1 Н а початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, кажучи:

В начале правления иудейского царя Иоакима, сына Иосии, было такое слово Господне:

2 Т ак говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що приходять на поклін до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, не вбав ані слова.

– Так говорит Господь: Встань во дворе дома Господа и обратись к жителям всех городов Иудеи, которые приходят совершить поклонение в доме Господнем. Скажи им все, что Я тебе повелю; не пропусти ни слова.

3 М оже почують вони, і вернуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке думаю вчинити їм через злі їхні вчинки!

Может быть, они послушают, и каждый оставит свои злые пути. Тогда Я передумаю и не нашлю беду, которую задумал обрушить на них за их злодеяния.

4 І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не будете прислухуватися до Мене, щоб ходити за Законом Моїм, якого Я дав вам,

Скажи им: «Так говорит Господь: Если вы не будете слушать Меня и исполнять Мой Закон, который Я дал вам,

5 щ об прислухуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слухали ви,

если не будете слушаться слов Моих слуг, пророков, которых Я посылал к вам снова и снова (хотя вы не слушали),

6 т о вчиню з оцим домом, як з Шіло, а місто це дам на прокляття для всіх народів землі...

то Я сделаю с этим домом то же, что Я сделал с Шило, а этот город обреку на проклятие всеми народами земли».

7 І чули священики, і пророки, і ввесь народ Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.

Священники, пророки и весь народ слушали, как Иеремия говорил эти слова в доме Господа.

8 І сталося, як Єремія закінчив говорити все, що наказав був Господь сказати до всього народу, то схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: Ти конче помреш!

Но едва Иеремия закончил говорить народу все, что повелел ему сказать Господь, как священники, пророки и народ схватили его, говоря: – Ты умрешь!

9 Н ащо пророкував ти Господнім Ім'ям, кажучи: Як Шіло, буде дім цей, а місто це буде зруйноване, так що не буде в ньому мешканця? І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.

Зачем ты пророчествуешь во Имя Господа, что этот дом станет как Шило, а этот город будет разорен и оставлен? И весь народ столпился вокруг Иеремии в доме Господнем.

10 І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царського дому до дому Господнього, і сіли при вході до нової Господньої брами.

Когда об этом услышали вожди Иудеи, они пришли из царского дворца в дом Господа и встали на свои места у входа в Новые ворота Господнего дома.

11 І сказали священики та пророки до князів та до всього народу, говорячи: Присуд смерти цьому чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми вухами!

И священники с пророками сказали вождям и всему народу: – Этого человека следует приговорить к смерти за то, что он пророчествовал против этого города. Вы это слышали своими ушами!

12 І сказав Єремія до всіх князів і до всього народу, говорячи: Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова, що ви чули.

Тогда Иеремия сказал всем вождям и всему народу: – Господь послал меня пророчествовать против этого дома и города обо всем том, что вы слышали.

13 А тепер поліпшіть ваші дороги та ваші чини, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.

Исправьте же ныне свои пути, оставьте свои злые деяния и слушайтесь Господа, вашего Бога. Тогда Господь передумает и не нашлет беды, которую Он вам определил.

14 А я ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших очах!

Что же до меня, то я в ваших руках; делайте со мной все, что покажется вам хорошим и правильным.

15 Т ільки справді пізнаєте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спровадите на себе й на це місто та на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші вуха всі ці слова.

Но знайте одно: если вы предадите меня смерти, вы навлечете на себя беду за невинную кровь и на этот город, и на его жителей, ведь истинно Господь послал меня сказать вам все эти слова.

16 І сказали князі та ввесь народ до священиків та до пророків: Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'ям Господа, нашого Бога!

Тогда вожди и весь народ сказали священникам и пророкам: – Этого человека не за что приговаривать к смерти! Он говорил нам во Имя Господа, нашего Бога.

17 І встали люди зо старших Краю, і сказали до всього збору народу, говорячи:

Некоторые из старейшин страны вышли вперед и сказали всему собранию народа:

18 М іхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всього юдейського народу, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, заораний буде, а Єрусалим за румовища стане, а гора цього храму підгірками лісу...

– Во дни Езекии, царя Иудеи, пророчествовал Михей из Морешета. Он говорил всему народу Иудеи: «Так говорит Господь Сил: Сион будет распахан, как поле, Иерусалим станет грудой развалин, а храмовая гора зарастет лесом».

19 Ч и справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не злагодив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?

Но разве Езекия, царь Иудеи, или кто-то другой в Иудее, предали его смерти? Разве Езекия не убоялся Господа и не стал искать Его милости? И разве Господь не передумал насылать беду, которую Он предрек им? Мы навлекаем на себя страшную беду!

20 І також пророкував був Господнім Ім'ям один чоловік, Урійя, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього Краю всі ті слова, як Єремія.

(Урия, сын Шемаи, из Кирьят-Иеарима тоже пророчествовал во Имя Господа; он предрекал этому городу и стране то же самое, что и Иеремия.

21 І почув був слова його цар Єгояким, і всі лицарі його та всі князі; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік прийшов до Єгипту.

Когда царь Иоаким со всеми своими военачальниками и приближенными услышал его слова, то он хотел казнить Урию. Но Урия услышал об этом и в страхе бежал в Египет.

22 І послав цар Єгояким людей до Єгипту, Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.

Тогда царь Иоаким снарядил в Египет Элнафана, сына Ахбора, с людьми.

23 І вони вивели Урійю з Єгипту, і привели його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробів простих людей...

Они увели Урию из Египта и доставили к царю Иоакиму, который велел сразить его мечом и бросить тело на общенародном кладбище.)

24 А ле рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку народу забити його.

Но Ахикам, сын Шафана, вступился за Иеремию, чтобы его не отдали в руки народа на смерть.