1 А Йов відповів та й сказав:

Job prit la parole et dit:

2 С правді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

Je sais bien qu'il en est ainsi; Comment l'homme serait-il juste devant Dieu?

3 Я кщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

S'il voulait contester avec lui, Sur mille choses il ne pourrait répondre à une seule.

4 В ін мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

A lui la sagesse et la toute-puissance: Qui lui résisterait impunément?

5 В ін гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

Il transporte soudain les montagnes, Il les renverse dans sa colère.

6 В ін землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

Il secoue la terre sur sa base, Et ses colonnes sont ébranlées.

7 В ін сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

Il commande au soleil, et le soleil ne paraît pas; Il met un sceau sur les étoiles.

8 Р озтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

Seul, il étend les cieux, Il marche sur les hauteurs de la mer.

9 В ін Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

Il a créé la Grande Ourse, l'Orion et les Pléiades, Et les étoiles des régions australes.

10 В ін чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

Il fait des choses grandes et insondables, Des merveilles sans nombre.

11 О сь Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

Voici, il passe près de moi, et je ne le vois pas, Il s'en va, et je ne l'aperçois pas.

12 О сь Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

S'il enlève, qui s'y opposera? Qui lui dira: Que fais-tu?

13 Б ог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

Dieu ne retire point sa colère; Sous lui s'inclinent les appuis de l'orgueil.

14 щ о ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

Et moi, comment lui répondre? Quelles paroles choisir?

15 я , який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

Quand je serais juste, je ne répondrais pas; Je ne puis qu'implorer mon juge.

16 К оли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

Et quand il m'exaucerait, si je l'invoque, Je ne croirais pas qu'il eût écouté ma voix,

17 В ін, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

Lui qui m'assaille comme par une tempête, Qui multiplie sans raison mes blessures,

18 Н е дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

Qui ne me laisse pas respirer, Qui me rassasie d'amertume.

19 К оли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

Recourir à la force? Il est Tout Puissant. A la justice? Qui me fera comparaître?

20 Я кщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

Suis-je juste, ma bouche me condamnera; Suis-je innocent, il me déclarera coupable.

21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

Innocent! Je le suis; mais je ne tiens pas à la vie, Je méprise mon existence.

22 Ц е одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

Qu'importe après tout? Car, j'ose le dire, Il détruit l'innocent comme le coupable.

23 Я кщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

Si du moins le fléau donnait soudain la mort!... Mais il se rit des épreuves de l'innocent.

24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

La terre est livrée aux mains de l'impie; Il voile la face des juges. Si ce n'est pas lui, qui est-ce donc?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

Mes jours sont plus rapides qu'un courrier; Ils fuient sans avoir vu le bonheur;

26 п роминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

Ils passent comme les navires de jonc, Comme l'aigle qui fond sur sa proie.

27 Я кщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

Si je dis: Je veux oublier mes souffrances, Laisser ma tristesse, reprendre courage,

28 т о боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

Je suis effrayé de toutes mes douleurs. Je sais que tu ne me tiendras pas pour innocent.

29 В се одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

Je serai jugé coupable; Pourquoi me fatiguer en vain?

30 К оли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

Quand je me laverais dans la neige, Quand je purifierais mes mains avec du savon,

31 т о й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

Tu me plongerais dans la fange, Et mes vêtements m'auraient en horreur.

32 Б о Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

Il n'est pas un homme comme moi, pour que je lui réponde, Pour que nous allions ensemble en justice.

33 п оміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

Il n'y a pas entre nous d'arbitre, Qui pose sa main sur nous deux.

34 Н ехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

Qu'il retire sa verge de dessus moi, Que ses terreurs ne me troublent plus;

35 т оді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

Alors je parlerai et je ne le craindrai pas. Autrement, je ne suis point à moi-même.