1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприходили люди з Ізраїлевих старших, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.
В седьмом году, в десятый день пятого месяца некоторые из старейшин Израиля пришли спросить Господа и сели передо мной.
2 І було мені слово Господнє таке:
И было ко мне слово Господа:
3 С ину людський, говори з Ізраїлевими старшими та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, не відповім вам, говорить Господь Бог!
– Сын человеческий, говори со старейшинами Израиля и скажи им: «Так говорит Владыка Господь: Вы пришли вопрошать Меня? Верно, как и то, что Я живу, Я не позволю вам вопрошать Меня», – возвещает Владыка Господь. –
4 Ч и ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину людський? Завідом їх про гидоти їхніх батьків,
Будешь ли судить их? Будешь ли судить их, сын человеческий? Тогда укажи им на мерзости их предков
5 т а й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підніс Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському краї, і підніс Свою руку до них, говорячи: Я Господь, Бог ваш,
и скажи им: «Так говорит Владыка Господь: В день, когда Я избрал Израиль, Я с поднятой рукой поклялся потомкам дома Иакова и открылся им в Египте. С поднятой рукой Я сказал им: “Я – Господь, ваш Бог”.
6 т ого дня Я підніс Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського краю до Краю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окраса для всіх країв.
В тот день Я поклялся им, что выведу их из Египта в землю, которую Я для них усмотрел, землю, где течет молоко и мед, прекраснейшую из земель,
7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидоти від очей своїх, і не занечищуйтеся божками Єгипту. Я Господь, Бог ваш!
и сказал им: “Пусть каждый отвергнет гнусные истуканы, которыми вы любуетесь, и идолами Египта не оскверняется. Я – Господь, ваш Бог”.
8 Т а були вони ворохобні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидот від очей своїх, і не покинули єгипетських божків. І подумав Я, що виллю на них Свою лютість, що докінчу на них Свій гнів посеред єгипетського краю.
Но они восстали против Меня и не стали Меня слушать; они не отвергли гнусные истуканы, которыми любовались, и не отвергли идолов Египта. Тогда Я сказал, что изолью на них Свою ярость и обращу на них Свой гнев в земле Египта.
9 І зробив Я ради Свого Ймення, щоб воно не безчестилося на очах тих народів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх очах, щоб вивести їх з єгипетського краю.
Но ради Моего Имени Я поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, среди которых они жили и на глазах у которых Я открылся израильтянам, выведя их из Египта.
10 І вивів Я їх з єгипетського краю, і спровадив їх до пустині.
Поэтому Я вывел их из Египта и привел в пустыню.
11 І дав їм постанови Свої, і познайомив їх з постановами Моїми, які коли чинитиме людина, то житиме ними.
Я дал им Мои установления и объявил Мои законы, потому что тот, кто исполняет их, будет жив ими.
12 І також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізнати, що Я Господь, що освячує їх.
Еще Я дал им Мои субботы как знак между нами, чтобы они знали, что Я, Господь, их освящаю.
13 Т а став ворохобним проти мене Ізраїлів дім на пустині, уставами Моїми не ходили вони, і повідкидали Мої постанови, які коли чинить людина, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажали. Тому Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб вигубити їх.
Но народ Израиля восстал против Меня в пустыне. Они не соблюдали Моих установлений и отвергли Мои законы – хотя тот, кто исполняет их, будет жив ими – и полностью осквернили Мои субботы. Тогда Я сказал, что изолью на них Свою ярость и погублю их в пустыне.
14 Т а зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на очах тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.
Но ради Моего Имени Я поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, на глазах у которых Я вывел их.
15 А ле й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, що не впроваджу їх до Краю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окраса він для всіх країв,
И с поднятой рукой Я поклялся им в пустыне, что не приведу их в землю, которую им отдал, в землю, где течет молоко и мед, прекраснейшую из земель,
16 з а те, що постанови Мої вони відкинули, а устави Мої не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божками ходило їхнє серце...
потому что они отвергли Мои законы, не соблюдали Моих установлений и оскверняли Мои субботы. Ведь их сердца были преданы идолам.
17 І змилувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця на пустині.
Но Я поглядел на них с жалостью и не погубил, не уничтожил их в пустыне.
18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божками їхніми не занечищуйтесь!
В пустыне Я сказал их детям: “Не исполняйте установлений и законов ваших отцов и не оскверняйте себя их идолами.
19 Я Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестерігайте й виконуйте їх.
Я – Господь, ваш Бог; следуйте Моим установлениям и прилежно исполняйте Мои законы.
20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш!
Храните Мои субботы святыми, чтобы они были знаком между нами. Тогда вы узнаете, что Я – Господь, ваш Бог”.
21 Т а стали ворохобні ті сини проти Мене, уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить людина, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І подумав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспокоїти гнів Мій на них на пустині.
Но их дети восстали против Меня: они не исполняли Моих установлений, не старались исполнять Мои законы – хотя тот, кто исполняет их, будет жив ими – и оскверняли Мои субботы. Тогда Я сказал, что изолью на них в пустыне Свою ярость и расточу Свой гнев.
22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на очах тих народів, що на їхніх очах Я їх вивів.
Но Я удержал руку и ради Моего Имени поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, на глазах у которых Я их вывел.
23 Т а й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, щоб розпорошити їх серед народів і порозсипати їх по краях,
И с поднятой рукой Я поклялся им в пустыне, что рассею их среди народов и разбросаю по странам
24 з а те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.
за то, что они не исполняли Моих законов, отвергли Мои установления и оскверняли Мои субботы, а глаза их были обращены к идолам их отцов.
25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.
Еще Я дал им установления, которые не были хороши, и законы, по которым нельзя жить.
26 І занечистив Я їх їхніми дарунками, перепровадженням через огонь кожного, хто відкриває утробу, щоб спустошити їх, щоб пізнали вони, що Я Господь!
Я разрешил им оскверняться их дарами – принесением в огненную жертву каждого первенца – чтобы ужаснуть их, чтобы они узнали, что Я – Господь».
27 Т ому говори до Ізраїлевого дому, сину людський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневірилися проти Мене:
Поэтому, сын человеческий, говори с народом Израиля и скажи им: «Так говорит Владыка Господь: Этим ваши предки тоже оскорбляли Меня, поступая со Мной вероломно.
28 к оли Я ввів їх до Краю, що про нього, прирікаючи, підносив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий пагірок і всяке густе дерево, то приносили там свої жертви, і давали там свої дари, що гнівили Мене, і складали там свої любі пахощі, і приносили там свої литі жертви.
Я привел их в землю, которую клялся им дать, а они, завидев высокий холм или тенистое дерево, приносили там жертвы, совершали приношения, которые возбуждали Мой гнев, возносили благовонный фимиам и воздавали жертвенные возлияния.
29 І сказав Я до них: Що це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама аж до цього дня.
Я спросил их: “Что это за возвышенность, на которую вы ходите?”» (Поэтому такие капища называются «возвышенностями» и до сегодняшнего дня.) Наказание и возрождение
30 Т ому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечищуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидотами їхніми?
– Поэтому скажи дому Израиля: «Так говорит Владыка Господь: Вы хотите осквернять себя по примеру отцов и блудить с их гнусными истуканами?
31 А приношенням ваших дарів, перепровадженням ваших синів через огонь ви занечищуєтеся при всіх ваших божках аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, не дам Я вам відповіді!
Когда вы приносите дары и проводите детей через огонь, вы по-прежнему оскверняете себя своими идолами. Неужели Я позволю вам вопрошать Меня, о дом Израиля? Верно, как и то, что Я живу, – возвещает Владыка Господь, – Я не позволю вам вопрошать Меня.
32 А що входить вам на серце, зовсім не станеться те, що ви говорите: Будемо, як інші народи, як племена Краю, служити дереву та каменю.
Вы говорите: “Мы хотим быть как все народы, и рода земные, которые служат дереву и камню”, – но вовеки не бывать тому, что у вас на уме.
33 Я к живий Я, говорить Господь Бог, рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю буду царювати над вами!
Верно, как и то, что Я живу, –возвещает Владыка Господь, – Я буду править вами могучей и простертой рукой и великой яростью.
34 І виведу вас із тих народів, і позбираю вас із тих країв, де ви розпорошені рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю.
Я выведу вас от народов и соберу из стран, где вы были рассеяны – могучей и простертой рукой и великой яростью.
35 І заведу вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця,
Я приведу вас в пустыню народов и там буду судиться с вами лицом к лицу.
36 я к судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського краю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!
Подобно тому, как Я судился с вашими предками в пустыне земли Египта, так Я буду судиться и с вами, – возвещает Владыка Господь. –
37 І проведу вас під палицею, і введу вас у зв'язок заповіту.
Я проведу вас под жезлом и введу в узы завета.
38 І повибираю з вас бунтівників та тих, що грішать проти Мене, повипроваджую їх з краю їхнього пробування, і до Ізраїлевої землі вже не ввійдуть вони! І пізнаєте ви, що Я Господь!
Я очищу вас от тех, кто взбунтовался и восстал против Меня. Хотя Я и выведу их из земли, где они живут как пришельцы, но в землю Израиля они не войдут. Тогда вы узнаете, что Я – Господь».
39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божкам! Але потім ви напевно будете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не зневажите своїми дарунками та своїми божками...
А о вас, дом Израиля, так говорит Владыка Господь: «Ступайте, служите своим идолам и ныне, и впредь, если не будете слушать Меня, но Моего святого Имени вам своими дарами и идолами больше не осквернять.
40 Б о на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, говорить Господь Бог, там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в Краю, там Я їх уподобаю Собі, і там зажадаю ваших приношень і первоплодів ваших приношень у всіх ваших святощах!
Ведь на Моей святой горе, на горной вершине Израиля, – возвещает Владыка Господь, – там, в той земле, весь дом Израиля будет служить Мне, и там Я приму их с благоволением. Там Я потребую ваших приношений и лучших даров со всеми священными жертвами.
41 Л юбими пахощами вподобаю Собі вас, коли вас виведу з народів, і зберу вас із тих країв, де ви розпорошені, і буду Я святитися між вами на очах усіх поган.
Я приму вас, как приятный запах благовоний, когда выведу вас от народов и соберу из стран, где вы были рассеяны, и явлю среди вас Свою святость на глазах у народов.
42 І пізнаєте ви, що Я Господь, коли впроваджу вас до Ізраїлевої землі, до того Краю, що про нього, прирікаючи, підніс Я Свою руку дати його вашим батькам.
Тогда вы узнаете, что Я – Господь, когда Я приведу вас в землю Израиля, землю, которую Я с поднятой рукой клялся отдать вашим отцам.
43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечистилися, і почуєте огидження перед самими собою за всі ваші лиха, які наробили...
Там вы вспомните свои пути и дела, которыми оскверняли себя, и будете гнушаться себя из-за зла, которое сделали.
44 І пізнаєте, що я Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчинками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог.
Вы узнаете, что Я – Господь, когда Я поступлю с вами ради Моего Имени, а не по вашим злым путям и скверным делам, о дом Израиля, – возвещает Владыка Господь». Огонь и меч против Иерусалима
45 ( 21-1) І було мені слово Господнє таке:
Было ко мне слово Господа:
46 ( 21-2) Сину людський, зверни обличчя своє в напрямі на південь, і крапай словами на полудень, і пророкуй на ліс південного поля.
– Сын человеческий, обрати лицо на юг; проповедуй против южных земель и пророчествуй о лесах южного края.
47 ( 21-3) І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'яний огонь не погасне, і будуть попалені ним всі простори від півдня до півночі.
Скажи лесу южного края: Слушай слово Господа. Так говорит Владыка Господь: «Смотри, Я зажигаю среди тебя огонь, и он уничтожит все твои деревья, и зеленые, и засохшие. Не погаснет пылающее пламя, и вся земля с юга до севера будет опалена им.
48 ( 21-4) І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!
Всякая плоть увидит, что Я, Господь, зажег его; оно не погаснет».
49 ( 21-5) І сказав я: О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки притчі?
Тогда я сказал: – О Владыка Господь! Они говорят мне: «Разве он говорит не притчами?»