1 А Йов відповів та й сказав:

¶ Then Job answered and said,

2 С правді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

I know it is so of a truth, but how shall a man be justified with God?

3 Я кщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

If he desires to contend with him, he will not be able to answer him one thing of a thousand.

4 В ін мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

He is wise in heart and mighty in strength; who has hardened himself against him and remained in peace?

5 В ін гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

Who uproots the mountains in his anger, and they know not who overturned them.

6 В ін землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

Who removes the earth out of her place and causes her pillars to tremble.

7 В ін сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

Who commands the sun, and it rises not; and seals up the stars.

8 Р озтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

He alone extends the heavens and walks upon the waves of the sea.

9 В ін Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

He who made Arcturus, Orion, and Pleiades, and the secret places of the south.

10 В ін чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

He who does great things past finding out, and wonders without number.

11 О сь Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

Behold, he shall pass before me, and I shall not see him; and he shall pass on, and I shall not understand him.

12 О сь Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

Behold, he shall take away, who can cause him to restore? Who shall say unto him, What doest thou?

13 Б ог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

God will not withdraw his anger, and under him those who help, unto pride are bent over.

14 щ о ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

¶ How much less shall I answer him and choose out my words to reason with him?

15 я , який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

Who even though I am righteous, yet I would not answer, but I would make supplication to my judge.

16 К оли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

Who if I were to invoke him, and he answered me; yet I would not believe that he had hearkened unto my voice.

17 В ін, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

For he has broken me with a tempest and has multiplied my wounds without cause.

18 Н е дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

He will not suffer me to take my breath but has filled me with bitterness.

19 К оли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

If we were to speak of his strength, he is certainly strong; and if of his judgment, who shall cause us to meet?

20 Я кщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

If I justify myself, my own mouth shall condemn me: if I say, I am perfect, he shall prove me perverse.

21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

If I say I am imperfect, I know not my soul; I would condemn my life.

22 Ц е одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

¶ One thing remains, that I say, He consumes the perfect and the wicked.

23 Я кщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

If it is the scourge, it slays suddenly, and it does not laugh at the trial of the innocent.

24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

The earth is given into the hand of the wicked; he covers the faces of its judges; if it is not he who does this then, who is it and where is he?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

¶ Now my days are swifter than a post; they fled away, they never saw good.

26 п роминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

They are passed away as the ships of Ebeh as the eagle that throws himself on the prey.

27 Я кщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

If I say, I will forget my complaint, I will leave off my heaviness and comfort myself;

28 т о боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

I am afraid of all my troubles; I know that thou wilt not hold me guiltless.

29 В се одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

If I am wicked, why then shall I toil in vain?

30 К оли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

If I wash myself with snow water and make my hands never so clean;

31 т о й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

yet thou shalt plunge me into the pit, and my own clothes shall abhor me.

32 Б о Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

For he is not a man, as I am, that I should answer him, and we should come together unto judgment.

33 п оміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

Neither is there any arbiter between us, that might lay his hand upon us both.

34 Н ехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

Let him take his tormentor away from me, and his terror will not perturb me.

35 т оді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

Then I would speak and not fear him, because in this state I am not myself.