1 І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

Un de ces jours-là, comme Jésus enseignait le peuple dans le temple et qu'il annonçait la bonne nouvelle, les principaux sacrificateurs et les scribes, avec les anciens, survinrent,

2 т а й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

et lui dirent: Dis-nous, par quelle autorité fais-tu ces choses, ou qui est celui qui t'a donné cette autorité?

3 І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

Il leur répondit: Je vous adresserai aussi une question.

4 І ванове хрищення з неба було, чи від людей?

Dites-moi, le baptême de Jean venait-il du ciel, ou des hommes?

5 В они ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

Mais ils raisonnèrent ainsi entre eux: Si nous répondons: Du ciel, il dira: Pourquoi n'avez-vous pas cru en lui?

6 А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

Et si nous répondons: Des hommes, tout le peuple nous lapidera, car il est persuadé que Jean était un prophète.

7 І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

Alors ils répondirent qu'ils ne savaient d'où il venait.

8 А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

Et Jésus leur dit: Moi non plus, je ne vous dirai pas par quelle autorité je fais ces choses.

9 І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

Il se mit ensuite à dire au peuple cette parabole: Un homme planta une vigne, l'afferma à des vignerons, et quitta pour longtemps le pays.

10 А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

Au temps de la récolte, il envoya un serviteur vers les vignerons, pour qu'ils lui donnent une part du produit de la vigne. Les vignerons le battirent, et le renvoyèrent à vide.

11 І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

Il envoya encore un autre serviteur; ils le battirent, l'outragèrent, et le renvoyèrent à vide.

12 І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

Il en envoya encore un troisième; ils le blessèrent, et le chassèrent.

13 С казав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

Le maître de la vigne dit: Que ferai-je? J'enverrai mon fils bien-aimé; peut-être auront-ils pour lui du respect.

14 В инарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

Mais, quand les vignerons le virent, ils raisonnèrent entre eux, et dirent: Voici l'héritier; tuons-le, afin que l'héritage soit à nous.

15 І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

Et ils le jetèrent hors de la vigne, et le tuèrent. Maintenant, que leur fera le maître de la vigne?

16 В ін прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

Il viendra, fera périr ces vignerons, et il donnera la vigne à d'autres. Lorsqu'ils eurent entendu cela, ils dirent: A Dieu ne plaise!

17 А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

Mais, jetant les regards sur eux, Jésus dit: Que signifie donc ce qui est écrit: La pierre qu'ont rejetée ceux qui bâtissaient Est devenue la principale de l'angle?

18 К ожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

Quiconque tombera sur cette pierre s'y brisera, et celui sur qui elle tombera sera écrasé.

19 А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

Les principaux sacrificateurs et les scribes cherchèrent à mettre la main sur lui à l'heure même, mais ils craignirent le peuple. Ils avaient compris que c'était pour eux que Jésus avait dit cette parabole.

20 І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

Ils se mirent à observer Jésus; et ils envoyèrent des gens qui feignaient d'être justes, pour lui tendre des pièges et saisir de lui quelque parole, afin de le livrer au magistrat et à l'autorité du gouverneur.

21 І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

Ces gens lui posèrent cette question: Maître, nous savons que tu parles et enseignes droitement, et que tu ne regardes pas à l'apparence, mais que tu enseignes la voie de Dieu selon la vérité.

22 Ч и годиться давати податок для кесаря, чи ні?

Nous est-il permis, ou non, de payer le tribut à César?

23 З наючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

Jésus, apercevant leur ruse, leur répondit: Montrez-moi un denier.

24 П окажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

De qui porte-t-il l'effigie et l'inscription? De César, répondirent-ils.

25 А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

Alors il leur dit: Rendez donc à César ce qui est à César, et à Dieu ce qui est à Dieu.

26 І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

Ils ne purent rien reprendre dans ses paroles devant le peuple; mais, étonnés de sa réponse, ils gardèrent le silence.

27 І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

Quelques-uns des sadducéens, qui disent qu'il n'y a point de résurrection, s'approchèrent, et posèrent à Jésus cette question:

28 т а сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

Maître, voici ce que Moïse nous a prescrit: Si le frère de quelqu'un meurt, ayant une femme sans avoir d'enfants, son frère épousera la femme, et suscitera une postérité à son frère.

29 Б уло ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

Or, il y avait sept frères. Le premier se maria, et mourut sans enfants.

30 І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

Le second et le troisième épousèrent la veuve;

31 І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

il en fut de même des sept, qui moururent sans laisser d'enfants.

32 А по всіх умерла й жінка.

Enfin, la femme mourut aussi.

33 А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

A la résurrection, duquel d'entre eux sera-t-elle donc la femme? Car les sept l'ont eue pour femme.

34 І сус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

Jésus leur répondit: Les enfants de ce siècle prennent des femmes et des maris;

35 А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

mais ceux qui seront trouvés dignes d'avoir part au siècle à venir et à la résurrection des morts ne prendront ni femmes ni maris.

36 н і вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

Car ils ne pourront plus mourir, parce qu'ils seront semblables aux anges, et qu'ils seront fils de Dieu, étant fils de la résurrection.

37 А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

Que les morts ressuscitent, c'est ce que Moïse a fait connaître quand, à propos du buisson, il appelle le Seigneur le Dieu d'Abraham, le Dieu d'Isaac, et le Dieu de Jacob.

38 Б ог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

Or, Dieu n'est pas Dieu des morts, mais des vivants; car pour lui tous sont vivants.

39 Д ехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

Quelques-uns des scribes, prenant la parole, dirent: Maître, tu as bien parlé.

40 І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

Et ils n'osaient plus lui faire aucune question.

41 І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

Jésus leur dit: Comment dit-on que le Christ est fils de David?

42 Т аж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

David lui-même dit dans le livre des Psaumes: Le Seigneur a dit à mon Seigneur: Assieds-toi à ma droite,

43 п оки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

Jusqu'à ce que je fasse de tes ennemis ton marchepied.

44 О тже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

David donc l'appelle Seigneur; comment est-il son fils?

45 І , як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

Tandis que tout le peuple l'écoutait, il dit à ses disciples:

46 С тережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

Gardez-vous des scribes, qui aiment à se promener en robes longues, et à être salués dans les places publiques; qui recherchent les premiers sièges dans les synagogues, et les premières places dans les festins;

47 щ о вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!

qui dévorent les maisons des veuves, et qui font pour l'apparence de longues prières. Ils seront jugés plus sévèrement.