1 І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

И в един от дните, когато Той поучаваше людете в храма и проповядваше благовестието, надойдоха главните свещеници и книжниците със старейшините и Му рекоха:

2 т а й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

Кажи ни с каква власт правиш това? или, кой е онзи, който Ти е дал тази власт?

3 І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

И в отговор им рече: Ще ви задам и Аз един въпрос, и отговорете Ми:

4 І ванове хрищення з неба було, чи від людей?

Иоановото кръщение от небето ли беше, или от човеците?

5 В они ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

А те разискваха помежду си, думайки: Ако речем: От небето, ще каже: Защо го не повярвахте?

6 А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

Но ако речем: От човеците, всичките люде ще ни убият с камъни, защото са убедени, че Иоан беше пророк.

7 І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

И отговориха, че не знаят от къде <беше>.

8 А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

Тогава Исус им рече: Нито Аз ви казвам с каква власт правя това.

9 І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

И почна да говори на людете тази притча: Един човек насади лозе, даде го под наем на земеделци, и отиде в чужбина за дълго време.

10 А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

И във време <на беритбата> прати един слуга при земеделците за да му дадат от плода на лозето; но земеделците го биха и отпратиха го празен.

11 І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

И изпрати друг слуга; а те и него биха, срамно го оскърбиха, и го отпратиха празен.

12 І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

Изпрати и трети; но те и него нараниха и изхвърлиха.

13 С казав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

Тогава стопанинът на лозето рече: Що да сторя? Ще изпратя любезния си син; може него да почетат.

14 В инарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

Но земеделците, като го видяха, разискаха помежду си, като думаха: Това е наследникът; нека го убием, за да стане наследството наше.

15 І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

Изхвърлиха го вън от лозето и го убиха. И тъй, какво ще им стори стопанинът на лозето?

16 В ін прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

Ще дойде и ще погуби тия земеделци, и ще даде лозето на други. А като чуха това рекоха: Дано не бъде!

17 А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

А той ги погледна и рече: Тогава що значи това, което е писано: "Камъкът, който отхвърлиха зидарите, Той стана глава на ъгъла"?

18 К ожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

Всеки, който падне върху този камък, ще се смаже, а върху когото падне, ще го пръсне.

19 А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

И в същия час книжниците и главните свещеници се стараеха да турят ръце на Него, защото разбраха, че Той каза тая притча против тях, но се бояха от народа.

20 І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

И като Го наблюдаваха, пратиха издебници, които се преструваха, че са праведни, за да уловят някоя Негова дума, тъй щото да Го предадат на началството и на властта на управителя.

21 І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

И те Го попитаха, казвайки: Учителю, знаем, че право говориш и учиш, и у Тебе няма лицеприятие, но учиш Божия път според истината;

22 Ч и годиться давати податок для кесаря, чи ні?

право ли е за нас да даваме данък на Кесаря, или не?

23 З наючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

А Той разбра лукавството им, и рече им:

24 П окажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

Покажете ми един динарий. Чий образ и надпис има? И казаха: Кесарев.

25 А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

А Той рече: Тогава отдавайте Кесаревото на Кесаря, а Божието на Бога.

26 І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

И не можаха да уловят <нещо> в думата пред народа; и, зачудени на отговора Му, млъкнаха.

27 І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

Тогава се приближиха някои от садукеите, които твърдят, че няма възкресение, и Го попитаха, казвайки:

28 т а сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

Учителю, Моисей ни е писал: "Ако умре на някого брат му, който е женен, но е бездетен, брат му да вземе жената и да въздигне потомък на брата си".

29 Б уло ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

А имаше седмина братя; и първият взе жена и умря бездетен.

30 І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

И вторият и третият я взеха;

31 І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

така също и седмината я взеха и умряха без да оставят деца.

32 А по всіх умерла й жінка.

А после умря и жената.

33 А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

И тъй, във възкресението, на кого от тях ще бъде жена? защото и седмината я имаха за жена.

34 І сус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

А Исус им рече: Човеците на този свят се женят и се омъжват;

35 А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

а ония, които се удостоят да достигнат онзи свят и възкресението от мъртвите, нито се женят нито се омъжват.

36 н і вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

И не могат вече да умрат, понеже са равни на ангелите; и, като участници на възкресението, са чада на Бога.

37 А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

А че мъртвите биват възкресени, това и Моисей показа <в мястото дето писа> за къпината, когато нарече Господа "Бог Авраамов, Бог Исааков и Бог Яковов".

38 Б ог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

Но Той не е Бог на мъртвите, а на живите; защото за Него всички са живи.

39 Д ехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

А някои от книжниците в отговор рекоха: Учителю, Ти добре каза.

40 І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

Защото не смееха вече за нищо да Го попитат.

41 І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

И рече им: Как казват, че Христос е Давидов син?

42 Т аж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

Защото сам Давид казва в книгата на псалмите: - Рече Господ на моя Господ: Седи отдясно Ми.

43 п оки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

Докле положа враговете Ти за Твое подножие.

44 О тже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

И тъй, Давид Го нарича Господ; тогава как е негов син?

45 І , як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

И когато слушаха всичките люде, Той рече на учениците Си:

46 С тережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

Пазете се от книжниците, които обичат да ходят пременени, и обичат поздрави по пазарите, първите столове в синагогите, и първите места по угощенията;

47 щ о вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!

които изпояждат домовете на вдовиците, и за показ принасят дълги молитви. Те ще получат по-голямо осъждане.