1 А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю,

Братья, когда я пришел к вам, чтобы возвещать о тайне Божьей, то мои слова не отличались ни красноречием, ни особой мудростью.

2 б о я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого...

Находясь среди вас, я решил не знать ничего, кроме Иисуса Христа, и притом распятого.

3 І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.

Я пришел к вам слабым, полным страха и трепета.

4 І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили,

И моя весть и моя проповедь были не в убедительных словах человеческой мудрости, но в проявлении силы Духа,

5 щ об була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!

чтобы ваша вера основывалась не на мудрости человеческой, а на силе Божьей. Мудрость от Духа

6 А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,

Мудрость же мы возвещаем среди людей духовно зрелых, но это не мудрость этого мира и не мудрость преходящих властителей этого мира.

7 а ле ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,

Нет, мы говорим о тайной мудрости Божьей, которая до сих пор была скрыта, но еще до сотворения мира предназначена Им для нашей славы.

8 я ку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!

Те, кому принадлежит власть в этом мире, не поняли ее, иначе они не распяли бы Господа славы.

9 А ле, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!

Но как написано: «Не видел глаз, не слышало ухо, и не приходило на сердце человеку то, что Бог приготовил любящим Его».

10 А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.

Нам же Бог открыл это Духом Своим, потому что Духу известно все. Он проникает во все глубины премудрости Божьей.

11 Х то бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.

Кто может знать мысли человека, кроме его собственного духа, живущего в нем? Так же и замыслов Бога никто не знает, кроме Духа Божьего.

12 А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам,

Мы же получили не дух этого мира, а Духа от Бога, чтобы нам понять все дарованное нам Богом.

13 щ о й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного.

Об этом мы возвещаем не словами человеческой мудрости, но словами, которым нас научил Дух. Мы объясняем духовные истины словами, которым нас учит Дух.

14 А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.

Недуховный человек не принимает того, что приходит от Духа Божьего. Он считает это глупостью и не может понять, потому что об этом можно судить только духовно.

15 Д уховна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто.

Духовный же человек может судить обо всем, тогда как о нем никакой человек судить не может,

16 Б о хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!

потому что «кто постиг разум Господа, чтобы советовать Ему?» Мы же имеем разум Христов.