1 Ч ерез те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

Понеже мнозина предприеха да съчинят повест за съвършено потвърдените между нас събития,

2 я к нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

както ни ги предадоха ония, които отначало са били очевидци и служители на <евангелското> слово,

3 т ому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

видя се добре и на мене, който изследвах подробно всичко от началото, да ти пиша наред <за това>, почтени Теофиле,

4 щ об пізнав ти істоту науки, якої навчився.

за да познаеш достоверността на това, в което си бил поучаван.

5 З а днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

В дните на Юдейския цар Ирод имаше един свещеник от Авиевия отред, на име Захария; и жена му беше от Аароновите потомци, и се наричаше Елисавета.

6 І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

Те и двамата бяха праведни пред Бога, като ходеха непорочно във всичките Господни заповеди и наредби.

7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

И нямаха чадо, понеже Елисавета беше неплодна, а и двамата бяха в напреднала възраст.

8 І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

И като свещенодействуваше той пред Бога по реда на своя отред,

9 з а звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

по обичая на свещеничеството, нему се падна по жребие да влезе в Господния храм и да покади.

10 П ід час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

И в часа на каденето цялото множество на людете се молеше отвън.

11 І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

И яви му се ангел от Господа, стоящ отдясно на кадилния олтар.

12 І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

И Захарий като го видя, смути се, и страх го обзе.

13 А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

Но ангелът му рече: Не бой се, Захари, защото твоята молитва е чута, и жена ти Елисавета ще ти роди син, когото ще наречеш Иоан.

14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

<Той> ще ти бъде за радост и веселие; и мнозина ще се зарадват за неговото рождение.

15 Б о він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

Защото ще бъде велик пред Господа; вино и спиртно питие няма да пие; и ще се изпълни със Светия Дух още от зачатието си.

16 І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

И ще обърне мнозина от израилтяните към Господа техния Бог.

17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

Той ще предиде пред лицето Му в духа и силата на Илия, за да обърне сърцата на бащите към чадата, и непокорните към мъдростта на праведните, да приготви за Господа благоразположен народ.

18 І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

А Захария рече на ангела: По какво ще узная това? защото аз съм стар, и жена ми е в напреднала възраст.

19 А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

Ангелът в отговор му каза: Аз съм Гавриил, който стои пред Бога; и съм изпратен да ти говоря и да ти благовестя това.

20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

И, ето, ще млъкнеш, и не ще можеш да говориш, до деня, когато ще се сбъдне това, защото не повярва думите ми, които ще се сбъднат своевременно.

21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

И людете чакаха Захария, и се чудеха, че се бави в храма.

22 К оли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

А когато излезе, не можеше да им продума; и те разбраха, че е видял видение в храма, защото той им правеше знакове и оставаше ням.

23 І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

И като се навършиха дните на службата му, той отиде у дома си.

24 А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

А след тия дни жена му Елисавета зачна; и криеше се пет месеца, като казваше:

25 Т ак для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

Така ми стори Господ в дните, когато погледна милостиво, за да отнеме от човеците <причината да> ме корят.

26 А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

А в шестия месец ангел Гавриил бе изпратен от Бога в галилейския град наречен Назарет,

27 д о діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

при една девица, сгодена за мъж на име Иосиф от Давидовия дом; а името на девицата бе Мария.

28 І , ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

И като дойде ангелът при нея, рече: Здравей благодатна! Господ е с тебе,.

29 В она ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

А тя много се смути от думата му, и в недоумение беше какъв ли ще бъде тоя поздрав.

30 А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

И ангелът й рече: Не бой се, Марио, защото си придобила Божието благоволение.

31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

И ето, ще зачнеш в утробата си и ще родиш син, Когото ще наречеш Исус.

32 В ін же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

Той ще бъде велик, и ще се нарече Син на Всевишния; и Господ Бог ще Му даде престола на баща Му Давида.

33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

Ще царува над Якововия дом до века; и царството Му не ще има край.

34 А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

А Мария рече на ангела: Как ще бъде това, тъй като мъж не познавам?

35 І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

И ангелът в отговор й рече: Светият Дух ще дойде върху ти, и силата на Всевишния ще те осени; за туй, и светото Онова, Което ще се роди <от тебе>, ще се нарече Божий Син.

36 А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

И, ето, твоята сродница Елисавета, и тя в старините си е зачнала син; и това е шестият месец за нея, която се казваше неплодна.

37 Б о для Бога нема неможливої жадної речі!

Защото за Бога няма невъзможно нещо.

38 А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

И Мария рече: Ето Господната слугиня; нека ми бъде според както си казал. И ангелът си отиде от нея.

39 Т ими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

През тия дни Мария стана и отиде бързо към хълмистата страна, в един Юдов град,

40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

и влезе в Захариевата къща и поздрави Елисавета.

41 К оли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

И щом чу Елисавета Марииния поздрав, младенецът заигра в утробата й; и Елисавета се изпълни със Светия Дух,

42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

и като извика със силен глас рече: Благословена си ти между жените, и благословен е плодът на твоята утроба!

43 І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

И от какво ми е тая <чест>, да дойде при мене майката на моя Господ?

44 Б о як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

Защото, ето, щом стигна гласът на твоя поздрав до ушите ми, младенецът заигра радостно в утробата ми.

45 Б лаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

И блажена е тая, която е повярвала, че ще се сбъдне казаното й от Господа.

46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

И Мария каза: - Величае душата ми Господа,

47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

И зарадва се духът ми в Господа Спасителя мой.

48 щ о зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

Защото погледна милостиво на низкото положение на слугинята Си; И, ето, от сега ще ме облажават всичките родове.

49 б о велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

Защото Силният извърши за мене велики дела; И свето е Неговото име.

50 і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

И, през родове и родове, Неговата милост. Е върху ония които Му се боят.

51 В ін показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

Извърши силни <дела> със Своята мишца; Разпръсна <ония, които> са горделиви в мислите на сърцето си.

52 В ін могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

Свали владетели от престолите <им>. И въздигна смирени.

53 у довольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

Гладните напълни с блага. А богатите отпрати празни.

54 П ригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

Помогна на слугата Си Израиля. За да помни <да покаже> Милост.

55 я к прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

(Както бе говорил на бащите ни). Към Авраама и към неговото потомство до века.

56 І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

А Мария, като преседя с нея около три месеца, върна се у дома си.

57 А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

А на Елисавета се навърши времето да роди; и роди син.

58 І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

И като чуха съседите и роднините й, че Господ показал към нея велика милост, радваха се с нея.

59 І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

И на осмия ден дойдоха да обрежат детенцето; и щяха да го нарекат Захария, по бащиното му име.

60 І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

Но майка му в отговор каза: Не, но ще се нарече Иоан.

61 А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

И рекоха й: Няма никой в рода ти, който се нарича с това име.

62 І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

И <запитаха> баща му със знакове, как би искал той да го нарекат.

63 П опросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

А той поиска дъсчица и написа тия думи: Иоан е името му. И те всички се почудиха.

64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

И на часа му се отвориха устата, и езикът му се< развърза>, и той проговори и благославяше Бога.

65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

И страх обзе всичките им съседи; и за всичко това се говореше по цялата хълмиста страна на Юдея.

66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

И всички, като чуха, пазеха това в сърцата си, казвайки: Какво ли ще бъде това детенце? Защото Господната ръка беше с него.

67 Й ого ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

Тогава баща му Захария се изпълни със Светия Дух и пророкува, казвайки:

68 Б лагословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

Благословен Господ, Израилевият Бог, Защото посети Своите люде, и извърши изкупление за тях.

69 В ін ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

И въздигна рог на спасение за нас В дома на слугата Си Давида,

70 я к був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

(Както е говорил чрез устата на светите Си от века пророци).

71 щ о від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

Избавление от неприятелите ни и от ръката на всички които ни мразят,

72 щ о вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

За да покаже милост към бащите ни, И да спомни светия Свой завет,

73 щ о дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

Клетвата, с която се закле на баща ни Авраама.

74 щ об ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

Да даде нам, бидейки освободени от ръката на неприятелите ни. Да Му служим без страх,

75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

В светост и правда пред Него, през всичките си дни.

76 Т и ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

Да! и ти, детенце, пророк на Всевишния ще се наречеш; Защото ще вървиш пред лицето на Господа да приготвиш пътищата за Него.

77 щ об народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

За да дадеш на Неговите люде да познаят спасение Чрез прощаване греховете им,

78 ч ерез велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

Поради милосърдието на нашия Бог, С което ще ни посети зора отгоре,

79 щ об світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

За да осияе седящите в тъмнина и в мрачна сянка; Така щото да отправи нозете ни в пътя на мира.

80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.

А детенцето растеше и крепнеше по дух; и беше в пустините до деня, когато се яви на Израиля.