1 Т ими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити...

¶ In those days was Hezekiah sick unto death. And Isaiah the prophet, the son of Amoz came unto him and said unto him, Thus saith the LORD, Set thine house in order, for thou shalt die and not live.

2 І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,

Then Hezekiah turned his face toward the wall and prayed unto the LORD,

3 т а й сказав: О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх! І заплакав Єзекія ревним плачем!

And said, Remember now, O LORD, I beseech thee, how I have walked before thee in truth and with a perfect heart and have done that which is good in thy sight. And Hezekiah wept sore.

4 І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:

Then came the word of the LORD to Isaiah, saying,

5 І ди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,

Go and say to Hezekiah, Thus saith the LORD, the God of David thy father, I have heard thy prayer; I have seen thy tears behold, I will add unto thy days fifteen years.

6 і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.

And I will deliver thee and this city out of the hand of the king of Assyria, and I will defend this city.

7 І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:

And this shall be a sign unto thee from the LORD that the LORD will do this thing that he has spoken:

8 о сь я вертаю тінь ступеня, що від сонця зійшла на ступені Ахазові, назад на десять ступенів. І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було.

Behold, I will bring again the shadow of the degrees, which is gone down in the sun dial of Ahaz, ten degrees backward. So the sun returned ten degrees, by which degrees it was gone down.

9 О сь писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби:

¶ The writing of Hezekiah king of Judah, when he had been sick and was recovered of his sickness:

10 Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму...

I said in the cutting off of my days; I shall go to the gates of Sheol: I am deprived of the residue of my years.

11 Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини...

I said, I shall not see JAH, even JAH, in the land of the living; I shall behold man no more with the inhabitants of the world.

12 Д омівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет; я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі...

My dwelling place has been moved and is removed from me as a shepherd’s tent; he has cut off my life like a weaver: he has cut me off with sickness: between the day and the night thou shalt consume me.

13 Я кричав аж до ранку... Він, як лев, поторощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною...

I reckoned that I had until morning. As a lion, he broke all my bones: from the morning even unto the night thou shalt make an end of me.

14 П ищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости... Господи, причавлений я, поручися за мене!

Like a crane or a swallow, so did I complain; I mourned as a dove; I raised my eyes upward, O LORD, I am suffering violence; comfort me.

15 Щ о маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі!

What shall I say? He has both spoken unto me, and he himself has done it; I shall walk softly all my years in the bitterness of my soul.

16 Г осподи, на них, на словах Твоїх, житимуть люди, і в усьому цьому життя моєї душі, уздоров же мене й оживи Ти мене!

O Lord, even unto all those that shall live, in these fifteen years I shall proclaim the life of my spirit in them and how thou caused me to sleep, and afterwards hast given me life.

17 О сь терпіння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої,

Behold, for peace I had great bitterness; but it has pleased thee to deliver my life from the pit of corruption, for thou hast cast all my sins behind thy back.

18 б о не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти... Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу.

For the grave shall not confess thee, nor shall death praise thee; nor shall those that go down into the pit wait for thy truth.

19 Ж ивий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою!

He who lives, he who lives, even he shall confess thee, as I do this day; the father to the sons shall make known thy truth.

20 Г осподь на спасіння мені, і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя!

The LORD is ready to save me: therefore we will sing our psalms in the house of the LORD all the days of our life.

21 А Ісая сказав: Нехай візьмуть грудку фіґ, і нехай розітруть на тому гнояку, і видужає!

Isaiah then said, Let them take a lump of figs and lay it for a plaster upon the boil and he shall be healed.

22 А Єзекія промовив: Який знак, що я ввійду до Господнього дому?

And Hezekiah had said, What is the sign that I shall go up to the house of the LORD?