1 Т оді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.

Тогда Небесное Царство будет подобно десяти девушкам, которые, взяв свои лампы, вышли встречать жениха.

2 П 'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

Пять из них были глупыми, а другие пять умными.

3 Н ерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.

Глупые девушки взяли лампы, но не взяли для них масла.

4 А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.

А умные вместе с лампами взяли и масло в кувшинах.

5 А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.

Жених задержался, и они все стали дремать и заснули.

6 А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!

Около полуночи раздался крик: «Жених идет! Выходите встречать его!»

7 С хопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.

Девушки проснулись и стали поправлять свои лампы.

8 Н ерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.

Глупые сказали умным: «Дайте нам немного масла, наши лампы гаснут».

9 М удрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.

«Нет, – ответили те, – если мы поделимся с вами маслом, то не хватит ни вам, ни нам. Пойдите лучше к торговцам и купите».

10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.

Только они ушли за маслом, пришел жених. Девушки с зажженными лампами вошли с ним на свадебный пир, и дверь за ними закрылась.

11 А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!

Позже вернулись и остальные девушки и стали просить: «Господин! Господин! Открой нам!»

12 В ін же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!

Но жених ответил: «Говорю вам истину: я не знаю вас».

13 Т ож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!

Поэтому бодрствуйте: ведь вы не знаете ни дня, ни часа, в который придет Сын Человеческий. Притча о порученных деньгах (Лк. 19: 12-27)

14 Т ак само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

Тогда будет, как у того человека, который, отправляясь в далекое путешествие, созвал своих слуг и поручил им свое имущество.

15 І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.

Одному он дал пять талантов, другому – два, третьему один, каждому по его способностям, а сам уехал.

16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.

Получивший пять талантов сразу пошел, вложил деньги в дело и приобрел еще пять.

17 Т ак само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.

Получивший два таланта тоже приобрел еще два.

18 А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.

А тот, который получил один талант, пошел, вырыл яму и закопал деньги, которые ему доверил хозяин.

19 П о довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

Прошло много времени, и вот хозяин этих слуг вернулся и потребовал у них отчета.

20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.

Человек, которому было доверено пять талантов, принес и другие пять: «Смотри, – сказал он хозяину, – ты доверил мне пять талантов, и я выручил еще пять!»

21 С казав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

Хозяин сказал: «Молодец! Ты хороший и верный слуга! Ты был верен мне в малом, и я поручу тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!»

22 П ідійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.

Пришел и человек с двумя талантами. «Хозяин, – сказал он, – ты доверил мне два таланта, смотри, я выручил еще два!»

23 к азав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

Хозяин сказал: «Молодец! Ты хороший и верный слуга! Ты был верен мне в малом, и я смогу поручить тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!»

24 П ідійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.

Затем пришел и тот, кому был доверен один талант. «Господин, – говорит он, – я знал, что ты человек суровый, жнешь там, где не сеял, и собираешь там, где не рассыпал.

25 І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...

Я очень боялся и поэтому пошел и спрятал твой талант в землю. Вот то, что тебе принадлежит».

26 І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?

Хозяин же ответил: «Злой и ленивый слуга! Значит, ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпал?

27 Т ож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.

В таком случае ты должен был пустить мои деньги в оборот, чтобы, когда я вернусь, ты мог отдать их мне с прибылью.

28 В ізьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.

Заберите у него этот талант и дайте тому, у кого десять талантов.

29 Б о кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

Потому что каждому, у кого есть, будет дано еще, и у него будет избыток. А у кого нет, будет отнято и то, что у него есть.

30 А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!

Выбросьте этого негодного слугу вон, во тьму, где будет плач и скрежет зубов». Козлы и овцы

31 К оли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

Когда Сын Человеческий придет в Своей славе и с Ним все ангелы, тогда Он сядет на престоле Своей славы.

32 І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.

Перед Ним будут собраны все народы, и Он отделит одних людей от других, как пастух отделяет овец от козлов.

33 І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.

Овец Он соберет по правую сторону от Себя, а козлов – по левую.

34 Т оді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.

Тогда Царь скажет тем, кто по правую сторону: «Придите ко Мне, благословенные Моим Отцом, получите ваше наследство – Царство, приготовленное вам еще от создания мира.

35 Б о Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.

Потому что Я был голоден, и вы накормили Меня; Я хотел пить, и вы напоили Меня; Я был странником, и вы приютили Меня.

36 Б ув нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.

Я был наг, и вы одели Меня; Я был болен, и вы ухаживали за Мной; Я был в тюрьме, и вы пришли навестить Меня».

37 Т оді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?

Тогда праведные скажут: «Господи, когда это мы видели Тебя голодным и накормили Тебя? Когда Ты хотел пить, и мы дали Тебе напиться?

38 К оли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?

Когда мы видели Тебя странником и приютили Тебя, или видели нагим и одели?

39 К оли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?

Когда мы видели Тебя больным или в тюрьме и навестили Тебя?»

40 Ц ар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.

Царь им ответит: «Говорю вам истину: то, что вы сделали одному из наименьших Моих братьев, вы сделали Мне».

41 Т оді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.

Тогда Он скажет и тем, кто будет по левую сторону: «Идите от Меня, проклятые, в вечный огонь, приготовленный для дьявола и его ангелов.

42 Б о Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,

Потому что Я был голоден, и вы не накормили Меня; Я хотел пить, и вы не напоили Меня;

43 м андрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.

Я был странником, и вы не приютили Меня; Я был наг, и вы не одели Меня; Я был болен и в тюрьме, и вы не навестили Меня».

44 Т оді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?

Они тоже спросят: «Господи, когда это мы видели Тебя голодным, или когда Ты хотел пить, или был странником, или нуждался в одежде, или был болен, или в тюрьме, и мы не помогли Тебе?»

45 Т оді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!

Он им ответит: «Говорю вам истину: все, чего вы не сделали для одного из наименьших, вы не сделали Мне».

46 І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.

И они пойдут в вечное наказание, а праведники – в вечную жизнь.