Я увидел мертвенно-бледного коня. Его всадника звали Смерть, а за ним следовал ад. Им была дана власть над четвертой частью земли, чтобы губить людей мечом, голодом, эпидемиями и дикими зверями.

9 І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.

Когда Ягненок снял пятую печать, я увидел у подножия жертвенника души тех, кто был убит за слово Божье и за свое свидетельство.

10 І кликнули вони гучним голосом, кажучи: Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?

Они громко закричали: – До каких пор, святой и истинный Владыка, Ты не будешь судить и мстить живущим на земле за нашу кровь?

11 І кожному з них дано білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони.

Каждому из них была дана белая одежда, и им было сказано подождать еще некоторое время, пока число их сотрудников и братьев, которые будут убиты так же, как и они, не достигнет своей полноты.

12 І коли шосту печатку розкрив, я поглянув, і ось сталось велике трясіння землі, і сонце зчорніло, як міх волосяний, і ввесь місяць зробився, як кров...

Потом я увидел, как Ягненок снял шестую печать. Тогда вдруг произошло сильное землетрясение, и солнце стало черным, как рубище, а луна стала красной, как кровь.

13 І на землю попадали зорі небесні, як фіґове дерево ронить свої недозрілі плоди, коли потрясе сильний вітер...

Небесные звезды упали на землю, как незрелый инжир падает с деревьев от сильного порыва ветра.

14 І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій пергамену, і кожна гора, і кожен острів порушилися з своїх місць...

Небо свернулось, как свиток, и все горы и острова были сдвинуты со своих мест.

15 І земні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний, поховались у печери та в скелі гірські,

Цари земли, высокопоставленные чиновники, полководцы, богатые и власть имущие, и все люди – рабы и свободные – попрятались в пещерах и расщелинах гор.

16 т а й кажуть до гір та до скель: Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву Агнця!...

– Упадите на нас, – умоляли они горы и скалы, – спрячьте нас от лица Сидящего на троне и от гнева Ягненка!

17 Б о прийшов це великий день гніву Його, і хто встояти може?

Наступил великий День Их гнева, и кто может устоять?