1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприходили люди з Ізраїлевих старших, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

¶ And it came to pass in the seventh year, in the fifth month, the tenth day of the month, that certain of the elders of Israel came to enquire of the LORD and sat before me.

2 І було мені слово Господнє таке:

Then came the word of the LORD unto me, saying,

3 С ину людський, говори з Ізраїлевими старшими та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, не відповім вам, говорить Господь Бог!

Son of man, speak unto the elders of Israel and say unto them, Thus hath the Lord GOD said: Are ye come to enquire of me? As I live, said the Lord GOD, I will not be enquired of by you.

4 Ч и ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину людський? Завідом їх про гидоти їхніх батьків,

Dost thou desire to judge them? Dost thou desire to judge them, son of man? Notify them of the abominations of their fathers:

5 т а й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підніс Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському краї, і підніс Свою руку до них, говорячи: Я Господь, Бог ваш,

¶ And say unto them, Thus hath the Lord GOD said; In the day when I chose Israel and lifted up my hand for the seed of the house of Jacob and made myself known unto them in the land of Egypt when I lifted up my hand unto them, saying, I am the LORD your God;

6 т ого дня Я підніс Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського краю до Краю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окраса для всіх країв.

in the day that I lifted up my hand unto them with an oath that I would bring them forth from the land of Egypt into a land that I had prepared for them, flowing with milk and honey, which is the most beautiful of all lands,

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидоти від очей своїх, і не занечищуйтеся божками Єгипту. Я Господь, Бог ваш!

then said I unto them, Cast away each one of you all worship of god fabricated by carnal appearance and do not defile yourselves with the idols of Egypt: I am the LORD your God.

8 Т а були вони ворохобні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидот від очей своїх, і не покинули єгипетських божків. І подумав Я, що виллю на них Свою лютість, що докінчу на них Свій гнів посеред єгипетського краю.

But they rebelled against me and did not desire to hearken unto me; each one did not cast away the abominations of their eyes, neither did they forsake the idols of Egypt; then I said, I will pour out my fury upon them, to accomplish my anger against them in the midst of the land of Egypt.

9 І зробив Я ради Свого Ймення, щоб воно не безчестилося на очах тих народів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх очах, щоб вивести їх з єгипетського краю.

With all this, I intervened for my name’s sake that it should not be polluted before the Gentiles, among whom they were, in whose sight I made myself known unto them, in bringing them forth out of the land of Egypt.

10 І вивів Я їх з єгипетського краю, і спровадив їх до пустині.

¶ Therefore I took them out of the land of Egypt and brought them into the wilderness;

11 І дав їм постанови Свої, і познайомив їх з постановами Моїми, які коли чинитиме людина, то житиме ними.

and I gave them my statutes and declared unto them my rights, by which the man that does them shall live by them.

12 І також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізнати, що Я Господь, що освячує їх.

And I also gave them my sabbaths to be a sign between me and them, that they might know that I am the LORD that sanctifies them.

13 Т а став ворохобним проти мене Ізраїлів дім на пустині, уставами Моїми не ходили вони, і повідкидали Мої постанови, які коли чинить людина, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажали. Тому Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб вигубити їх.

But the house of Israel rebelled against me in the wilderness: they did not walk in my statutes, and they despised my rights, by which the man that does them shall live by them; and my sabbaths they greatly polluted; therefore I said, I would pour out my fury upon them in the wilderness to consume them.

14 Т а зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на очах тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

But I intervened for my name’s sake, that it should not be polluted before the Gentiles, in whose sight I brought them out.

15 А ле й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, що не впроваджу їх до Краю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окраса він для всіх країв,

Yet I also lifted up my hand unto them in the wilderness, with an oath that I would not bring them into the land which I had given them, flowing with milk and honey, which is the most beautiful of all lands,

16 з а те, що постанови Мої вони відкинули, а устави Мої не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божками ходило їхнє серце...

because they despised my rights and did not walk in my statutes but polluted my Sabbaths, for their heart went after their idols.

17 І змилувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця на пустині.

With all this, my eye spared them from destroying them, neither did I make an end of them in the wilderness.

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божками їхніми не занечищуйтесь!

But I said unto their sons in the wilderness: Do not walk in the statutes of your fathers, neither keep their laws, nor defile yourselves with their idols:

19 Я Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестерігайте й виконуйте їх.

I am the LORD your God; walk in my statutes, and keep my rights, and do them;

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш!

and hallow my sabbaths; and they shall be a sign between me and you, that ye may know that I am the LORD your God.

21 Т а стали ворохобні ті сини проти Мене, уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить людина, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І подумав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспокоїти гнів Мій на них на пустині.

Notwithstanding, the sons rebelled against me: they did not walk in my statutes, nor keep my rights to do them, by which the man that does them shall live by them; they polluted my Sabbaths; then I said: I would pour out my fury upon them to accomplish my anger against them in the wilderness.

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на очах тих народів, що на їхніх очах Я їх вивів.

Nevertheless, I withdrew my hand and intervened for my name’s sake that it should not be polluted in the sight of the Gentiles in whose sight I brought them forth.

23 Т а й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, щоб розпорошити їх серед народів і порозсипати їх по краях,

I lifted up my hand unto them also in the wilderness with an oath that I would scatter them among the Gentiles and disperse them through the countries

24 з а те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

because they had not executed my rights and had despised my statutes and had polluted my sabbaths, and their eyes were after their fathers’ idols.

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

For this reason I also gave them statutes that were not good and rights by which they could not live,

26 І занечистив Я їх їхніми дарунками, перепровадженням через огонь кожного, хто відкриває утробу, щоб спустошити їх, щоб пізнали вони, що Я Господь!

and I polluted them in their offerings when they caused to pass through the fire all that opens the womb that I might make them desolate, to the end that they might know that I am the LORD.

27 Т ому говори до Ізраїлевого дому, сину людський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневірилися проти Мене:

¶ Therefore, son of man, speak unto the house of Israel and say unto them, Thus hath the Lord GOD said: Even in this your fathers have blasphemed me when they committed rebellion against me.

28 к оли Я ввів їх до Краю, що про нього, прирікаючи, підносив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий пагірок і всяке густе дерево, то приносили там свої жертви, і давали там свої дари, що гнівили Мене, і складали там свої любі пахощі, і приносили там свої литі жертви.

For when I had brought them into the land, for which I lifted up my hand to give it to them, then they saw every high hill and all the thick trees, and they offered there their sacrifices, and there they presented the provocation of their offerings; there also they made their sweet savour and poured out there their drink offerings.

29 І сказав Я до них: Що це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама аж до цього дня.

Then I said unto them, What is the high place unto which ye go? And its name is called Bamah unto this day.

30 Т ому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечищуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидотами їхніми?

Therefore say unto the house of Israel, Thus hath the Lord GOD said: Perchance are ye polluted after the manner of your fathers? and do ye commit whoredom after their abominations?

31 А приношенням ваших дарів, перепровадженням ваших синів через огонь ви занечищуєтеся при всіх ваших божках аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, не дам Я вам відповіді!

For when ye offer your gifts, when ye make your sons to pass through the fire, ye pollute yourselves with all your idols, even unto this day; and shall I be enquired of by you, O house of Israel? As I live, said the Lord GOD, I will not be enquired of by you.

32 А що входить вам на серце, зовсім не станеться те, що ви говорите: Будемо, як інші народи, як племена Краю, служити дереву та каменю.

And that which ye think shall not be at all, that ye say, We will be as the Gentiles, as the families of the nations to serve wood and stone.

33 Я к живий Я, говорить Господь Бог, рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю буду царювати над вами!

¶ As I live, said the Lord GOD, surely with a mighty hand and with a stretched out arm and with fury poured out, I must rule over you:

34 І виведу вас із тих народів, і позбираю вас із тих країв, де ви розпорошені рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю.

and I will bring you out from among the peoples and will gather you out of the countries in which ye are scattered with a mighty hand and with a stretched out arm and with fury poured out.

35 І заведу вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця,

And I will bring you into the wilderness of peoples, and there I will litigate with you face to face.

36 я к судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського краю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

Like as I litigated with your fathers in the wilderness of the land of Egypt, so I will litigate with you, said the Lord GOD.

37 І проведу вас під палицею, і введу вас у зв'язок заповіту.

And I will cause you to pass under the rod, and I will bring you into the bond of the covenant:

38 І повибираю з вас бунтівників та тих, що грішать проти Мене, повипроваджую їх з краю їхнього пробування, і до Ізраїлевої землі вже не ввійдуть вони! І пізнаєте ви, що Я Господь!

and I will purge out from among you the rebels and those that rebelled against me; I will take them out of the country where they have gone, and they shall not enter into the land of Israel: and ye shall know that I am the LORD.

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божкам! Але потім ви напевно будете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не зневажите своїми дарунками та своїми божками...

As for you, O house of Israel, thus hath the Lord GOD said: Go, serve ye each one his idols, and hereafter also, if ye will not hearken unto me, but do not pollute my holy name any longer with your gifts and with your idols.

40 Б о на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, говорить Господь Бог, там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в Краю, там Я їх уподобаю Собі, і там зажадаю ваших приношень і первоплодів ваших приношень у всіх ваших святощах!

For in the mountain of my holiness, in the high mountain of Israel, said the Lord GOD, there shall all the house of Israel serve me, all of them in the land; there will I be pleased with them, and there will I require your offerings and the firstfruits of your gifts with all your sacred things.

41 Л юбими пахощами вподобаю Собі вас, коли вас виведу з народів, і зберу вас із тих країв, де ви розпорошені, і буду Я святитися між вами на очах усіх поган.

I will accept you with your sweet savour when I have brought you out from among the peoples and gathered you out of the countries in which ye have been scattered; and I will be sanctified in you in the eyes of the Gentiles.

42 І пізнаєте ви, що Я Господь, коли впроваджу вас до Ізраїлевої землі, до того Краю, що про нього, прирікаючи, підніс Я Свою руку дати його вашим батькам.

And ye shall know that I am the LORD when I shall bring you into the land of Israel, into the land for which I lifted up my hand to give it to your fathers.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечистилися, і почуєте огидження перед самими собою за всі ваші лиха, які наробили...

And there ye shall remember your ways and all your doings, in which ye have been defiled; and ye shall loathe yourselves in your own sight for all your evils that ye have committed.

44 І пізнаєте, що я Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчинками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог.

And ye shall know that I am the LORD when I have intervened with you for my name’s sake, not according to your wicked ways, nor according to your corrupt doings, O ye house of Israel, said the Lord GOD.

45 ( 21-1) І було мені слово Господнє таке:

¶ Moreover the word of the LORD came unto me, saying,

46 ( 21-2) Сину людський, зверни обличчя своє в напрямі на південь, і крапай словами на полудень, і пророкуй на ліс південного поля.

Son of man, set thy face toward the south and drop thy word toward the south, and prophesy against the forest of the south field;

47 ( 21-3) І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'яний огонь не погасне, і будуть попалені ним всі простори від півдня до півночі.

and thou shalt say to the forest of the south, Hear the word of the LORD. Thus hath the Lord GOD said: Behold, I kindle a fire in thee, which shall devour every green tree in thee and every dry tree; the flame of the fire shall not be quenched, and all faces from the south to the north shall be burned therein.

48 ( 21-4) І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!

And all flesh shall see that I the LORD have kindled it; it shall not be quenched.

49 ( 21-5) І сказав я: О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки притчі?

Then I said, Ah Lord GOD! they say of me, Does he not speak parables?