1 Д ля дириґетна хору. Псалом Давидів. (31-2) На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!

¶ In thee, O LORD, have I waited; let me never be ashamed; deliver me in thy righteousness.

2 ( 31-3) Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!

Incline thine ear unto me; deliver me speedily; be thou my strong rock, for a house of defence to save me.

3 ( 31-4) Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!

For thou art my rock and my fortress; therefore for thy name’s sake thou shalt lead me and guide me.

4 ( 31-5) Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!

Thou shalt pull me out of the net that they have laid in secret for me; for thou art my strength.

5 ( 31-6) У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!

Into thy hand shall I commit my spirit; thou shalt ransom me, O LORD God of truth.

6 ( 31-7) Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.

I have hated those that regard lying vanities; but I wait in the LORD.

7 ( 31-8) Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,

I will be glad and rejoice in thy mercy, for thou hast considered my trouble; thou hast known my soul in adversities

8 ( 31-9) і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!

and hast not shut me up into the hand of the enemy; thou hast set my feet in a wide place.

9 ( 31-10) Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,

¶ Have mercy upon me, O LORD, for I am in trouble: my eye is consumed with grief, yea, my soul and my belly.

10 ( 31-11) бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!

For my life is spent with grief and my years with sighing: my strength fails because of my iniquity, and my bones are consumed.

11 ( 31-12) Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!

I was a reproach among all my enemies, but especially among my neighbours, and a fear to my acquaintances: those that see me without flee from me.

12 ( 31-13) Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...

I am forgotten as a dead man out of mind: I have become like a lost vessel.

13 ( 31-14) Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,

For I have heard the slander of many; fear was on every side; while they took counsel together against me, they devised to take away my life.

14 ( 31-15) а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!

But I trusted in thee, O LORD; I said, Thou art my God.

15 ( 31-16) В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!

My times are in thy hand: deliver me from the hand of my enemies and from those that persecute me.

16 ( 31-17) Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,

Make thy face to shine upon thy slave; save me for thy mercies’ sake.

17 ( 31-18) Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,

Let me not be ashamed, O LORD, for I have called upon thee; let the wicked be ashamed, and let them be cut off for Sheol.

18 ( 31-19) нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!

Let the lying lips be put to silence; which speak grievous things proudly and contemptuously against the righteous.

19 ( 31-20) Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!

¶ Oh how great is thy goodness, which thou hast laid up for those that fear thee; which thou hast wrought for those that wait in thee before the sons of men!

20 ( 31-21) Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!

Thou shalt keep them in the secret place of thy face from the pride of man; thou shalt keep them in the tabernacle protected from the strife of tongues.

21 ( 31-22) Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!

Blessed be the LORD, for he has shown me his marvellous mercy in a strong city.

22 ( 31-23) А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...

For I said in my haste, I am cut off from before thine eyes; nevertheless thou hast heard the voice of my supplications when I cried unto thee.

23 ( 31-24) Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.

O love the LORD, all ye his merciful ones, for the LORD preserves the faithful and plentifully rewards the proud doer.

24 ( 31-25) Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!

Be of good courage and strengthen your hearts, all ye that wait in the LORD.