Приповісті 22 ~ Притчи 22

picture

1 Л іпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото.

Доброе имя великих богатств желаннее; добрая слава лучше серебра и золота.

2 Б агатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив.

Богач и нищий вот чем сродни: их обоих создал Господь.

3 М удрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

Разумный увидит опасность – и скроется, а простаки пойдут дальше – и пострадают.

4 З аплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя.

Награда за смирение и страх перед Господом – богатство, и слава, и жизнь.

5 Т ернина й пастки на дорозі лукавого, а хто стереже свою душу, відійде далеко від них.

На пути коварных – колючки да западни: дорожащий жизнью к ним и не подойдет.

6 П ривчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.

Наставь ребенка на верный путь, он и в старости не собьется с него.

7 Б агатий панує над бідними, а боржник раб позичальника.

Богатые властвуют над бедными, и должник заимодавцу раб.

8 Х то сіє кривду, той жатиме лихо, а бич гніву його покінчиться.

Сеющий беззаконие пожнет беду, и не станет жезла его гнева.

9 Х то доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого.

Человек щедрый будет благословен, так как пищей делится с бедным.

10 Г лумливого вижени, й вийде з ним сварка, і суперечка та ганьба припиняться.

Прогони глумливого – уйдет и вражда, и утихнут раздоры и ругань.

11 Х то чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.

Кто любит чистоту сердца, чья речь любезна, тому царь будет другом.

12 О чі Господа оберігають знання, а лукаві слова Він відкине.

Очи Господа охраняют знание, а слова вероломного Он опровергает.

13 Л інивий говорить: На вулиці лев, серед майдану я буду забитий!

Лентяй говорит: «На улице лев! Смерть мне, ежели выйду!»

14 У ста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди.

Уста чужой жены – глубокая яма, прогневавший Господа туда упадет.

15 Д о юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її.

Глупость привязана к сердцу ребенка, но прогонит ее исправляющая розга.

16 Х то тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє.

Притесняющий бедных, чтобы обогатиться, и дающий богатым подарки обнищают. Тридцать изречений мудрецов

17 Н ахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання,

Приклони ухо и слова мудрецов послушай, сердце к учению моему обрати;

18 б о гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі стерегти, хай стануть на устах твоїх вони разом!

если ты сохранишь их в себе, если все они будут у тебя на устах – это будет приятно.

19 Щ об надія твоя була в Господі, я й сьогодні навчаю тебе.

Чтобы ты мог надеяться на Господа, я сегодня учу им тебя, да, тебя.

20 Х іба ж не писав тобі тричі з порадами та із знанням,

Разве я не написал для тебя тридцать изречений увещевания и знания,

21 щ об тобі завідомити правду, правдиві слова, щоб ти істину міг відповісти тому, хто тебе запитає.

чтобы ты научился верным словам истины и смог принести верный ответ посылавшим тебя?

22 Н е грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі,

Не обирай бедных лишь потому, что они бедны; не притесняй нуждающихся на суде,

23 б о Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

дело их защитит Господь, жизнь отберет у тех, кто их обирает.

24 Н е дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою,

Не дружи с гневливым, с раздражительным не общайся,

25 щ об доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі.

чтобы не научиться его путям и не попасть в западню.

26 Н е будь серед тих, хто поруку дає, серед тих, хто поручується за борги:

Не будь одним из тех, кто дает залог и поручается за долги;

27 к оли ти не матимеш чим заплатити, нащо візьмуть з-під тебе постелю твою?

когда не найдешь ты, чем заплатить, даже постель из-под тебя заберут.

28 Н е пересувай вікової границі, яку встановили батьки твої.

Не передвигай древней межи, которую поставили твои предки.

29 Т и бачив людину, моторну в занятті своїм? Вона перед царями спокійно стоятиме, та не встоїть вона перед простими.

Видишь искусного в деле своем? Он будет служить царям, простым он служить не будет.