1 Я к вони перейшли Амфіполь й Аполлонію, то прийшли до Солуня, де була синагога юдейська.

¶ Now when they had passed through Amphipolis and Apollonia, they came to Thessalonica, where the synagogue of the Jews was.

2 І Павло, за звичаєм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писання,

And Paul, as his manner was, went in unto them, and three sabbath days reasoned with them out of the scriptures,

3 в иказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскреснути з мертвих, і що Христос Той Ісус, про Якого я вам проповідую.

declaring openly and proposing that it behooved the Christ to have suffered and risen again from the dead and that this Jesus, whom I preach unto you, is the Christ.

4 І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, безліч побожних із гелленів та немало з шляхетних жінок.

And some of them believed and consorted with Paul and Silas; and of the devout Greeks a great multitude, and of the noble women not a few.

5 А невірні юдеї були запалилися заздрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіговисько та й бунтували те місто, а набігши на хату Ясонову, шукали апостолів, щоб до натовпу вивести їх.

But the disobedient Jews, moved with envy, took unto them certain lewd fellows of the baser sort and gathered a company and set all the city on an uproar and assaulted the house of Jason and sought to bring them out to the people.

6 А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясона та декого з братті, кричачи: Ті, що світ сколотили, і сюди ось вони поприходили!

And when they did not find them, they brought Jason and certain brethren unto the rulers of the city, crying, These that have turned the world upside down have come here also,

7 А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, говорячи, ніби інший є цар Ісус...

whom Jason has received, and these all do contrary to the decrees of Caesar, saying that there is another king, one Jesus.

8 І вони зворохобили народ та начальників міста, що слухали це.

And they troubled the people and the rulers of the city when they heard these things.

9 А ле, узявши поруку з Ясона та з інших, вони їх відпустили.

And when they had taken security of Jason and of the others, they let them go.

10 А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Верії. І, прибувши вони, пішли в синагогу юдейську.

¶ And the brethren immediately sent Paul and Silas away by night unto Berea, who when they got there went into the synagogue of the Jews.

11 Ц і були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є.

These were more noble than those in Thessalonica, in that they received the word with all diligence and searched the scriptures daily, whether those things were so.

12 Т ож багато із них тоді ввірували, і з почесних гелленських жінок та немало із мужів.

Therefore many of them believed, also of honourable women who were Greeks and of men, not a few.

13 Я к солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Верії, прибули вони, і там баламутили та бунтували народ.

But when the Jews of Thessalonica had knowledge that the word of God was preached by Paul at Berea, they came there also and stirred up the people.

14 Т оді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позосталися там.

And then immediately the brethren sent Paul to go away towards the sea, but Silas and Timothy abode there still.

15 А ті, що Павла відпроваджували, провели його аж до Атен, а прийнявши наказа про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули.

And those that conducted Paul brought him unto Athens; and receiving an order from him unto Silas and Timothy to come unto him as soon as possible, they departed.

16 Я к Павло ж їх чекав ув Атенах, у ньому кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.

¶ Now while Paul waited for them at Athens, his spirit was stirred in him when he saw the city completely given over to idolatry.

17 Т ож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрічними.

Therefore he disputed in the synagogue with the Jews and with the devout persons and in the market daily with those that he met with.

18 А дехто з філософів епікуреїв та стоїків сперечалися з ним. Одні говорили: Що то хоче сказати оцей пустомов? А інші: Здається, він проповідник чужих богів, бо він їм звіщав Євангелію про Ісуса й воскресення.

Then certain philosophers of the Epicureans and of the Stoics encountered him. And some said, What will this babbler say? others, He seems to be a setter forth of new gods, because he preached unto them Jesus and the resurrection.

19 І , взявши його, повели в ареопаг та й казали: Чи можемо знати, що то є ця наука нова, яку проповідуєш ти?

And they took him and brought him unto the Areopagus, saying, May we know what this new doctrine is, of which thou speakest?

20 Б о чудне щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що то значити має?

For thou bringest certain new things to our ears; we desire, therefore, to know what these things mean.

21 А всі атеняни та захожі чужинці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове говорити чи слухати.

(For all the Athenians and strangers who were there spent their time in nothing else, but either to tell or to hear some new thing.)

22 Т оді Павло став посередині ареопагу й промовив: Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні.

¶ Then Paul stood in the midst of the Areopagus, and said, Ye men of Athens, I perceive that in all things ye are too superstitious.

23 Б о, проходячи та оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Того, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам.

For as I passed by and beheld your sanctuaries, I found an altar with this inscription, TO THE UNKNOWN GOD. Whom therefore ye ignorantly worship, him I declare unto you.

24 Б ог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих,

The God that made the world and all the things therein, seeing that he is Lord of heaven and earth, does not dwell in temples made with hands;

25 і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.

neither is worshipped with men’s hands, as though he needed any thing, seeing he gives to all life and breath and all things

26 І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх,

and has made of one blood all the lineage of men to dwell on all the face of the earth and has determined the seasons (which he has limited) and the bounds of their habitation;

27 щ об Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.

that they should seek the Lord, if in any manner they might reach out to touch him and find him though he is not far from each one of us;

28 Б о ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його!

for in him we live and move and have our being; as certain also of your own poets have said, For we are also of his lineage.

29 О тож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки.

Being therefore of the lineage of God, we ought not to think that which is Divine is like unto gold or silver or stone, bearing the mark of art and man’s imagination.

30 Н е зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися,

For the times of this ignorance God overlooked, but he now commands all men everywhere to repent

31 б о Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.

because he has appointed a day, in which he will judge the world in righteousness by that man whom he has ordained; of whom he has given assurance unto all men in that he has raised him from the dead.

32 Я к почули ж вони про воскресення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: Про це будемо слухати тебе іншим разом...

¶ And when they heard of the resurrection of the dead, some mocked; and others said, We will hear thee again of this matter.

33 Т ак вийшов Павло з-поміж них.

So Paul departed from among them.

34 А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагіт, і жінка, Дамара ім'ям, та інші із ними.

But certain men believed and joined themselves with him, among whom was Dionysius of the Areopagus and a woman named Damaris and others with them.