1 П риповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

¶ The proverbs of Solomon, the son of David, king of Israel;

2 щ об пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

to know wisdom and chastening; to understand prudent words;

3 щ об прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

to receive the chastening of prudence, justice, judgment, and equity;

4 щ об мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

to give prudence to the simple, and to the young men knowledge and council.

5 Х ай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

If the wise will hear them, doctrine shall increase, and the man of understanding shall acquire wise counsel:

6 щ об пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

To understand a parable and the interpretation; the words of the wise and their enigmas.

7 С трах Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

¶ The fear of the LORD is the beginning of knowledge, but fools despise wisdom and chastening.

8 П ослухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

My son, hearken unto the chastening of thy father, and forsake not the law of thy mother:

9 в они бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

For they shall be an increase of grace unto thy head and protection about thy neck.

10 М ій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

¶ My son, if sinners entice thee, do not consent.

11 Я кщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

If they say, Come with us, let us lay in wait for blood; let us ambush the innocent without cause.

12 ж ивих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

Let us swallow them up alive as Sheol and whole as those that go down into the pit;

13 М и знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

We shall find all kinds of riches, we shall fill our houses with spoil.

14 Ж еребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

Cast in thy lot among us; let us all have one purse:

15 с ину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

My son, do not walk in the way with them; refrain thy foot from their path:

16 б о біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

For their feet shall run to evil and make haste to shed blood.

17 Б ож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

Surely in vain the net is spread in the sight of any bird.

18 т о вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

And they lay in wait for their own blood; they ambush their own souls.

19 Т акі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

So are the ways of every one that is greedy of gain which takes away the life of those who possess it.

20 К личе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

¶ Wisdom cries without; she utters her voice in the streets:

21 н а шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

She cries in the chief place of concourse, in the entrance to the gates of the city she utters her words, saying,

22 Д оки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

How long, ye simple ones, will ye love simplicity? and the scorners delight in their scorning, and the fools hate knowledge?

23 З верніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

Return at my reproof; behold, I will pour out my spirit unto you, I will make known my words unto you.

24 Б о кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

Because I have called and ye refused; I have stretched out my hand, and no one responded;

25 І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

for because ye have disregarded all my counsel and rejected my reproof:

26 Т ож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

I also will laugh at your calamity; I will mock when your fear comes upon you;

27 К оли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

when what you have feared comes as destruction, and your calamity comes as a whirlwind; when tribulation and anguish come upon you.

28 т оді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

Then they shall call upon me, but I will not answer; they shall seek me early, but they shall not find me:

29 з а те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

Because they hated knowledge and did not choose the fear of the LORD:

30 н е хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

They rejected my counsel: they despised all my reproof.

31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

Therefore they shall eat of the fruit of their own way, and be filled with their own counsel.

32 б о відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

For the rest of the ignorant shall slay them, and the prosperity of fools shall destroy them.

33 А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

But whosoever hearkens unto me shall dwell safely and shall rest from the fear of evil.