1 Д авидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

Господи, бейся с теми, кто бьется со мной; сражайся с теми, кто сражается со мной!

2 в ізьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Возьми щит и латы и приди мне на помощь.

3 Д істань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

Подними копье и секиру на тех, кто меня преследует. Скажи душе моей: «Я спасение твое!»

4 Н ехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Да постыдятся и посрамятся те, кто ищет жизни моей. Пусть с позором повернут назад замышляющие против меня зло.

5 Б одай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

Пусть станут они как носимая ветром мякина, когда их погонит Ангел Господень.

6 н ехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

Да будет их путь темным и скользким, когда Ангел Господень их преследует.

7 б о вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

за то, что они мне раскинули сеть без причины, и без повода вырыли яму,

8 Н ехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

пусть нежданно придет к ним гибель – пусть опутает их сеть, что они раскинули, пусть падут они в яму на погибель себе.

9 А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

А моя душа будет радоваться о Господе, возликует о спасении от Него.

10 С кажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

Я скажу от всего сердца: «Господи, кто подобен Тебе? Ты избавляешь слабых от сильных, нищих и бедных от тех, кто их грабит».

11 С відки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

Безжалостные свидетели поднялись против меня; чего не знаю, о том расспрашивают.

12 в іддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

Они воздают мне злом за добро; душа моя осиротела.

13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

Но когда они болели, я одевался в рубище и постом себя изнурял. И когда молитва моя возвращалась ко мне без ответа,

14 Я к приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

я ходил, сокрушаясь, как по другу или по брату. Голову я опускал в тоске, словно скорбя по матери.

15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

А когда я спотыкался, то все они радовались и сходились против меня. Негодяи, которых я не знал, чернили меня без устали.

16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

Как безбожники, насмехались они непрестанно, скрежеща на меня зубами.

17 Г осподи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

Владыка, сколько Ты будешь смотреть на это? Спаси меня от злодейства их, от этих львов спаси мою жизнь!

18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

Я восславлю Тебя при большом собрании, среди бесчисленного народа восхвалю Тебя.

19 Н ехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

Да не злорадствуют надо мною те, кто ненавидит меня без повода. Да не подмигивают насмешливо те, кто ненавидит меня безо всякой причины.

20 б о говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

Не о мире они говорят, а слагают лживые обвинения против тех, кто миролюбив на земле.

21 с вої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

Разевают на меня свои рты и говорят: «Ага, ага, мы видели все своими глазами!»

22 Т и бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

Господи, Ты все это видел, не будь безмолвен; не удаляйся, Владыка, от меня.

23 У стань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

Поднимись и встань на мою защиту, за дело мое, мой Бог и Владыка!

24 р озсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

Оправдай меня по праведности Твоей, Господи, мой Бог; не дай им торжествовать надо мной.

25 н ехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

Пусть не думают про себя: «Ага, все так, как мы и хотели!» и не скажут: «Мы его поглотили».

26 Н ехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

Пусть все, кто торжествует над моей бедой, постыдятся и посрамятся. Пусть все, кто превозносится надо мной, облекутся в стыд и позор.

27 Х ай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

Пусть те, кто желает моей правоты, кричат от веселья и радости; пусть всегда говорят: «Велик Господь, желающий блага слуге Своему».

28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

И будет язык мой возвещать о праведности Твоей, и хвалить Тебя весь день.