1 З гадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

Souviens-toi, Éternel, de ce qui nous est arrivé! Regarde, vois notre opprobre!

2 н аша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

Notre héritage a passé à des étrangers, Nos maisons à des inconnus.

3 П оставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

Nous sommes orphelins, sans père; Nos mères sont comme des veuves.

4 С вою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

Nous buvons notre eau à prix d'argent, Nous payons notre bois.

5 У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

Nous sommes poursuivis, le joug sur le cou; Nous sommes épuisés, nous n'avons point de repos.

6 Д о Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

Nous avons tendu la main vers l'Égypte, vers l'Assyrie, Pour nous rassasier de pain.

7 Б атьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

Nos pères ont péché, ils ne sont plus, Et c'est nous qui portons la peine de leurs iniquités.

8 Р аби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

Des esclaves dominent sur nous, Et personne ne nous délivre de leurs mains.

9 Н аражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

Nous cherchons notre pain au péril de notre vie, Devant l'épée du désert.

10 Ш кіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

Notre peau est brûlante comme un four, Par l'ardeur de la faim.

11 Ж інок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

Ils ont déshonoré les femmes dans Sion, Les vierges dans les villes de Juda.

12 К нязі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

Des chefs ont été pendus par leurs mains; La personne des vieillards n'a pas été respectée.

13 Ю наки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

Les jeunes hommes ont porté la meule, Les enfants chancelaient sous des fardeaux de bois.

14 П ерестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

Les vieillards ne vont plus à la porte, Les jeunes hommes ont cessé leurs chants.

15 в тіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

La joie a disparu de nos coeurs, Le deuil a remplacé nos danses.

16 С пала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

La couronne de notre tête est tombée! Malheur à nous, parce que nous avons péché!

17 т ому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

Si notre coeur est souffrant, Si nos yeux sont obscurcis,

18 ч ерез гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

C'est que la montagne de Sion est ravagée, C'est que les renards s'y promènent.

19 П робуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

Toi, l'Éternel, tu règnes à jamais; Ton trône subsiste de génération en génération.

20 Н ащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

Pourquoi nous oublierais-tu pour toujours, Nous abandonnerais-tu pour de longues années?

21 П риверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

Fais-nous revenir vers toi, ô Éternel, et nous reviendrons! Donne-nous encore des jours comme ceux d'autrefois!

22 Х іба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...

Nous aurais-tu entièrement rejetés, Et t'irriterais-tu contre nous jusqu'à l'excès!