1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закляттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що мешканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,
Когда Адони-Цедек, царь Иерусалима, услышал о том, что Иисус захватил Гай и полностью уничтожил его, поступив с Гаем и его царем так же, как с Иерихоном и его царем, и о том, что жители Гаваона заключили с Израилем мир и живут среди них,
2 т о дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царських, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.
он очень испугался, потому что Гаваон был такой же большой город, как один из царских городов. Он был больше Гая, и все его жители были храбрыми воинами.
3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:
Адони-Цедек, царь Иерусалима, послал Гогаму, царю Хеврона, Пираму, царю Ярмута, Иафие, царю Лахиша, и Давиру, царю Эглона, весть:
4 П рийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замирив з Ісусом та з Ізраїлевими синами.
– Придите и помогите мне напасть на Гаваон, – говорил он, – потому что он заключил мир с Иисусом и израильтянами.
5 І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табори їхні, і розтаборувалися при Ґів'оні, і воювали проти них.
Пять аморрейских царей – царей Иерусалима, Хеврона, Ярмута, Лахиша и Эглона – объединили силы. Они вышли со всеми своими воинами, расположились лагерем напротив Гаваона и напали на него.
6 І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табору в Ґілґал, говорячи: Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують гори.
Тогда гаваонитяне послали сказать Иисусу в гилгалский лагерь: – Не оставь своих слуг! Скорее приходи к нам и спаси нас! Помоги нам, потому что все аморрейские цари с нагорий объединили свои силы против нас.
7 І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки й військові лицарі.
Иисус выступил из Гилгала со всем своим войском, со всеми лучшими воинами.
8 І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, ніхто з них не встоїть перед тобою.
Господь сказал Иисусу: – Не бойся их. Я отдал их в твои руки. Никто из них не сможет противостоять тебе.
9 І прибув до них Ісус зненацька, цілу ніч ішов із Ґілґалу.
Иисус шел из Гилгала всю ночь и захватил своих врагов врасплох.
10 І Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і побив їх великою поразкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.
Господь привел их в смятение перед Израилем, который разбил их, одержав при Гаваоне великую победу. Израильтяне гнались за ними по дороге, поднимающейся в Бет-Хорон, и разили их до Азеки и Македы.
11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градового каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мечем.
Когда они бежали от израильтян по склону Бет-Хорона в Азеку, Господь забросал их с неба огромными градинами, и от каменного града погибло больше народа, чем от мечей израильтян.
12 Т оді Ісус говорив Господеві того дня, коли Господь дав амореянина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на очах Ізраїля: Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!
Иисус воззвал к Господу в тот день, когда Господь отдал аморреев израильтянами, и сказал перед всем Израилем: – Стой, солнце, над Гаваоном, и луна над долиною Айялон.
13 І сонце затрималося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже цілий день.
И солнце остановилось, и стояла луна, пока народ не отомстил своим врагам, как написано в «Книге Праведного». Солнце стояло посреди неба и медлило садиться почти сутки.
14 І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав людського голосу, бо Господь воював для Ізраїля.
Никогда не было такого дня ни прежде, ни потом – дня, когда Господь послушался человека. Ведь Господь сражался за Израиль!
15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табору в Ґілґал.
После этого Иисус вернулся со всем Израилем в гилгалский лагерь. Казнь пяти аморрейских царей
16 А ті п'ять царів повтікали, та й сховалися в печері в Маккеді.
А пять царей бежали и укрылись в пещере в Македе.
17 І було донесено Ісусові й сказано: Знайдені ті п'ять царів, сховані в печері в Маккеді.
Когда Иисусу доложили, что пятерых царей обнаружили прячущимися в пещере в Македе,
18 А Ісус відказав: Приваліть велике каміння на отвір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.
он сказал: – Привалите ко входу пещеры большие камни и приставьте к ней стражу.
19 А ви не стійте, женіться за своїми ворогами, і понищте їхні задні стежі, і не давайте їм входити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку.
Но не останавливайтесь! Преследуйте своих врагов, атакуйте их сзади и не дайте им добраться до своих городов, потому что Господь, ваш Бог, отдал их в ваши руки.
20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику поразку, так, що прийшов їм кінець, а врятовані повтікали від них, і повходили до твердинних міст,
Иисус и израильтяне истребили их полностью, не оставив в живых почти никого, и лишь немногие уцелевшие добрались до своих укрепленных городов.
21 т о ввесь народ у спокої вернувся до табору до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!
После этого все войско благополучно вернулось к Иисусу в лагерь в Македе, и никто не осмеливался сказать что-нибудь против израильтян.
22 І сказав Ісус: Відчиніть отвір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьох царів.
Иисус сказал: – Откройте пещеру и выведите ко мне тех пятерых царей.
23 І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.
И к нему вывели из пещеры пятерых царей – царей Иерусалима, Хеврона, Ярмута, Лахиша и Эглона.
24 І сталося, як привели тих царів до Ісуса, то Ісус закликав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військовим начальникам, що йшли з ним: Підійдіть, поставте свої ноги на шиї цих царів. І вони попідходили, і поставили свої ноги на їхні шиї.
Когда к Иисусу вывели этих пятерых царей, он призвал всех израильтян и сказал военачальникам, которые ходили с ним: – Подойдите и поставьте ваши ноги на шеи этих царей. Они подошли и поставили ноги на их шеи.
25 І сказав до них Ісус: Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте.
Иисус сказал им: – Не бойтесь, не теряйте присутствия духа! Будьте тверды и мужественны! Господь поступит так со всеми врагами, с которыми вы будете воевать.
26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох деревах. І висіли вони на тих деревах аж до вечора.
Затем Иисус поразил и умертвил царей и повесил их на пяти деревьях, и они висели на деревьях до вечера.
27 І сталося на час заходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дерев, і повкидали їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на отвір печери, де воно аж до цього дня.
На закате Иисус приказал, и их сняли с деревьев и бросили в пещеру, где они укрывались. Ко входу в пещеру привалили большие камни, которые там и по сегодняшний день.
28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив вістрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.
В тот день Иисус взял Македу. Он предал город и его царя мечу и полностью истребил всех жителей. Он никого не оставил в живых. Он сделал с царем Македы то же, что и с царем Иерихона. Захват южных городов
29 А Ісус та ввесь Ізраїль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.
Затем Иисус и с ним весь Израиль пошел из Македы к Ливне и напал на нее.
30 І дав Господь в Ізраїлеву руку також її та царя її, і він побив вістрям меча її та кожну особу, що в ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.
Господь отдал в руки Израиля и этот город вместе с его царем. Город и всех, кто в нем был, Иисус предал мечу. Он никого не оставил там в живых. Он поступил с его царем так же, как и с царем Иерихона.
31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборував при ньому та воював проти нього.
Затем Иисус и с ним весь Израиль пошел из Ливны к Лахишу. Он поставил напротив него лагерь и напал на него.
32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, і здобув він його другого дня, і побив вістрям меча його та кожну особу, що в ньому, усе так, як зробив був Лівні.
Господь отдал Лахиш Израилю, и Иисус взял его на второй день. Город и всех в нем он предал мечу, как он сделал в Ливне.
33 Т оді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.
Тем временем Горам, царь Гезера, пришел Лахишу на помощь, но Иисус разбил его и его войско, никого не оставив в живых.
34 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборували при ньому та воювали з ним.
Затем Иисус и с ним весь Израиль пошел из Лахиша в Эглон. Они поставили напротив него лагерь и напали на город.
35 І здобули його того дня, і побили його вістрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, усе так, як зробив був Лахішу.
Они взяли его в тот же день и предали мечу. Он полностью истребил всех, кто в нем был, как он сделал и с Лахишем.
36 І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.
Затем Иисус и с ним весь Израиль пошел из Эглона в Хеврон и напал на него.
37 І здобув його, і побив вістрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була.
Они взяли город и предали его мечу, вместе с его царем, его поселениями и всеми, кто в нем был. Они никого не оставили в живых. Как и в Эглоне, он полностью уничтожил и город, и всех, кто в нем был.
38 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.
Затем Иисус и с ним весь Израиль повернул назад к Давиру и напал на него.
39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх вістрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.
Они взяли город, его царя и поселения и предали их мечу. Они полностью истребили всех, кто в нем был, никого не оставив в живых. Он поступил с Давиром так же, как и с Ливной и ее царем, и с Хевроном.
40 І побив Ісус увесь Край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбіччя, і всіх їхніх царів, не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.
Так Иисус покорил всю ту область – нагорья и Негев, западные предгорья и горные склоны, и всех ее царей. Он никого не оставил в живых. Он полностью истребил все дышащее, как повелел Господь, Бог Израиля.
41 І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.
Иисус покорил их от Кадеш-Барнеа до Газы и всю область Гошен до Гаваона.
42 А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним разом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.
Всех этих царей и их земли Иисус взял за один поход, потому что Господь, Бог Израиля, сражался за Израиль.
43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табору в Ґілґал.
Затем Иисус и весь Израиль с ним вернулись в гилгалский лагерь.